•  Бідна осінь

Що за погода - капосна та квола -
дерева всохли, інші - трухляки.

•  Дружині

Ти не лякайсь,що іноді зникаю,
що в недосяжних небесах витаю.

•  Вербові котики

Хай за вікном хурделить лютий,
в завію серце не порань.

•  Жоржини

У синьому небі пливе павутина,
це - "бабине літо" - отож неспроста

•  Черкаси (у 17-ому столітті московитяни називали українців черкасами)

Віддаєм свою волю охоче,
мов приречені ходим з ярмом,

•  Про українську мову

Впритул розстріляна у схронах,
катована в концтаборах,-

•  Очі

Учора вгледів очі біля баку,
сумні, нещасні очі - й остовпів.

•  Атлантида

Її - в хвилях хули ворогам не втопить,
І зневаги багном не закидать,-

•  Тури

Прапращури вгодованих биків,
з яких на бойнях обдирають шкури,

•  Ти - мій хміль

Ти - мій хміль, мій вербовий гашиш,
лопухові п"янкі тютюни,

•  Мені болить

Мені болить мовчання довгих зим,
як сіре сонце, сховане за хмари.

•  Матері

Околиця.Ще недалечко хати,
дорога через поле, ряд стовпів.

•  Вербовий рай

Упала там Полин-зоря,
Де народила тебе мати,

•  Покинуті гнізда

Серцю від холоду дітися ніде,
Небо, як прірва, зловісно лихе.

•  Древляни (моїм землякам)

На постоли не лико з лип дерем,-
Самі собі останню шкіру краєм.

•  Марення навіяні піснями древлян

Щось дивне радіо заграло,
бо тільки звівся голосок -

•  Хата

Ця хата - квола, немічна вдова,
Що з мандрів жде надій своїх красивих.

•  Біля криниці (дивлячись на старовинний лубок)

Картинка ця руками,, наче терками
Затерта вся, а глянеш - ожива.

•  Отава

Мов коси дівчини шовкові,
трава буяє навесні -

•  Мадонни Рафаеля

Художник вмер забутим і бездомним,
та незабаром почались дива:

•  Ланцюги любові

Кує любов незримі ланцюги,
що з"єднують людей поміж собою,

•  Штормівка

Як поезія ритму високого
кострубата, з надривом, хрипка -

•  Латаття

Мов на щоках кохання поцілунки,
Мов Нефертіті погляд-перламутр,

•  Райдуга

Ще не закІнчилася злива,
Та вже усмішка на лиці,-

•  Пречистій Володимирського собору

Заходжу в храм уперше, до собору...
Хитнулись двері ніби небокрай,-

•  Моя поезія

Моя поезія - черешня,