Автори /
Сергій Могилко
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Зимова ідилія
•
* * *
•
Незгасимій пам’яті Юрія Покальчука
•
Музика серця
•
Скільки?
•
Бармен
•
Ще не знаю...
•
Політ
•
* * *
•
Спогади
•
В театрі
•
* * *
•
Ключ
•
Останнє Бажання
•
Скрипка
•
Ікар
•
Блукаю нічними скверами...
•
* * * * *
•
Врятуй мене...
•
* * *
•
Черговий кінець світу
•
Олень
•
* * *
•
Щастя?
•
* * *
•
***
•
Океан любові
•
Перед стратою
•
Метелик
•
Про минуле
•
Смітник
•
Незбагненній
•
Два полюси
•
Ти в мене визвала відразу...
•
Інтелектуальна лінія
•
Про жінку
•
Ліхтар
•
Стоматолог
•
Силует
•
Кондиціонер
•
Наївні мрії
•
Нам є про що з тобою говорити...
•
Нагрянув день...
•
Ти – осторонь
•
Сплетені руки
•
Ідіот
•
Яка ж ти чарівлива...
•
Надія
•
Любов у стилі постмодерну
•
Білизна
•
Майже романтичний вірш
•
Самотність
Електрика проходить твоїм тілом
І рухаєшся надто неквапливо –
І рухаєшся надто неквапливо –
Запорошена снігом,
Щаслива на мить,
Щаслива на мить,
Смерть забирає сильних світу сього,
Геніїв та пророків,
Геніїв та пророків,
Притули до мене свою голову
Послухай яку мелодію настукує серце
Послухай яку мелодію настукує серце
Скільки дощами спускалося слів,
Заливало засушену землю годинами?
Заливало засушену землю годинами?
Зашторена і понура
У власній тіні втонула
У власній тіні втонула
Ти думаєш "це звичайна симпатія",
Хоча я не знаю, що думаєш ще
Хоча я не знаю, що думаєш ще
Прокинувся
Сам не свій
Сам не свій
І очі втомлені поглянули угору:
На небо зимне хтось розлив мерло…
На небо зимне хтось розлив мерло…
Отрутою в серце вливаються спогади
Солодкі й гіркі
Солодкі й гіркі
Загримували совість,
Перевдягли у шати
Перевдягли у шати
В уламках побачимо долю країни:
Дороги сміття і пописані стіни.
Дороги сміття і пописані стіни.
У дитячій кімнаті
За дорослими іграми
За дорослими іграми
В твоїх думках у пристрасті в полоні
Закоханий, закований в кайдани…
Закоханий, закований в кайдани…
Як плаче скрипка – серденько щемить.
Ще мить тріумфу, хоч би одну мить…
Ще мить тріумфу, хоч би одну мить…
Птахом проношусь вгору,
Крила горять у втомі,
Крила горять у втомі,
Блукаю нічними скверами чужого для мене міста.
Ходжу за чужою радістю, а власної ще не маю.
Ходжу за чужою радістю, а власної ще не маю.
Про що зірки мовчать у тихий час?
Чому не в небо дивишся – у стелю?
Чому не в небо дивишся – у стелю?
Врятуй мене від божих нарікань
За те, що не здобув твоїх кохань,
За те, що не здобув твоїх кохань,
Усмішка хитрого хижого звіра,
Сяйво, як лезо, гострих зубів.
Сяйво, як лезо, гострих зубів.
Передбачають черговий кінець світу…
Втретє, а то й більше
Втретє, а то й більше
По розбитому склу мені боляче йти,
Та вже пройдено за півдороги.
Та вже пройдено за півдороги.
Тихим зітханням
смуток
смуток
Болісний тиск
Досягає апогею,
Досягає апогею,
Дивишся страху в очі бездонні
Правди шукаєш у забобоні,
Правди шукаєш у забобоні,
...А я чекаю на маленьке чудо…
І зціпив зуби, і молюсь за те,
І зціпив зуби, і молюсь за те,
Яка потішна! Щічки пурпурові,
Чорненькі очки, усмішка смішна,
Чорненькі очки, усмішка смішна,
Я маю намір щось тобі сказати,
А ти саджаєш хіть мою за грати,
А ти саджаєш хіть мою за грати,
Одноденне щастя спокусило
А мені відмовитись несила…
А мені відмовитись несила…
Тебе я покорити не зумів,
І губ твоїх торкнутися не встиг.
І губ твоїх торкнутися не встиг.
Сиджу під стінкою
Як смітник
Як смітник
То як сонечко
..............зваблива
..............зваблива
Вивчати згоден тебе цілу вічність,
Дослідником бути твого єства.
Дослідником бути твого єства.
Ти в мене визвала відразу
Безмежно-дикий інтерес
Безмежно-дикий інтерес
Ти погадала мені на руці.
Сказала, що в мене коротка
Сказала, що в мене коротка
У світі стільки вічних є загадок,
Що не злічить, не провести порядок.
Що не злічить, не провести порядок.
Ми – актори вертепу,
що грають ляльками
що грають ляльками
Любов – це зубна біль у серці
Г. Гейне
Г. Гейне
Падаєш
на снігову вату
на снігову вату
Як же буть мені тепер?
То холодна, то гаряча, –
То холодна, то гаряча, –
…Вона хотіла юної розваги…
Юрко Покальчук
Юрко Покальчук
Нам є про що з тобою говорити,
А ти соромишся, боїшся, мов дитина.
А ти соромишся, боїшся, мов дитина.
Нагрянув день, коли я зрозумів,
Що серед купи безнадійних снів,
Що серед купи безнадійних снів,
Ти – осторонь.
Для тебе я «в ігнорі».
Для тебе я «в ігнорі».
Сплетені руки, сплетені коси,
Біля вікна споглядаєш на осінь.
Біля вікна споглядаєш на осінь.
Сиджу і думаю: невже я ідіот?
А знаєте, чому такі думки?
А знаєте, чому такі думки?
Яка ж ти чарівлива!
Яка прекрасна ти!
Яка прекрасна ти!
Там, де йдеться про заляпану
постіль, мається на увазі
постіль, мається на увазі
Любов у стилі постмодерну
Розжевріла в пору студену.
Розжевріла в пору студену.
Твоя білизна збуджує в мені…
ні, геть не те, про що ти зміркувала
ні, геть не те, про що ти зміркувала
У тебе закохатися так просто, ... неймовірно
Немов єдине слово вимовить! … німому
Немов єдине слово вимовить! … німому
Присвячується Яну Тірсену
Огляди