Автори /
Катерина Шваб (2002)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
моя порода
•
Чи чуєш ти мене?
•
гайдамак співає відьмі
•
рідний куточок
•
Скло в зимових візерунках
•
Дотик війни
•
Твої очі як зірки
•
Край моєї душі
•
Миттєвість і вічність
•
До 65-річчя Великої Перемоги!
•
Не щирим серцем,а любов'ю, Не гірким словом – почуття.Я душу обливаю кров'юМістерія моя – це все жит
•
Бурхливі постаті надії
•
Волошкові прегарні твої очі
•
Екологія
•
Спогад про літо зимою
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Безмежні, безкраї поля,
Що мене сповивали у лоні
Що мене сповивали у лоні
Чи чуєш ти мене? Чи зупинився?
Чому затих в гаю мій соловей,
Чому затих в гаю мій соловей,
Гойдався день і ніч між року,
Гойдав і нас з тобою вік...
Гойдав і нас з тобою вік...
Є десь куточок на землі,
Де чисті роси, як пісні…
Де чисті роси, як пісні…
Скло в зимових візерунках,
Полотно, немов сіде.
Полотно, немов сіде.
Війна, на дотик…Як вона?
- Як дотик смерті,холод лютий,
- Як дотик смерті,холод лютий,
Твої очі як зірки для мене,
Дивляться у душу,в глибину…
Дивляться у душу,в глибину…
Там нема ні журби, ні кручини,
Там нема ані сліз, ані зла...
Там нема ані сліз, ані зла...
Коли, як всі ми живемо,
Не розуміємо, як жити,
Не розуміємо, як жити,
Як час спливає десь удалині!
Я бачу кров і сліз потоки…
Я бачу кров і сліз потоки…
Кришталеві башти самоти
Я звела в своєму рівноправ'ї.
Я звела в своєму рівноправ'ї.
Бурхливі постаті надії,
В суцветтях зір блакитнооких,
В суцветтях зір блакитнооких,
Волошкові прегарні твої очі
Вдивляються в бузковий водограй,
Вдивляються в бузковий водограй,
Багряний небосхід…
За що тепер він сірий?
За що тепер він сірий?
Між рожевого світанку
І смарагдового поля
І смарагдового поля