ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чос Даринка /
Вірші
Любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов
Все почалось одного вечора
Біля вікна
Вона сид1ла в жовтому
Платті
Таких давно не носять
Виглядаючи тепла в
Перехожих
шматті
Брат з сестрою зайшли в
Смердючий генделик
Він - блідий,
В неї під пальтом дуже тонкі
Гомілки
Вона сказала:
Тут жінки нічого не коштують
Тут-задаром.
Узяли горілки
Волало дебільне музло
В домі навпроти зупинилось чиєсь
Серце
Присутніх дівок обдало жаром
Бо в цей час зайшов
Перець
Якато рок-звєзда
Чи до того подібний
Мудак
Всіх крім жовтої
І сестра сказала братові -
Так,
Я хочу щоб ти любив її
Тому що сама я - не можу
Дивись - вона
Найкраща тут
Вона!..
Як хочеш, сказав він тихо
Ще хльобнувши
Лайна
Впав стілець і та
Шо з тонкими ногами
Обдала смородом Лоліти Лемпікі
Півзалу
Сіла до янгола в жовтому -
Ви схожа на Ріту Хейуорт,
Вам не казали??
Та мовчала.
Ви подобаєтесь моєму братові
Він любить Буніна, Портішед і ненавидить
Суспільство споживання
Він може бути ніжним
Ходімо,це буде
Майже кохання
Дівчина посміхнулась і
При цьому вона сиділа і
Вона мовчала
Тонконога хильнула свого і
Перекинула стакан - бачу сьогодні ви
На маргіналі
Ви не любите оральний секс?
Вам читали Гейне
В оригіналі?
Ріта Хейворт злякано захитала головою
Вона мовчала
Знаєте, одного разу добрі люди в його місті
Захотіли порядку і спокою, замовивши послуги
Фірми що потравила усіх
Собак-бомжів
Він три дні відсидів на ліріумі
Потім хапався
Ножів
Потім було таке про що не говорять навіть
Режисери артхаусу
Якби тоді не молилися усі з першого по шосте
Небо
Вмовляти вас сьогодні
Не було б
Ніякої потреби...
Дівчина в жовтому мовчала
І великі краплі котилися по її лицю
Падали
Роблячи плаття ще яскравішим
Вона встала і сестра накинула їй на плечі
Пальто
А брат взяв обережно на руки і поніс
І те що між ними було -
До того ще так не любив
Ніхто
Звісно нічого і не було-
Він лише читав вірші цій бідній німій
Дитині
Поки поснули - вона і він за нею
І зорі сипали на їх балкон
Як дурні
Та й скінчилось все просто -
Його сестра
Пішла на жахливу квартиру з
простирадлами на вікнах
До одного старого козла
Де вони
Позаяк
Їбались і молились щоб
Добрі люди, шо замовляють вбивства нічийних
Собак
Більше ніколи не робили зла
Біля вікна
Вона сид1ла в жовтому
Платті
Таких давно не носять
Виглядаючи тепла в
Перехожих
шматті
Брат з сестрою зайшли в
Смердючий генделик
Він - блідий,
В неї під пальтом дуже тонкі
Гомілки
Вона сказала:
Тут жінки нічого не коштують
Тут-задаром.
Узяли горілки
Волало дебільне музло
В домі навпроти зупинилось чиєсь
Серце
Присутніх дівок обдало жаром
Бо в цей час зайшов
Перець
Якато рок-звєзда
Чи до того подібний
Мудак
Всіх крім жовтої
І сестра сказала братові -
Так,
Я хочу щоб ти любив її
Тому що сама я - не можу
Дивись - вона
Найкраща тут
Вона!..
Як хочеш, сказав він тихо
Ще хльобнувши
Лайна
Впав стілець і та
Шо з тонкими ногами
Обдала смородом Лоліти Лемпікі
Півзалу
Сіла до янгола в жовтому -
Ви схожа на Ріту Хейуорт,
Вам не казали??
Та мовчала.
Ви подобаєтесь моєму братові
Він любить Буніна, Портішед і ненавидить
Суспільство споживання
Він може бути ніжним
Ходімо,це буде
Майже кохання
Дівчина посміхнулась і
При цьому вона сиділа і
Вона мовчала
Тонконога хильнула свого і
Перекинула стакан - бачу сьогодні ви
На маргіналі
Ви не любите оральний секс?
Вам читали Гейне
В оригіналі?
Ріта Хейворт злякано захитала головою
Вона мовчала
Знаєте, одного разу добрі люди в його місті
Захотіли порядку і спокою, замовивши послуги
Фірми що потравила усіх
Собак-бомжів
Він три дні відсидів на ліріумі
Потім хапався
Ножів
Потім було таке про що не говорять навіть
Режисери артхаусу
Якби тоді не молилися усі з першого по шосте
Небо
Вмовляти вас сьогодні
Не було б
Ніякої потреби...
Дівчина в жовтому мовчала
І великі краплі котилися по її лицю
Падали
Роблячи плаття ще яскравішим
Вона встала і сестра накинула їй на плечі
Пальто
А брат взяв обережно на руки і поніс
І те що між ними було -
До того ще так не любив
Ніхто
Звісно нічого і не було-
Він лише читав вірші цій бідній німій
Дитині
Поки поснули - вона і він за нею
І зорі сипали на їх балкон
Як дурні
Та й скінчилось все просто -
Його сестра
Пішла на жахливу квартиру з
простирадлами на вікнах
До одного старого козла
Де вони
Позаяк
Їбались і молились щоб
Добрі люди, шо замовляють вбивства нічийних
Собак
Більше ніколи не робили зла
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1092 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1092 seconds