Ветер кровавый
Нелепая дрочка в сортире
Это тебе -
Двадцать четыре.
01.11.07

Все почалось одного вечора
Біля вікна
Вона сид1ла в жовтому
Платті
Таких давно не носять
Виглядаючи тепла в
Перехожих
шматті
Брат з сестрою зайшли в
Смердючий генделик
Він - блідий,
В неї під пальтом дуже тонкі
Гомілки
Вона сказала:
Тут жінки нічого не коштують
Тут-задаром.
Узяли горілки
Волало дебільне музло
В домі навпроти зупинилось чиєсь
Серце
Присутніх дівок обдало жаром
Бо в цей час зайшов
Перець
Якато рок-звєзда
Чи до того подібний
Мудак
Всіх крім жовтої
І сестра сказала братові -
Так,
Я хочу щоб ти любив її
Тому що сама я - не можу
Дивись - вона
Найкраща тут
Вона!..
Як хочеш, сказав він тихо
Ще хльобнувши
Лайна
Впав стілець і та
Шо з тонкими ногами
Обдала смородом Лоліти Лемпікі
Півзалу
Сіла до янгола в жовтому -
Ви схожа на Ріту Хейуорт,
Вам не казали??
Та мовчала.
Ви подобаєтесь моєму братові
Він любить Буніна, Портішед і ненавидить
Суспільство споживання
Він може бути ніжним
Ходімо,це буде
Майже кохання
Дівчина посміхнулась і
При цьому вона сиділа і
Вона мовчала
Тонконога хильнула свого і
Перекинула стакан - бачу сьогодні ви
На маргіналі
Ви не любите оральний секс?
Вам читали Гейне
В оригіналі?
Ріта Хейворт злякано захитала головою
Вона мовчала
Знаєте, одного разу добрі люди в його місті
Захотіли порядку і спокою, замовивши послуги
Фірми що потравила усіх
Собак-бомжів
Він три дні відсидів на ліріумі
Потім хапався
Ножів
Потім було таке про що не говорять навіть
Режисери артхаусу
Якби тоді не молилися усі з першого по шосте
Небо
Вмовляти вас сьогодні
Не було б
Ніякої потреби...
Дівчина в жовтому мовчала
І великі краплі котилися по її лицю
Падали
Роблячи плаття ще яскравішим
Вона встала і сестра накинула їй на плечі
Пальто
А брат взяв обережно на руки і поніс
І те що між ними було -
До того ще так не любив
Ніхто
Звісно нічого і не було-
Він лише читав вірші цій бідній німій
Дитині
Поки поснули - вона і він за нею
І зорі сипали на їх балкон
Як дурні
Та й скінчилось все просто -
Його сестра
Пішла на жахливу квартиру з
простирадлами на вікнах
До одного старого козла
Де вони
Позаяк
Їбались і молились щоб
Добрі люди, шо замовляють вбивства нічийних
Собак
Більше ніколи не робили зла

Поки в брудній прозорій мисці
Дохли її рибки
З голоду
Вона віддавала себе за безцінь
Затхлому місту
Городу
Він брав її на сходах
Під історичними пам”ятками критими
Патиною
Брав її боляче різко і бридко повільно
Вповзаючи слизькою
Гадиною
Вона дячила напудреною красою
Нещирою посмішкою
Блядини
А краплі ставали все важчими
І падали гучно і мали запах
Падлятини
При цьому дві бабульки
Під тим домом були напрочуд
Вологост1йкими
Узр1ли її і вже замислили розстріл-
Добре що вона й сама стала
Під стінкою

Ті двоє - звірята
Ведмедики на поличці
Один іноді плаче вночі
Іншому не личить це

Ті двоє - іграшки
Твої, гратися ти мастак
Одному буває боляче
А іншому не личить так

Хто пришив очі-гудзики,
Що мають ті двоє?
Знаєш, то синтетичні руки
Того, хто грає тобою

Сиськи стынут на ветру
Станет холодней к утру
На окошке сидит кошка
Подвывает на луну
Кошке скоро будет 30ть
И начнет облазить хвост
В мухосранске год за годом
Время тащит на погост
Зажевав Житан зубами
Стрингами прикрыв п**ду
Просирает время ночи
Вперясь в дальнюю звезду

Під ножем
Вмирає і народжується
Духмяний корінь
Пружна зелень кропу
Ласкучий холодок салату...
І чорний перець
І кріпкий горішок
зрадливого мускату
І гвоздичка
Вже змелені
Й розтерті між долонь...
І серця помідорів
Розкраяні
Навпіл
Та, курва, ще по разу!
Сало.
Тоненький зрізок
Рожевоблідий стинок
Тануча пелюстка
сала.
І гіркий часник жагучий
білий і хрумкий...
Мов вуст моїх кривава м*якіть
м*ясистий напівмісяць
паприки шматочок
Хрусь!
Вогкі оливи
мов твої очі
темні
спраглі поцілунків
і лизання...
І золотаво-біла
кисла та злегка-вогниста
кров винограду
у шкляних обіймах...
По всьому-
лоскотливий,
мереживний димок дурману...
Бо так-
Сьогодні будуть
качатися в пилу і світлі -
масні
і безсоромні
народжені для свята плоті
поросята

Чому холодно тобі
Дівчинко
Зимно тобі
Доню Трисмегистрова
Чого сьогодні треба тобі
Світної прохолоди серця
Криги розуму
Дзеркально-чистої?
Відколи ні?
Від якої
світлої брехні
Бігти
куди?

Всередині стіл стоїть посеред
Янгол з посмішкою хірурга
Сина Гермесового
Підливає вогняної води
Кличе Сімургом
Підкладає леза, ножі
А зовні ліс крижаних фігур
Біжи - не біжи
До тепла півсекунди
До світла півтисячи літ
Під ногами дзеркало
там де серце
Морок, порох, лід

Він же для тебе
Він...
Я
Дихала ним
Рідним, думала -
Один лиш раз
Візьму з вуст братових
М"якої патоки простої радости
Мереживо снів
сяюче-ніжних візьму
Для тебе ним плетених
За тебе...
Та ні
Вибач
Прости!
Хочеш?
Ні?!
Це ж для тебе -
Бери ти!

тиша в тобі пробиває діри
Проростає корінням наскрізь
Катує без насолоди і неохоче
ти стаєш клубенем білого болю
і стаєш землею чорною чорніше глупої ночі

І ти стаєш димом, стаєш отрутою
Дні Содому згадуєш, посміхючись
Ти сам собі закидаєш колоди в очі
Із сумлінням світу в рулетку граючи
Буття без нього азотною кислотою точить

І ти сам собі кишеньковий пекельний сторож
Чорне марево, вариво третьосортної істини
Граєшся обманом, деміургом кидаєш псевдоформами
Наче й не пам*ятаєш, що усіма дорогами лише до нього йдеш
Як потяг до своєї останньої платформи.
Єдиної
Чистої

Ти платиш
і це
твоє право
Ти платиш
Сьогодні
Володар годин
Стоїш усміхнений
Сяєш лазурево
Ключі від неба
У лівій кишені
Кладеш на коліна
Лілії,
Хвилі сиво-русі
Цілуєш між ніг
Шепочеш мені-
Моя царице...
Пестиш навідліг
Сміється сучка -
Сабейського царства
Вінценосна шльондра я!
Кажеш - літами
Міг би батьком бути
А ти ж ії
Син
Ненароджений
Якого тіло
Віками виношувала
Душу якого
Ділила з янголами
Якби вільною
Йшла б за тобою
Пленталася сукою
Спала під ногами
Але ти платиш
Мені за мене
Папірцями якими
Платять за хліб.
Тому сьогодні
В небесному логові
Кардамон і кава
Панчохи й вібратори
Сандал і мирро
Й отрутні лілії
І тіло суче
Розкладене в атоми
Папірці твої
Подарую хлопчику
Що робить мені
Фізично боляче
Та дістає з мене
Лише сміх-насміх
Бо ножі
Нелюбові твоєї
Крізь серце
Наскрізь
Пройшли
Й лишили
Тунель...

Сьогодні я риба
У морі із попелу
Вустами в отруті -
Кармін і кампарі

Тремтіння стегон
Крізь шовк і дим
Дим і попіл
І дивні звуки

По білому кахлі -
Сріблястим попелом
Малюють стопи
Шепоче тіло

Здригається рибина
І скло тріскає
Стікає кампарі
Танцюють пальчики

Малюють
карміном
По білому
Кахлі
Здригаюсь
Стискаюсь
І потім
Лише
Крізь сльози
Сміх
Шалений
Крізь сльози
Сміх
Ти чуєш?..

Біль це бажання
Твердь існування
Лише зізнання
Так, я існую..

Гра не остання
Мука неспання
Сміх-проникання
Біль це жага

Біль це дарунок
Тонкий чарунок
Лиш візерунок
Кривавий на стегнах

Сльози - це потім
Опісля - це легкість
Кьянті - це кисло
Біль - значить знов..

Кучері і пальчики в вишневому сиропі
крендельки і в цукрі знов вуста
У ведмедика на патичку й у вушках мед
Марево канабісу і вугрики на п*пі

Ти красивий наче бог кулінарії
Ти безмежний простір, ді-ем-ті
Для мене ти.І зривисте дихАння часу
Найсолодша смерть від аритмії.

Нелінійні почуття і нетривкі імперативи
на прощання подих-дим "жітан" й смішок,
Що почує будь-який супутник по метро -
Шоколад і аромат презервативів

МовчАння, незнАння, нестача часу на коханння
Мов опік нагайки - твого телефону рінгтон
Крізь любощі Одне в однОму прихистя шукання
Розхристане серце моє і твого аритмований сон

У танці старому мов місто з жалю і бурштину
На битому склі серед сивих кривавих руїн
Засліпленою і утятою срібною в спину
Була моя гордість..