Автори /
Тетяна Флора Мілєвська (2011)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Ритми
•
Реальність
•
***
•
***
•
...
•
Обережно
•
Надія
•
Особливості південного характеру
•
З Днем Народження, Лесю)))
•
Самоделетована
•
Відповідь пану ікс
•
* * *
•
без обрисів
•
Недочекались
•
* * *
•
* * *
•
Лето
•
життя
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
ти - небо..
•
***
•
* * *
•
Не гора?
•
***
•
Один вдома
•
* * *
•
ні, я не вірю!
•
хто ми...
У ритмі її буття не існувало поряд ні фарб, ні музики.
Місто дзенькало за вікном трамвайними коліями
Місто дзенькало за вікном трамвайними коліями
Гола жінка і голі стіни. Щаслива жінка і нещасна церква.
Ах, Боже мій (вигук), чорт забирай (вигук),
Ах, Боже мій (вигук), чорт забирай (вигук),
Уранці жінка варила каву з корицею:
Приводила мозок до тями, -
Приводила мозок до тями, -
Рай_дугою літо впало
і заснуло тАк невдало.
і заснуло тАк невдало.
Полгода нежизни -
полгода войны,
полгода войны,
Заснуло місто,тістом спить,
тихенько,- знаєш, ще бабуся,
тихенько,- знаєш, ще бабуся,
Яблука таки доспіли,
Може, скажуть, ще не осінь,
Може, скажуть, ще не осінь,
Миколаїв завжди спокійний, врівноважений. Інколи думаю, виросла і живу у цьому місті, а так і не стала схожою на нього. Проте легко навчилася за типом мовчання вгадувати - "згодні - не згодні", "підтримуємо", "сумуємо"...
Із Луганська на ПМ
Нам явилась Леся,
Нам явилась Леся,
Я написала,
а мені «делiт»,
а мені «делiт»,
дуга слуги
постійний стан,
постійний стан,
Коли я обертаюсь
до дзеркала,
до дзеркала,
Пронизливо тихо в квартирі,
фіранки без насолоди слухають ніч,
фіранки без насолоди слухають ніч,
Кава зі Львова,
Смаколик і цукор
Смаколик і цукор
мене не можна прочитати…
мої змальовані сторінки
мої змальовані сторінки
А я живу у стронції миттєвостей,
Бо сонце повнолико-вразливе:
Бо сонце повнолико-вразливе:
я не зима,
я точно знаю -
я точно знаю -
несу пакунок
долі
долі
Самотня ніч посивіла під ранок,
Лавандою її поблякли очі.
Лавандою її поблякли очі.
І раптом Слово зламалось,
Спіткнулось об камінь сміху.
Спіткнулось об камінь сміху.
вікно потішити хотіло,
прислало промінь -
прислало промінь -
Не можливо прожити,
подивись у нічне вікно
тільки вічності неба слід
тільки вічності неба слід
сьогодні безсоння кішка
пробігла побіля мене,
пробігла побіля мене,
одинокі гори не бувають:
як високі - небо зустрічають,
як високі - небо зустрічають,
А відьма справжнє серце має,
Вона ж не хоче, ой не хоче...
Вона ж не хоче, ой не хоче...
Лише без тебе
життя.
ні краю ні причини.
ні краю ні причини.
а я не вірю у весну
Вечір.Ніч.
Тривога. Сум...
Тривога. Сум...
Інша поезія