Автори /
Тетяна Олещенко (2012)
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Мій квітник
•
Листопад
•
Пігмеєві сни
•
Пересторога
•
Поминальний понеділок
•
Шовковиця
•
Березень
•
Лютий
•
Незустріч
•
Синдром розбитого серця
•
***
Серце моє так боліло,
•
***
•
Страх відступає
•
***
•
***
•
Фантасмагорія
•
Спогад про майбутнє
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Батьковим оком
льон голубить – питає:
льон голубить – питає:
падолист –
вихор листяний
вихор листяний
Пігмей із руками кривавими,
з такенною в мІзках вавою
з такенною в мІзках вавою
в пісочниці бавився карлик
із чорною-чорною кармою –
із чорною-чорною кармою –
Небіжчице, дочко Євина,
не знаю,
не знаю,
Глипне шовковичка – око чорняве
поміж смарагдових віт,
поміж смарагдових віт,
березнЕві коси
берЕзові
берЕзові
сніги – у пояс, місяць – мов діжа,
на ньому Каїн Авеля вбиває,
на ньому Каїн Авеля вбиває,
І знов себе незустріччю караю,
сама від себе на край світу знов біжу.
сама від себе на край світу знов біжу.
Дивлюся на безлюдну стежку –
нею ідеш ти.
нею ідеш ти.
Серце моє так боліло,
Глибока осінь. І неба шкло –
мов шибка, сіре й сльотаве.
мов шибка, сіре й сльотаве.
І все ж – я вільна.
Боже!_вільна!
Боже!_вільна!
мамо цвітуть хризантеми –
надходить час останніх цілувань
надходить час останніх цілувань
На вернісажі молодих художників
Продавали картини.
Продавали картини.
Темні постаті прийшли –
Тебе забрали.
Тебе забрали.
В раю чи в пеклі –
я так само відвернусь,
я так само відвернусь,
Знову і знову мовчу –
опановую тяжку науку зречення.
опановую тяжку науку зречення.