Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валентин Дяченко

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валентин Дяченко, [ 2007-02-28 15:59:44 ],
на сторінці твору     "***"  

Про кого ви це, Ангелочко? Але в принципі я здогадуюсь. Всі ми крутимось навколо одного, навколо себе, а якщо бути точнішим - навколо нашого почуття (почуттів), незалежно від того гарне воно чи ні!
Ми ідеалізуємо людину, тому наші почуття здаються нам такими сильними, ми в своїй сутності маємо прагнення кохати, іноді донестями.
Ми були б, напевно, тваринами, якби не кохали, адже це нам дає почуття радості, щастя, болю, але болю не фізичного, а духовного, а він знову ж таки стає витвором нашого бажання.
Ми шукаємо уособлення наших почуттів у навколишніх образах: у трояндах, у небесних світилах, у стихії, і нарешті у каві. Я люблю порівняння з кавою, бо вона може бути чорною, або ж з молоком, гарячою, або холодною, бадьорити, або... або не бадьорити. В будь якому випадку кава це кава.

Я помітив певну тенденцію у вашій творчості - ви пишете довгими рядками. Дам вам пораду! Поекспериментуйте із формою: зробіть рядки коротшими, читачі це люблють (не всі), попрацюйте над внутрішньою римою. Вам це сподобається.
Ми пишемо про те, що відчуваємо і як відчуваємо, і ми відчуваємо так, як пишемо. Ваші відчуття можуть стати іншими. Неображайтесь за пораду.

З повагою ваш Валентин...