Автори /
Юрій Федечко (1968)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Подумалося.....
•
Себе в мені бажанням відтвори...
•
За мить до....
•
Пробач
•
Перевтілення
•
Не снись таке....
•
Тобі
•
Келих білого вина
•
Взаємне
•
Львів - місто парасоль.
•
Дочитай мене до епілогу
•
Львів
•
Всміхаюсь
•
Ніколи
•
Тебе ціную
•
На потім
•
Ви обидві - вищого гатунку
•
Хочу
•
Ніжність
•
Лице в долонях
•
Солодка дорога
•
Невимовне про біль.
•
Прислухайся до серця
•
Роздягаю
•
Відтінки
•
Допий
•
Осінь
•
Охопи
•
Квітка
•
Острів
•
Пишу кохання з чистого листа
•
Ні
•
До дна твій випиваю аромат
•
Зимове
•
Так сталось
•
На жаль
•
Тихе
•
Сталось
•
Танець
•
Як можу не писати...
•
Ранок
•
Чекаю
•
.........................................
•
Перша кава....
•
Серця....
•
Вона...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Подумалося раптом,просто – просто,
Ну так, буває, поміж днів і мрій….
Ну так, буває, поміж днів і мрій….
Я думок не чув-та й не потрібно
Коли мріється розмова у очах..
Коли мріється розмова у очах..
За мить до ... ти відкрила очі..
Спалила сумніву мости.
Спалила сумніву мости.
Для пристрасті в коханні є пора..
А є пора для затишку і спокою..
А є пора для затишку і спокою..
Ти знаєш... навіть соромно писати...
Про те ... що в ніч наснилося мені...
Про те ... що в ніч наснилося мені...
Тримав як міг... та впала з підборіддя
На землю розчарована сльоза....
На землю розчарована сльоза....
Я назбираю рим у ніжних зір..
В долоні келих білого вина...
Час наодинці проведемо з ним ми.
Час наодинці проведемо з ним ми.
Ти навпроти..ти не проти
Погодитись впізнати далі
Погодитись впізнати далі
Вибиває дощ віконцем
Ре-мі-соль,ре-мі-соль........
Ре-мі-соль,ре-мі-соль........
Я залишу трішки ще на потім...
Недолюблю... знаком запитання...
Недолюблю... знаком запитання...
Коли очима в очі упадете!
Безодні вас поглине глибина!
Безодні вас поглине глибина!
З тобою в світі я ... лише всміхаюсь...
Десь так далеко сум та серця біль...
Десь так далеко сум та серця біль...
Всю НІКОЛИ тобі я себе не віддам...
Так промовила ніжно і легко....
Так промовила ніжно і легко....
Тебе ціную за горнятко кави
Залишене уранці на столі…
Залишене уранці на столі…
Я залишу трішки ще на потім...
Недолюблю... знаком запитання...
Недолюблю... знаком запитання...
Ароматом тиші розчинився
Завітав у світ забутих марень...
Завітав у світ забутих марень...
Я роздивився ніжні сірі очі....
І стуком серце видало мені....
І стуком серце видало мені....
Я в ніжності твоїй захоплений лежу...
У попелі пожежі догораю...
У попелі пожежі догораю...
Коли моє лице в твоїх долонях....
Готове вже до теплих почуттів...
Готове вже до теплих почуттів...
Як добре нам збиратися в дорогу...
Коли в руці долоня... ще до того....
Коли в руці долоня... ще до того....
(невимовне про біль)
Все проти мене... і чомусь лякає...
Все проти мене... і чомусь лякає...
Прислухайся до серця.... з анатомій...
Відомо так багато .... майже все...
Відомо так багато .... майже все...
Роздягаю.. пробач.. роздягаю....
І злітають обгортки до ніг....
І злітають обгортки до ніг....
Я між слів твоїх виловлюю відтінки..
Мені лиш зрозумілих почуттів.
Мені лиш зрозумілих почуттів.
Завмираєш заглянувши в очі...
Зупиняєш тремтіння на мить..
Зупиняєш тремтіння на мить..
Без одягу дерева нам у приклад...
Промерзлі ждуть взаємних почуттів..
Промерзлі ждуть взаємних почуттів..
Охопи мене затишком уст
Зацілуй у відвертій нестямі....
Зацілуй у відвертій нестямі....
Ти наче квітка... одяг твій – пелюстки...
Надірвані злітаються до ніг...
Надірвані злітаються до ніг...
Я хочу запросити нас на острів
Де Раєм переповнена земля…
Де Раєм переповнена земля…
Легким цілунком вмить зрослись уста…
І все навколо в світі зупинилось…
І все навколо в світі зупинилось…
Коли пливли у ніжних почуттів човні..
І ти вгадала у очах моє бажання…
І ти вгадала у очах моє бажання…
До дна твій випиваю аромат..
Хвилини знаю були ці немарні..
Хвилини знаю були ці немарні..
Навіть коли замерзли рими...
І тільки пара лине з вуст..
І тільки пара лине з вуст..
Так сталося, стежини не зійдуться...
Пролився сум сльозами мов дощем...
Пролився сум сльозами мов дощем...
Ти зовсім поруч,
Відчуваю я твого погляду блакить
Відчуваю я твого погляду блакить
У твоїй посмішці розгледів тихе «так»…
Що довго так ходило по світах..
Що довго так ходило по світах..
Ти відвертаєш очі щоб не зміг я…
Впіймати їхню згоду..їхнє «так»…
Впіймати їхню згоду..їхнє «так»…
Я мріяв так про цей повільний танець..
Коли замрієш ти в моїх руках…
Коли замрієш ти в моїх руках…
Як можу не писати … день відійде
Захоплений зірками у полон..
Захоплений зірками у полон..
Я прокинувся .. усмішка на лиці
І в очах весняно-кольорово..
І в очах весняно-кольорово..
Ти довірливо так подивишся…
Ти привітливо так розкриєшся…
Ти привітливо так розкриєшся…
Звиваєшся… ловлю і знову гублю…
Тебе в обіймах білих простирадл…
Тебе в обіймах білих простирадл…
Займався ранок .. миті гарні
Переплелися у промінні..
Переплелися у промінні..
Часом досить промінчика з добрих очей
Щоб зробити щасливою поруч людину…
Щоб зробити щасливою поруч людину…
Вона….