Автори /
Уляна Дудок (1982)
|
Рубрики
/ Лірика
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
На присмерку
•
***
•
Ти мені друг
•
Осіння елегія
•
Карпатські мелодії
•
Голос
•
*Провесінь*
•
Гуцули
•
Різдвяне
•
Заспівайте романс!
•
До світанку...
•
Вона
•
Ніч липнева
•
Жінка у тридцять
•
Небо
•
Друг
•
Ворожба
•
Київ
•
Доля
•
***
•
***
•
Душа
•
Князю Міста
•
Присіло сонце
•
Гранатові сади
•
Квіткове небо (триптих)
•
Ранок
•
Розкішно вабив спокусою
•
Вони падали
•
Ця зима
•
Мiсто
•
Запроси
•
Зима
•
Чорний ангел
•
Ти лежиш, як пуп'янок троянди
•
Донечці
•
Так було і так є
•
Марія Стюарт
Переглянути всі твори з цієї сторінки
на присмерку рожевої весни
де профіль бусла у тонах бузкових
де профіль бусла у тонах бузкових
Вони ідуть. А ніч, мов дим, густа така:
потріскує ріка – до кісточок проймає,
потріскує ріка – до кісточок проймає,
Ти мені друг. І маг –
місто, де мрій світлячки.
місто, де мрій світлячки.
а постіль пропахла кавою
Напнули сосни струни, мов цимбали,
а ми з тобою трохи заблукали
а ми з тобою трохи заблукали
Твій голос буває хриплий:
у ньому вчувається шелест липи,
у ньому вчувається шелест липи,
Закутай мене у місто з провулками теплих ліній:
бруківкою бродять весни, та ще на повіках іній.
бруківкою бродять весни, та ще на повіках іній.
Вони – смерекові храми і предків хрести.
Вони такі ж ветхі, як тайни цієї землі:
Вони такі ж ветхі, як тайни цієї землі:
Сніжинок музика крихка віконцям сниться:
у ній дзвенить зоря вертепна і колядниця.
у ній дзвенить зоря вертепна і колядниця.
Ви заспівайте дівчині романс!
Пасіонарно завоюйте простір
Пасіонарно завоюйте простір
Ти найкраще, що в мене було,
найсвітліше – що в мене ще буде:
найсвітліше – що в мене ще буде:
Тебе віднайшла її мапа,
на кутиках вуст поцілунків
на кутиках вуст поцілунків
Ніч липнева спокуса терпка,
повний місяць піддатливим манго.
повний місяць піддатливим манго.
Яка вона, у тридцять Жінка?
Без фотомонтажу на знімку:
Без фотомонтажу на знімку:
Притули мені небо до вуст - вустами:
так - як ніколи і більше – нікого,
так - як ніколи і більше – нікого,
Потяг. Ніч. Мовчанка і гітара.
Ви випали мені у ворожбі
а може просто доля необачна
а може просто доля необачна
Дажбог сміявся і палив кресало.
Прадавній Київ мріяв про політ.
Прадавній Київ мріяв про політ.
Зростом така невеличка
дівчинка-запальничка:
дівчинка-запальничка:
Я температурила тобою:
розливався спогадом озноб,
розливався спогадом озноб,
Я - тільки сув’язь полину і меду
із поволокою нічної смальти
із поволокою нічної смальти
Душа самоти просила:
набрид театральний сміх,
набрид театральний сміх,
Мій мужній Леве,
відпочинь, приляж:
відпочинь, приляж:
Присіло сонце на багряні гори,
за перевалом ще зимовий лід:
за перевалом ще зимовий лід:
Гранатовим садом
райськи зорепадом
райськи зорепадом
Таємниць у мене небагато:
клаптик неба, ти і горизонт.
клаптик неба, ти і горизонт.
Я люблю з тобою прокидатись,
відчувати кожен подих твій,
відчувати кожен подих твій,
Розкішно вабив спокусою
цей вишуканий Париж,
цей вишуканий Париж,
Вони падали,
як падають важкі камені
як падають важкі камені
Ця зима – пухнаста іліада,
кожен дотик, наче білий маг!
кожен дотик, наче білий маг!
Філософія міста:
матерія - небуденна,
матерія - небуденна,
Запроси мене в пшеничну повінь,
розкуйовджений пилком розмай,
розкуйовджений пилком розмай,
Зима довго тримає,
ніби ворожа облога.
ніби ворожа облога.
Чорний ангел, як тебе зустріли,
ті з вигнанців, що блукали тут?
ті з вигнанців, що блукали тут?
Ти лежиш, як пуп’янок троянди:
несповита, крихітна, ясна.
несповита, крихітна, ясна.
Твій знак зодіаку – Діва,
нічка над нами зоріє.
нічка над нами зоріє.
Так було і так є.
Допоки ще дихає шкіра,
Допоки ще дихає шкіра,
Цей ешафот любові - майже щастя:
віддам тобі усе, що в мене є.
віддам тобі усе, що в мене є.