Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Роксолана Вірлан (1971)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-15 15:01:48 ],
на сторінці поезії     "Образок"   Левицька Тетяна

Я, дійсно, прихиляюся перед Вашою освітою,Таню - освіта - від слова Світло і всі люди котрі торкнулися знань за душевним поривання- це для мене рівень, на котрий маю рівнятися.
Я на ПМ дуже давно, але пару років сюди не заходила, лише викладала не афішуючи листи, а тут оцей Семен чи Дяченко, як занадився - зайдіть на ПМ почитайте моє - я зайшла, дивлюся ніби цікаві речі в того Хоми, почала підігравати, наче поетичні перегуки між поетами, а потім відчуваю - щось не теє - почала прислухатися і все зрозуміла - її величність маніпуляція. Одним словом, тримаймося купи ті хто тут ще є з нормальних.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-15 15:04:05 ],
на сторінці поезії     "Жито"   Леся В Горова

Лесечко, дуже до душі - дякую Вам за гарну поезію,за таку чутливу - ви дуже рідні мені у вашому викладі та мисленні. Обіймаю.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-18 21:32:01 ],
на сторінці поезії     "The Winter is Near -- with a touch of blues"   Лазірко Юрій

Файне, Юр! Музика така розколохуюча, м'яка та емоційно сильна. Хай твориться.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-18 21:43:21 ],
на сторінці поезії     "Відмінність"   Леся В Горова

Ви, Лесю, дуже мелодійно, розспівно передали отой, не такий легкий, настрій трансформаційних кроків- явища повсюдного,( і у світі природи і у просторі людей) та не всім видного та зрозумілого. Вам вдалося.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-21 18:42:13 ],
на сторінці поезії     "Не радує літо"   Левицька Тетяна

Проймає вірш, Таню, отим правдивим віянням із самої серцевини, своєю високою нотою мінору, оцим правдивим, сповідним перед Всесвітом, барвом відчаю, але в цьому сумуванні є якась особлива - не те щоб краса, а якась інша, але своя гармонія. Так мені відчулося. Дякує,за написане Душею.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-21 18:49:33 ],
на сторінці поезії     "Життя кінчається (глоса)"   Курдіновський Артур

Високе сумування за Вчителем - такі вірші - мова Душі. Певна, що Душа вашого наставника в поезії- відчуває кожен імпульс мелодії цього твору і це долає йому правдивого сяйва.
В завершальній строфі - перший раз - мені прочиталося " "життя кінчається життям.."- то,може воно так і є.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-21 18:53:04 ],
на сторінці поезії     "Туга"   Пирогова Світлана

Вірш болючий, але живий. Живість вірша, це саме те,найвище у майстерності творення, що може зробити поет.
( можна би було, за вашим бажанням: насіяно стільки...насіяно маків - аби уникнути збігів)
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-07-21 18:57:33 ],
на сторінці твору     "Поет кохання"   Левицька Тетяна

Таню, це письмо - цей спогад про Людину - це, напевне, одне з найбільш виразних імпульсів Вселенної, коли Душа згадує Душу, віддзеркалює подячність, світлість і сенс усього присутнього.
Світлоспогадно!
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-08-02 14:45:33 ],
на сторінці поезії     "Сонячна доба"   Леся В Горова

Гарна, зрима, колоритна, але легка, летюча картина, чи етюд- замальовка - вийшли у Вас, Лесю. Образи - заворожують. Дякую за настрій. Хай твориться.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-08-02 14:53:39 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Гарно, пісенно, п.Іване - приємний переспів. Хай твориться.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-08-02 15:04:01 ],
на сторінці поезії     "Я тут"   Левицька Тетяна

Світло- мінорно, Таню. Гарне ваше слово - добре воно.
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2026-08-07 02:34:47 ],
на сторінці поезії     "Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники"   Курдіновський Артур

Овва! Дуже- дуже, навіть, важливий виклад.
Насамперід, Артуре, я Вас щиро вітаю - розвитку та сміливих звершень на поезійній нивці.
До речі, теж зауважила, що на сему сайті присутні клони-гопніки. Напочатках я вивчала їхню систему сратегії- (дуже початковий рівень вступників у структури...) потім зрозуміла, як вони працюють. Діло ж так ішло: я закидую вірш, яко вудку з гачком, звідусіль напливають голодні піранії, заковтують, значиться, оцюю наживку мою, обслинюют, беручи звідтам ключові - пізнавані для мене слова і виригують усяку пошлятину - за їхнім рівнем духовного розвитку. Мене то, ну дуууже потішало. Погодьтеся, Артуре, хіба не дивно виглядає, як вони, наче діти в школі, намагаються переповісти щойно прочитаний текст учительці ( о, якби ви тільки чули, як я з того сміюся, млин ) ну гаразд, далі: виходить у них плохенько - нема тої глибини, нема гнозису і, як казав великий режисер -К.Станіславський:
- Не вірю!
Одним словом, п.Артуре, передайте тим хлопцям- модерам, що їм мабуть жити надоїло, адже один із головних конів Магії, звучить так:
" Де ваша увага - там і ваша енергія" ну от нащо для мене зливати стільки життєвої енергії? Я, звісно, фільтрую - якщо - шо, але, трясця, в мене відкрився такий потужний канал безконечної, творчої енергії, що я завтра ж, збираюся і їду в гори - писати, співати! То ж, мене тут трохи не побудували, адже, в місцях, де я перебуватиму - часто нема інтернетного зв'язку. Повернуся - зазирнути - мож і щось ще допишу - якщо захочу, якщо буде потреба.
Тримайтеся, Артуре, з найкращими побажаннями.
1   ...   184   185   186   187   188