Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослав Артимович (1949)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 10:39:03 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Артимович Мирослав

Дякую, Любове! Обов'язково прислухаюся до Ваших з Щлександром коментарів. Лише не хочу робити це з поспіхом.
Коментатор Наталя Мазур, [ 2012-07-26 11:12:54 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Артимович Мирослав

До мурашок... Пройняло...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 12:08:00 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Артимович Мирослав

Дякую, Наталю! Заходьте...
Коментатор Наталія Крісман, [ 2012-07-26 16:23:23 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Мені згадався мій покійний дідусь, він прожив 98 років і в останні роки постійно промовляв подібні слова... Дякую Вам за спогад!
Коментатор Патара Бачія, [ 2012-07-26 16:40:15 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Колись я чула що Вячеслав Чорновіл хотів померти на ходу... Може й справді це вище благо - померти, коли ні ти не змучився від життя та й інших не змучив?..
Гарний вірш, дуже теплий, стільки любові синової до батька аж через монітор вихлюпується.
Коментатор Наталія Крісман, [ 2012-07-26 16:47:44 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Так і було, незадовго до смерті в одній з телепередач на запитання "Як би ви хотіли померти?", В'ячеслав Чорновіл відповів - "На ходу"...
Коментатор Патара Бачія, [ 2012-07-26 16:50:32 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Так і помер... Вічна пам'ять.
Коментатор Наталія Крісман, [ 2012-07-26 17:00:39 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

До речі, виступала зі своїм віршем на відкритті першого пам'ятника Чорноволу в Україні, це було у Золочеві на Львівщині років 10 тому... було тисячі люду зі всієї України...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 18:32:32 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Дякую Наталю і Патаро за теплі слова. Незважаючи на поважні літа, хочеться відтягнути якнайдалі момент розставання...
Коментатор Іван Гентош, [ 2012-07-26 19:23:56 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Щемно...
Коментатор Алла Грабинська, [ 2012-07-26 19:51:14 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Старенькі наші! Їм випало на долю стільки всього, що тяжко нести цей тягар, тому і просять у Бога, щоб скоріше прийшов отой вічний спокій!!! Дуже сумно!!!
Коментатор Олена Опанасенко, [ 2012-07-26 21:43:05 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Фасумно.. бо і файно, і сумно..
Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2012-07-26 22:37:13 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Про цю проблему кожен, певно, чув десь. Проте, кожен раз, спостерігаючи як просить хтось смерті у Бога - зупиняєшся вражений глибоко. Усе - відносне.
Сподобався вірш, пане Мирославе.
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 23:53:28 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Дякую за візит, Іване. Тішуся, що ще не вечір...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 23:54:38 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Дякую , Алло. Хотів написати "сподіваюся на краще". Але хто знає, що краще?...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-26 23:59:12 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Краще б після "файно" поставити крапку.
Дякую!
Коментатор Ірина ШушнякФедоришин, [ 2012-07-27 00:00:03 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Тепло, дуже тепло і не вперше...
Здоров'я батькові і автору!
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-27 00:04:55 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Дякую, Ярославе, що не проноситесь (бо Ви ж - Вітер) мимо.:)
Маю надію, що перелітуємо...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2012-07-27 00:10:44 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Якщо жінки опівночі стукають у твоє віконце (творче, звичайно) з такими побажаннями, то як їм (побажанням) не збуватися! :)
Дякую, Ірино!
Коментатор Наталія Буняк, [ 2012-07-27 00:21:19 ],
на сторінці поезії     "ВТОМА"   Артимович Мирослав

Коли людина в постійних болях, просить смерті. Дуже болючий і такий правдивий вірш. Згадала багато близьких людей. Любім їх зараз, поки вони ще з нами. Гори квітів для них після смерті вже не потрібні.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   337