Вірші - Максим Холявін - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Максим Холявін (1987)

Поет-публіцист. Верблюд-песиміст. Народився у Маріуполі.

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

Моя свіча свій строк недовгий догоріла,
проте нехай не гасне в пам’яті свіча,

• Милі зеленого

Дозволити бджолам обсісти тіло.
Дозволити кішці залізти на шию.

• Пролетарське

Пригадав заводську фуфайку,
рукавиці, мастилом просочені,

Нехай симфонії несуться до склепіння храму,
нехай посеред барв одвічної пошани

• Диптих

Версія 1
…а зрештою, в тебе завжди залишається смерть –

Дивися в Порожнечу і люби,
тоді дійдеш довершеності,

Запах більше, ніж запах, він – дух. Чим ти пахнеш, самотній Києве?
Бензинового вихлопу вульгарність, фаст-фуду сексапільність,

• Дари зорі досвітньої

Зоря досвітня повертає світ
на кут примруженого ока,

Випалює вогонь сподівань
до ненависті – за крок до повної байдужості,

Зменш оберти машини,
постій, паровозе! не мчи!

• Rockоко

Надвечір у зморшках ліній на міських долонях
бісером дрібним катаються маленькі ігри.

Що ми знаємо про матінку Європу? –
здавалося б уже наскрізь протоптану, проїжджену,

Зростає механізм,
і колеса ростуть,

Життя – любові акорд
понад білими водами смерті,

От кажуть: «Мистецтво реальності…» -
Сонце знімає кіно: відбивається світло

Усе життя за колір,
за видіння,

Вузька ріка любові розлилася ширше –
час розширив річище за кілька тектонічних зсувів.

Ми стріли, стріли, стріли
вгору…

• Моя любима संसार

Ймовірність не одна,
коли переді мною Вічність,

Спіраль – за разом раз
крутитися, штовхатися на вісі,

Сонце. Знаю долю,
долю твою червону,

Ти на початку великої дороги, Друже,
і далечінь завжди блакитна і сумна,

Життя – обіцянка великої бійки,
складання планів стратегічних,

• Відлуння Фріди

Хитка п’яна хода юнацького кохання,
лоскоче по щоці мереживом, регоче,

Палять місце, риють місце – тіні хмар і пломінь Сонця,
то злітає вгору купол, то руїни там чорніють.

На півдоторку ледь – кохання,
на півпогляду – розуміння,

• Ми з тобою одні за кров’ю

Ми з тобою одні за кров’ю,
ми з тобою одні та й глибше,

Переглянути всі твори з цієї сторінки