Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вірлан Роксолана (1971)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-06-06 02:54:16 ],
на сторінці поезії     "Гіпатія"   Роксолана Вірлан




от навіть дуже радий бачити
трохи почав був непокоїтися
часи такі, що все вищезає
притаманний, знайомий тобі світ
розсипається якось
& не хочеться вірити, однак
хоч-не-хоч, вір-не-вір


авжеж текст питомий
щось подібне за настроєм, як у блейка, імовірно
але звісно, не лише в нього, і далеко не лише подібне

александрійські мотиви
котрі знічев'я здавалося би парадоксально
але насправді
вибрані, окреслені такі миті
все з тої самої ночі де зароджується світ
містичне світло
життя

душа, яка говорить із пітьмою, допитує безмовне
чекає, сподіваючись, або ні

хоча є велика імовірність того
що всі відповіді в ній самій, в оцій душі

&

чи має бути сенс/вихід
через отримання відповіді
якої ліпше не отримувати б

хто зна
Коментатор Вірлан Роксолана, [ 2025-06-07 05:09:25 ],
на сторінці поезії     "Гіпатія"   Роксолана Вірлан

Навзаєм, рада бачити, чути - читати давніх і вже рідних друзів, Сомі.Кажуть, якщо вірити тому, що відповіді давніші за запитання, відтак і той, хто питає - вже знає відповідь - десь у закапелках рівнів свідомості.Мож' розум бавиться у насолоджуючий процес розгадок, загортаючи у цукеркові фантики інформацію, вдаючись у забуття? Хто зна. :)
Інколи знаходяться мені - виринають іх історичного пласту - близькі по духу особистості, як і оця літ.героїня з мого тексту - цікаво пропускати крізь себе, обдумувати їхні вібраційні посили. Сам процес творіння і сторку із чимось незнаним - щастя.
Дякую, що заглянув, переникся твором - за паралелі проведені - дяка.
Коментатор С М, [ 2025-10-07 08:19:56 ],
на сторінці поезії     "Себе впізнати"   Роксолана Вірлан




у ці темні часи
всякий, хто несе світло
стає силою безперечно
а якщо це світло
триває чимало років
то це якби церква
не в розумінні комерційному
але – найвищому


усі мої парафіяльні осяяні
обійми
Коментатор Вірлан Роксолана, [ 2025-10-07 23:09:37 ],
на сторінці поезії     "Себе впізнати"   Роксолана Вірлан

Обіймаю навзаєм, СоМі.
Вірш цей - для самої мене досить несподіваний, але була потреба промовити це...звісно, воно нічого нового в літературному досягненні - попри те, вчувється, наче дещо інший ракурс на давно відомі, фундаментальні речі.
Світло - це інформація - інформація - це знання, відання. Всякий, хто чогось прагне - живий. Мозок хоче світла пізнавання - мозок хоче симуляції гри.
А що за тим і скільки там поверхів віртуального- лише можна здогадуватися. Усе колись стане зрозуміло- ясним, а поки що, забуття в процесі життя відкриває унікальність земського досвіду - і це важкий досвід.
Дякую тобі за відлуння.
1   ...   149   150   151   152   153