Чистий лист паперу,
а потім якісь слова,

Я кульочок говіркий,
розмовляю як іду.

Пролітала ворона подвір.ям,
де бились двоє хлоп.ят.

Коли сивина торкнеться
скронь

При світлі ліхтарів
шукати свій дім.

їй хотілось кохання,
як в кіно,

Канули свята у спогади...
і запах ялини

Найбільше щастя в житті:
з тобою засинати

Потанцюй зі мною.
просто обніми.

Давай танцювати,
навіть тоді,

У млосному тоні мовчання,
згорівши у пеклі думок.

Ти носиш мій поцілунок
і то не долі дарунок,

вона йшла по дощі,
босяком по асфальту.

Дивишся у вікно,
а там - нічого.

І знов притулитись до твого теплого тіла...
Обійняти за плечі і думати: "Щаслива"...

Усмішка твоя наївна
і вуста німі.

Я плачу на чужу вигадану любов
Запиваючи кип’яченою водою.

Я свою любов на карти
Проміняла

Те, що для інших звична справа
для мене – мрія…

Вона не така,
Якою хотів її бачити.

Здавалося, що любила і люблю,
Любила вірші і ще більше ненавиділа.

Це коли ти плачеш на пероні
Не так за тим хто проводжає,

Мій дух напевне мертвий,
а твій може тоже.

Сьогодні я бачила
щілину до раю,

Смуток на моєму лиці
Тобі видається сміхом.

Шукаю щастя...
Бігаю від кутка до кутка.

Завдяки йому почала писати,
Завдяки тобі - живу.

Здавалося – читала тебе напам’ять,
Здавалося, що знаю кожне слово,

Так мало бути, чи як…
Вона все правильно зробила,

Холодна пляшка пива.
Зігрію її руками.

Я би хотіла побачити тебе,
Доторкнутись рукою…

Народжена, щоб народжувати.
Народила.

Я не зупиню хід годинника, голосно чекатиму, нехай все рікою пливе... Я плистиму своїм човном... І вітер в лице, і плин проти течії... марне, намарно... час покаже... щось мине і загубиться... ми щось згадаємо... непомітні моменти в теперішньому стають найприємнішими у майбутньому...ми нічого не знаємо. ми, а може нами... бавляться як у шахмати... королі, дами, ... є ще блазні... сьогодні пішки, а завтра - на коні.... погляд в землю; погляд в небо... усмішка з деталями фарсу і щира, по-дитячому... невіриться... все буває в житті... мрії збуваються усі, а найгірше - усіх; тому вони й псуються, як молочні зуби - бажання різні, як стріли летять один проти одного... мрії не завжди білі... рожеві... немає значення... життєвий біг... чекання... ми нічого не знаємо... лишається - чекати... чекання - в різній формі, різне для кожного, різне для мене... нехай все пливе... вітер в лице... вже майже весна... майже дочекалася... моя дама пішла... - хіт конем.... чекаємо короля...
2:06

будень зі мною говорить
навіть у свята...

прийди і приснись мені,
я згідна, навіть у сні.

Втомлено слухатиму те,
Що шептатиме серце.

Серце покрилося нічною млою.
сльози і крик пісень.

або ти вірвешся в моє життя
синім вітром,

Сядь ближче, бо попливеш за туманом. Сядь ближче, так мені вдасться тебе обняти. Думав він збоку підглядаючи за нею. Сядь ближче, дзвеніло йому в голові. Сядь ближче, бо попливеш за туманом. І я розповім тобі всю правду, тільки впевнюся, що покохала, а тоді правда... А що таке правда? Те,що кожен з нас бачить очима, а очі в кожного різні. І правда - гірка, солодка...непотрібна...дірява. Сядь коло мене ближче, а то тебе вкриє туман. А потім проститутка, ром і розмови про кохання. ...Сядь коло мене ближче, він все-таки тільки думатиме.

Я малюю на стіні,
мов січень на вікні

Не стара баба
їла білий сир,

Збудилася з осіннім листям,
що стало дихати весною.

Без хустини,
в благенькому плащі,

Я..ти..ви..ми.
мертві...живі...

Тримай мене за руку.
дихай зі мною, прошу.

Тихо. Тільки одна музика.
і всі мої думки на самоті,

Важко пояснити мовчання,
воно може багато розказати,

Рвати гудзики на сорочці
від самої злості.

Не спи, не спи,
Бо я не сплю.