ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.31
18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
2025.12.31
18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За
2025.12.31
18:05
роздум)
Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,
Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,
2025.12.31
16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,
2025.12.31
14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
2025.12.31
14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи.
Частина І Монографії
_______________________________
2025.12.31
11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
2025.12.31
11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
2025.12.31
10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
2025.12.31
05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.
Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.
Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,
2025.12.30
22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...
2025.12.30
21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?
Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?
Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.
2025.12.30
21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час
О гірська весна кохання
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час
О гірська весна кохання
2025.12.30
15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.
Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.
Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля
2025.12.30
13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
2025.12.30
07:48
Антитеза
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.
А каміння ще доста.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чос Даринка /
Вірші
Любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов
Все почалось одного вечора
Біля вікна
Вона сид1ла в жовтому
Платті
Таких давно не носять
Виглядаючи тепла в
Перехожих
шматті
Брат з сестрою зайшли в
Смердючий генделик
Він - блідий,
В неї під пальтом дуже тонкі
Гомілки
Вона сказала:
Тут жінки нічого не коштують
Тут-задаром.
Узяли горілки
Волало дебільне музло
В домі навпроти зупинилось чиєсь
Серце
Присутніх дівок обдало жаром
Бо в цей час зайшов
Перець
Якато рок-звєзда
Чи до того подібний
Мудак
Всіх крім жовтої
І сестра сказала братові -
Так,
Я хочу щоб ти любив її
Тому що сама я - не можу
Дивись - вона
Найкраща тут
Вона!..
Як хочеш, сказав він тихо
Ще хльобнувши
Лайна
Впав стілець і та
Шо з тонкими ногами
Обдала смородом Лоліти Лемпікі
Півзалу
Сіла до янгола в жовтому -
Ви схожа на Ріту Хейуорт,
Вам не казали??
Та мовчала.
Ви подобаєтесь моєму братові
Він любить Буніна, Портішед і ненавидить
Суспільство споживання
Він може бути ніжним
Ходімо,це буде
Майже кохання
Дівчина посміхнулась і
При цьому вона сиділа і
Вона мовчала
Тонконога хильнула свого і
Перекинула стакан - бачу сьогодні ви
На маргіналі
Ви не любите оральний секс?
Вам читали Гейне
В оригіналі?
Ріта Хейворт злякано захитала головою
Вона мовчала
Знаєте, одного разу добрі люди в його місті
Захотіли порядку і спокою, замовивши послуги
Фірми що потравила усіх
Собак-бомжів
Він три дні відсидів на ліріумі
Потім хапався
Ножів
Потім було таке про що не говорять навіть
Режисери артхаусу
Якби тоді не молилися усі з першого по шосте
Небо
Вмовляти вас сьогодні
Не було б
Ніякої потреби...
Дівчина в жовтому мовчала
І великі краплі котилися по її лицю
Падали
Роблячи плаття ще яскравішим
Вона встала і сестра накинула їй на плечі
Пальто
А брат взяв обережно на руки і поніс
І те що між ними було -
До того ще так не любив
Ніхто
Звісно нічого і не було-
Він лише читав вірші цій бідній німій
Дитині
Поки поснули - вона і він за нею
І зорі сипали на їх балкон
Як дурні
Та й скінчилось все просто -
Його сестра
Пішла на жахливу квартиру з
простирадлами на вікнах
До одного старого козла
Де вони
Позаяк
Їбались і молились щоб
Добрі люди, шо замовляють вбивства нічийних
Собак
Більше ніколи не робили зла
Біля вікна
Вона сид1ла в жовтому
Платті
Таких давно не носять
Виглядаючи тепла в
Перехожих
шматті
Брат з сестрою зайшли в
Смердючий генделик
Він - блідий,
В неї під пальтом дуже тонкі
Гомілки
Вона сказала:
Тут жінки нічого не коштують
Тут-задаром.
Узяли горілки
Волало дебільне музло
В домі навпроти зупинилось чиєсь
Серце
Присутніх дівок обдало жаром
Бо в цей час зайшов
Перець
Якато рок-звєзда
Чи до того подібний
Мудак
Всіх крім жовтої
І сестра сказала братові -
Так,
Я хочу щоб ти любив її
Тому що сама я - не можу
Дивись - вона
Найкраща тут
Вона!..
Як хочеш, сказав він тихо
Ще хльобнувши
Лайна
Впав стілець і та
Шо з тонкими ногами
Обдала смородом Лоліти Лемпікі
Півзалу
Сіла до янгола в жовтому -
Ви схожа на Ріту Хейуорт,
Вам не казали??
Та мовчала.
Ви подобаєтесь моєму братові
Він любить Буніна, Портішед і ненавидить
Суспільство споживання
Він може бути ніжним
Ходімо,це буде
Майже кохання
Дівчина посміхнулась і
При цьому вона сиділа і
Вона мовчала
Тонконога хильнула свого і
Перекинула стакан - бачу сьогодні ви
На маргіналі
Ви не любите оральний секс?
Вам читали Гейне
В оригіналі?
Ріта Хейворт злякано захитала головою
Вона мовчала
Знаєте, одного разу добрі люди в його місті
Захотіли порядку і спокою, замовивши послуги
Фірми що потравила усіх
Собак-бомжів
Він три дні відсидів на ліріумі
Потім хапався
Ножів
Потім було таке про що не говорять навіть
Режисери артхаусу
Якби тоді не молилися усі з першого по шосте
Небо
Вмовляти вас сьогодні
Не було б
Ніякої потреби...
Дівчина в жовтому мовчала
І великі краплі котилися по її лицю
Падали
Роблячи плаття ще яскравішим
Вона встала і сестра накинула їй на плечі
Пальто
А брат взяв обережно на руки і поніс
І те що між ними було -
До того ще так не любив
Ніхто
Звісно нічого і не було-
Він лише читав вірші цій бідній німій
Дитині
Поки поснули - вона і він за нею
І зорі сипали на їх балкон
Як дурні
Та й скінчилось все просто -
Його сестра
Пішла на жахливу квартиру з
простирадлами на вікнах
До одного старого козла
Де вони
Позаяк
Їбались і молились щоб
Добрі люди, шо замовляють вбивства нічийних
Собак
Більше ніколи не робили зла
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5422 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5422 seconds