Автори /
Уляна Любчик (1990)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Життя...
•
Друг...
•
Я так люблю...
•
Я напишу...
•
Я вдячна Богу...
•
Бабусі...
•
Нещасне кохання
•
Плата
•
Кінець=Початку
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ми так багато робим помилок,
Яких не виправим уже і не забудем
Яких не виправим уже і не забудем
Чашечка кави, можна чаю,
Стара кавярня, або малесеньке кафе,
Стара кавярня, або малесеньке кафе,
Я так люблю, гуляти вулицями міста,
Промокнувши вся під дощем, кудись іти.
Промокнувши вся під дощем, кудись іти.
Хтось пише вірші, так що слух чарують
Хтось прозу пише,так що аж спиняє дух.
Хтось прозу пише,так що аж спиняє дух.
Я вдячна Богу за життя!
За дану кожну мить щасливу,
За дану кожну мить щасливу,
Ось знову до кінця прийшла зима,
І ще одна зима в краю далекім.
І ще одна зима в краю далекім.
Ти світом цілим мені став,
Хоч я любити не хотіла
Хоч я любити не хотіла
Не знаю більше що сказати...
Вже ніч не ніч і день не день.....
Вже ніч не ніч і день не день.....
Згадаймо просто, ким були,
поки жили в батьківській хаті.
поки жили в батьківській хаті.