Автори /
Маріанна Алетея (1982)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Сіре небо
•
Скарби
•
Місто снів
•
Вовчику-братику
•
Безхатько
•
Чужа
•
Може
•
Заскочена
•
Завірюха
•
Маска
•
Безодня
•
Щемить
•
Французька осінь
•
Фенікс
•
Cпомин
•
Каміння
•
Погодитись
•
Ніч
•
Вслухаюся
•
Cамум
•
Медитація дощу
•
Cоло дощів
•
Глухота
•
Ватяна тиша
•
Лист
•
Cлово
•
Вимкнуто
•
Три місяці
•
Триває час
•
Було...
•
Темний бік місяця
•
Cяйво
•
Сніжить
•
Cлова
•
Коса
•
Каламутна вода
•
Краплі
•
Іній
•
Листопад
•
Хто, як не ви?
•
Так просто
•
Метаморфози
•
Чия Україна?
•
Листя
•
Струна
•
Воля
•
Попіл Клааса
•
Літо
•
Майя
•
Та, що співає у темряві
•
Безвість
•
Волання
•
Заплело
•
Ріка
•
Львівський джаз
•
Львів-це Україна
•
Індіго
•
Забуття
•
Реверберація
•
Самурай
•
Вогні
•
Бузок
•
Омана
•
Моє «Contra spem spero»
•
Злам
•
Таємно
•
Вперед
•
Мантра
•
Магнолія
•
Мелодія
•
Cопілка
•
Стрибок
•
Кармін
•
Ліки
•
Рани
•
Мозаїка
•
Думи
•
Хмаринка
•
Зірка
•
Так буде!
•
Пишу
•
Cвіча
•
Колиска
•
Пізно
•
Соло
•
Cтіна
•
Круки
•
Пам'ять
•
Жалоба
•
Сльози
•
Мрія
•
Зимова
•
Півкроку
•
Полуда
•
Колись
•
Не відновити
•
Крах?
•
Біль
•
Море вночі
•
Екзотика
•
Вище неба
•
Голос
•
Мінор
•
Мінівірші
•
Cпи
•
З новим роком!
•
Гілка
•
Амальгама
•
Знання
•
Половина
•
Страх
•
Затемнення сонця
•
Сніги
•
Не варте...
•
Зрада
•
Яблуня
•
Ніченька
•
Правда?
•
Місяць
•
Графіті
•
Тоді
•
Павутина
•
Уста
•
Зима
•
Вихор
•
Паперові ланцюги
•
Мідь
•
***
•
Морок
•
Муза
•
Далеко за крок
•
Знову
•
Штиль
•
***
•
Полудень
•
Дим
•
Розлам
•
The Show must go on
•
Осінь у Львові
•
Шампанське
•
Hej, radością oczy błysną... Із Адама Міцкевича
•
Оптимізм
•
Сутінки
•
Тривога
•
Земля
•
Ноктюрн
•
Музика
•
Кожен вибирає по собі. Із Юрія Левітанського
•
Вишні
•
Ніч
•
Над прірвою брехні
•
Забуття
•
Вогник
•
Літа
•
Місячне сяйво
•
Віра. Надія. Любов.
•
Парнас
•
Де ви?
•
Доля
•
Біль
•
Тополі
•
Глек
•
Оаза
•
Зорі
•
Журавлі
•
Крижина
•
Нехай
•
Перше попередження. Із Анни Ахматової
•
Шрами
•
Жахіття
•
Нічия
•
Камін
•
Вітер
•
Спека
•
Забава
•
Химера
•
Натхнення
•
Блюз
•
Пробач
•
Архітектура
•
Геометрія
•
Казка
•
Світанок
•
Снігова королева
•
Роль
•
Амнезія
•
Крук
•
Спокуса
•
Калина
•
Дощ
•
Холод
•
Скрипка
•
Вересень
•
Безсоння
•
Крок
•
Втеча
•
Лист
•
Кава
•
Жмуток
•
Веснянка
•
Дарунок
•
Осінній вальс
•
Сліди
•
Спогад
•
Старе місто
•
***
•
***
•
Вуду
•
Дорога
•
Метелики
•
Сугестія
•
Іржа
•
Колискова
•
Пісня
•
Літавиця
•
Самотність
•
Пустка
•
Час
•
Марево
•
Cтіна
•
Мереживо
•
Майя
•
Руїна
•
Гроза
•
Гра
•
Танго над прірвою
•
Вірш
•
Весна
•
Україні
•
Cніг
•
Тиша
•
Ілюзії
Сірим небом блукає осінь
Лише згадує просинь – знак,
Лише згадує просинь – знак,
Троянди пелюстки і сойки спів
І мрії знову ляжуть на пороги
І мрії знову ляжуть на пороги
Ми зустрілись у місті снів,
Наша зустріч була як сон
Наша зустріч була як сон
Вовчику-братику, де ті сліди між заметами?
Білого степу завія біжить навздогін.
Білого степу завія біжить навздогін.
Безхатько маг шукає прихистку
Від світу злого і холодного,
Від світу злого і холодного,
На перехрестях чужих доріг
Чужа.
Чужа.
Може бувають такі в тебе дні?
З-під ніг утікає земля.
З-під ніг утікає земля.
Заскочена. Не надто часто?
Так дорого. Оті зізнання.
Так дорого. Оті зізнання.
Завірюха заметіль завія
Занесе засніжені замети,
Занесе засніжені замети,
Навіщо маска на обличчі,
Коли під маскою душа?
Коли під маскою душа?
Безодня. Чи справді без дна?
Коли то зостала одна?
Коли то зостала одна?
Ще мить, ще мить... Щемить та мить.
Защемлено у міжребер'ї серце.
Защемлено у міжребер'ї серце.
Осінь французька в червонім береті
Листя кленове збирає в букети,
Листя кленове збирає в букети,
Фенікс сліпучий не знає стриму,
Попіл палючий – вічна колиска,
Попіл палючий – вічна колиска,
Спомин стогне сутужно
Стягне спину спочилу,
Стягне спину спочилу,
Бовваніє каміння громаддя.
Хто забув перепону химерну
Хто забув перепону химерну
Погодитись.
На марноту і відчаї,
На марноту і відчаї,
Намалював на полотні
Бездонну ніч, безсонну ніч,
Бездонну ніч, безсонну ніч,
Я вслухаюсь у смерть,
Відголоски сплітає безмежжя,
Відголоски сплітає безмежжя,
Самум? Ні не самум. То тільки град,
Що прибиває жито до землі.
Що прибиває жито до землі.
І знову плаче дощ, весняний як осінній,
Знаходять свій вогонь в калюжах ліхтарі.
Знаходять свій вогонь в калюжах ліхтарі.
Сплетіння рук на вітровому склі,
Несе потік - нова травнева злива,
Несе потік - нова травнева злива,
Не вміло серце слухати любов,
Ховалося за досвіду стіною,
Ховалося за досвіду стіною,
Ватяна тиша
Пухка та щільна,
Пухка та щільна,
Землю розколює Град
І кричать канонади,
І кричать канонади,
Чи може пробитися слово,
Туди де пожежа від крові?
Туди де пожежа від крові?
Вимкнути світло,
Забути усе,
Забути усе,
Місяць у ночі
Сторож одвічний,
Сторож одвічний,
Триває час
Повзе по вертикалі,
Повзе по вертикалі,
Уже був крик,
Важке мовчання,
Важке мовчання,
На темному боці місяця
Ніч краяно лезом зоряним
Ніч краяно лезом зоряним
Сонячне сяйво згасло,
Хоч і не стигне сонце,
Хоч і не стигне сонце,
Сніжить по стрісі вихором зима,
Стежками стелить срібною зорею,
Стежками стелить срібною зорею,
В іній вгрузли слова,
Зашкарубли у лютого кризі,
Зашкарубли у лютого кризі,
У косу сплету - закосичено,
Що залишиться - понівечено.
Що залишиться - понівечено.
Каламутна вода на прозорі сніги.
Чи зима? Чи нема? Іній вже навкруги.
Чи зима? Чи нема? Іній вже навкруги.
Краплі багряні порушують снігу безмежність,
Щемом п’янким за собою ведуть хижаків.
Щемом п’янким за собою ведуть хижаків.
Перо із інею,
Папір зіжмаканий,
Папір зіжмаканий,
Листопадно руйнує осінь
Той вечірній останній промінь,
Той вечірній останній промінь,
Вояче, загартований боями,
Країну ти ведеш тепер до тями,
Країну ти ведеш тепер до тями,
Змовчати як треба кричати.
Так просто.
Так просто.
Як із щастя виросте загроза?
Метаморфроза.
Метаморфроза.
Чия Україна без мови?
Де згублено рідних по крові?
Де згублено рідних по крові?
Укрили землю руни листопаду,
Ті вогники, зігрітися завада.
Ті вогники, зігрітися завада.
Налетіла на чоло сіра сивина,
Заболіла під ребром зірвана струна.
Заболіла під ребром зірвана струна.
Через «неможу»,
Крізь огорожу,
Крізь огорожу,
Попіл Клааса б’ється в груди,
Птахом – Феніксом нам він буде,
Птахом – Феніксом нам він буде,
Човен пливе у літні міражі,
Пісок спечеться в скельця вітражів,
Пісок спечеться в скельця вітражів,
Те, що вважали життям,
Відблиском марноти буде назване.
Відблиском марноти буде назване.
Та, що співає у темряві,
Світло шукає відлуннями.
Світло шукає відлуннями.
Із ґанку зацілована земля
Ману проклала безвісті шляхами,
Ману проклала безвісті шляхами,
Рознеслося по землі волання,
Занеслася буря по ваганню,
Занеслася буря по ваганню,
Заплело вузлом. Хто розв'яже все?
У стіні пролом. Замурує хто?
У стіні пролом. Замурує хто?
Занесло весло плесом-річкою,
Запливли човном понад берегом,
Запливли човном понад берегом,
У Львові дух кави і джазу
Пробуджує сили містичні,
Пробуджує сили містичні,
Замислений і хмарний древній Львів,
І сяйво ліхтарів сліпить дощами,
І сяйво ліхтарів сліпить дощами,
Сповзає річка кольору індіго
І розчиняє пластику стерильність,
І розчиняє пластику стерильність,
Не заживає рана,
Не перейти за втрати,
Не перейти за втрати,
Погляд пропалює скроню,
Реверберація звуку,
Реверберація звуку,
Краплі, що на кінчику пера,
Вогники загаслого багаття.
Вогники загаслого багаття.
І все уже протерте до дірок
У круговерті пристрасті гіркої,
У круговерті пристрасті гіркої,
Бузкова осяйна феєрія
Чарує різнобарв’ям пахощів,
Чарує різнобарв’ям пахощів,
Прірва кривава ран
Виявила калюжею,
Виявила калюжею,
А я все повторюю мантру -
Те «Contra spem spero»,
Те «Contra spem spero»,
Тепер вже більше
Не буде нічого
Не буде нічого
Тепер вже більше
Не буде нічого
Не буде нічого
Хтось іде вперед,
Хтось впаде назад,
Хтось впаде назад,
Не завжди життя – феєрверк, поема.
Хто то може це не на жарт – насправді?
Хто то може це не на жарт – насправді?
Магнолія схилила цвіт,
Чарує таїни жар-птиця,
Чарує таїни жар-птиця,
Полохлива мелодія
Заблукала у сутінках,
Заблукала у сутінках,
Сопілки пісня
Голосить тужно
Голосить тужно
Крізь прірви знак
Вкладав мету
Вкладав мету
На високовольтних лініях
Загорається кармін-зоря,
Загорається кармін-зоря,
Коли б не було болю,
А тільки щастя ліки,
А тільки щастя ліки,
Рваними ранами
Ми стали п’яними.
Ми стали п’яними.
Не складається мозаїка,
Бракне в ній шматка останнього,
Бракне в ній шматка останнього,
Рваними ранами.
Срібними струнами
Срібними струнами
Хмаринка летіла маленька,
Мов мрію носила легеньку,
Мов мрію носила легеньку,
Упала з неба зірка-
Малий то світлячок,
Малий то світлячок,
Гей радістю засяють очі,
І усміх ляже на уста,
І усміх ляже на уста,
Пишеться, знову пишеться,
Гребля під словом зламана,
Гребля під словом зламана,
Ти стоїш зі свічею в руках
І ховаєш зізнання у прах,
І ховаєш зізнання у прах,
Колиска місячного блиску
Як срібна намистинок низка,
Як срібна намистинок низка,
Навіть пізно, після строку,
Можна вийти крок за кроком.
Можна вийти крок за кроком.
Коли утікає муза,
Коли кожен день в напрузі,
Коли кожен день в напрузі,
Як страшно бачити їх разом
Ті слова два: «весна-війна»,
Ті слова два: «весна-війна»,
Круки, злетілись круки
На муку, нестерпну муку.
На муку, нестерпну муку.
Погнулася засохла та билина,
Засипало тривоги у сніги,
Засипало тривоги у сніги,
Пустка від пожежі у серцях,
Чорний дим-в душі гарячий цвях,
Чорний дим-в душі гарячий цвях,
Доводиться жити далі,
Дивитися у майбутнє,
Дивитися у майбутнє,
Коли ми разом – грізна сила,
Хоч тяжко і гірка ціна,
Хоч тяжко і гірка ціна,
Замітає віхола
Всі стежки зі стріхами,
Всі стежки зі стріхами,
За півкроку до мрії,
Де до неба півкроку.
Де до неба півкроку.
На очі впала полуда.
На небі нависли хмари.
На небі нависли хмари.
Тоді життя було чудовим
І світ схилявсь тобі до ніг,
І світ схилявсь тобі до ніг,
Не відновити зламане,
Не повернути втрати,
Не повернути втрати,
Невже це кінець?
Не хочеться! Ні!
Не хочеться! Ні!
Господи! За що така наруга?
Скільки ще терпіти цій землі?
Скільки ще терпіти цій землі?
Море вночі,
Хвилі плачі,
Хвилі плачі,
Еталонна етнічна епіка
Епатує ерзаци етики,
Епатує ерзаци етики,
Знову вільна
Вище неба,
Вище неба,
Голосом,
За полотном
За полотном
Музика у пальцях,
Усмішка Венери.
Усмішка Венери.
Пожежа душ
Уламки крил,
Уламки крил,
Доки не прийшли за тобою,
Доки не заряджено зброю
Доки не заряджено зброю
Новий Рік ароматної хвої,
Блиски, вогні , надії промінь,
Блиски, вогні , надії промінь,
Стука у шибку гілка
Льодом, у іній скута,
Льодом, у іній скута,
Амальгама астральних Альп
Амфіладами акустичними
Амфіладами акустичними
Затерноване знову знання,
Замуроване забуттями,
Замуроване забуттями,
Половина життя - війна,
Половина життя - вина,
Половина життя - вина,
Розкласти душу на молекули
Та просто...
Та просто...
Затемнення сонця лише тимчасове,
Затьмарення серця не зрушить основи,
Затьмарення серця не зрушить основи,
Чому кричить у розпачі душа?
І застрягає страх у споришах.
І застрягає страх у споришах.
Не варте радості,
Не варте суму,
Не варте суму,
Зачароване зілля
Заварила затято
Заварила затято
Яблука яких яскравих яблунь
Ясністю яріють як янтарні,
Ясністю яріють як янтарні,
Срібноликий місяцю
Не ховай же личенька,
Не ховай же личенька,
І перехрестя, і пекучі драми,
Чому здається, що життя пусте?
Чому здається, що життя пусте?
Ночі серпик - ірій сторож,
Листя шурхіт уже поруч,
Листя шурхіт уже поруч,
Катрен і терцина
У горя годину
У горя годину
Коли розвіє віхола надії,
І світ усі свої розгубить барви,
І світ усі свої розгубить барви,
Слизька павутина,
Заміна корінню,
Заміна корінню,
Рани на устах
А із уст і та
А із уст і та
Ми облишимо всі волання,
Ми забудемо ті прохання,
Ми забудемо ті прохання,
Невже поглине паща ентропії
І хаосу зімкнуться сірі клапті
І хаосу зімкнуться сірі клапті
Ланци паперові -
Розкраяне слово,
Розкраяне слово,
Осені згубила мідь
Ірієм утрат,
Ірієм утрат,
Круки зорями на крилах
Тихо огорнули землю,
Тихо огорнули землю,
Ти забудеш усі надії
Не почує світ голосіння,
Не почує світ голосіння,
До тебе ходить муза уночі,
Сідає стиха на твоїм плечі,
Сідає стиха на твоїм плечі,
Далеко - за крок від скроні
Сталь леза в твоїй долоні,
Сталь леза в твоїй долоні,
Коли вийде з-за хмари надія,
І веселка дарує всі барви,
І веселка дарує всі барви,
Застиглий штиль,
Мовчання хвиль,
Мовчання хвиль,
Між свічад
Променад
Променад
Перейшли через полудень,
В спеку п'яти поколені,
В спеку п'яти поколені,
Тихим шелестом при щоці
Мокнуть холодом папірці,
Мокнуть холодом папірці,
Як болять розламані слова,
Як пече сльоза, коли жива,
Як пече сльоза, коли жива,
Розбиті мрії
І в серці твоїм біль.
І в серці твоїм біль.
Віолончельний плач на Кайзервальді
Це вже осіння музика одвічна,
Це вже осіння музика одвічна,
Вересень, немов іскриста повінь,
Що наповнює цілком, по вінця,
Що наповнює цілком, по вінця,
Гей радістю світяться очі,
Вінець прикрашає чоло,
Вінець прикрашає чоло,
В пароксизмі
Як у призмі
Як у призмі
Сутінки спадають сиві
Спогади снуються сині
Спогади снуються сині
Сутінки клубочаться туманом,
Мороком народиться світанок,
Мороком народиться світанок,
Хідник подорожніх скидає із тіла
Кров’ю цілують побиті коліна
Кров’ю цілують побиті коліна
Що в ніч шепоче засохла трава?
Як тобі світ обернути в слова?
Як тобі світ обернути в слова?
Мов марево мовчання мандрагори
Мандражні миті музики мінору
Мандражні миті музики мінору
Кожен вибирає лиш собі
Жінку, і релігію, й дорогу,
Жінку, і релігію, й дорогу,
Стиглими вишнями,
Літніми зорями,
Літніми зорями,
Ти ходиш поруч з тишею удвох.
Ти міряєш безодню в подих ”ох”.
Ти міряєш безодню в подих ”ох”.
Над прірвою брехні
Стою як у вигнанні
Стою як у вигнанні
При забутих воротах до раю
Ангел - сторож з вогненим мечем,
Ангел - сторож з вогненим мечем,
Все, що моє – лише вогник тремтливий свічі
Він прориває безмовність в туманній імлі
Він прориває безмовність в туманній імлі
Пролітають літа
Майя - павутиння
Майя - павутиння
Місячне сяйво плете золоту павутину,
Ниткою срібною з ночі краде половину,
Ниткою срібною з ночі краде половину,
Лиш не забудь про віру
Ти на шляху земному,
Ти на шляху земному,
Болем горить, вогнем
Пам`ять про дивний край,
Пам`ять про дивний край,
Де ви, ясні зорі?
Де ви, води тихі?
Де ви, води тихі?
Мислячий очерет.
Знаємо наперед
Знаємо наперед
Рука пече, що вдарила тебе.
Тавровано плече, що вабило до себе.
Тавровано плече, що вабило до себе.
Тополина завихреність віт
Замітає захмареність літ,
Замітає захмареність літ,
Гнучка, пластична свіжа глина,
В руках у майстра то майбутнє,
В руках у майстра то майбутнє,
Так і немає крапельки дощу
Іду кудись, немов у сонця пащу,
Іду кудись, немов у сонця пащу,
Уже розквітають зорі
На небі, що гасить ночі,
На небі, що гасить ночі,
Ті журавлі, що плачуть на розрив,
Б'ють душу більше теплих солов'їв,
Б'ють душу більше теплих солов'їв,
Крижина, мов скабка,
Уп`ялась глибоко,
Уп`ялась глибоко,
Не руш!
Не ріж!
Не ріж!
Яка нам, по суті, справа,
Що доля усьому-прах,
Що доля усьому-прах,
Наші шрами – ашрами і храми,
День за днем незавершена драма,
День за днем незавершена драма,
Знов здається мені
У тривожній пітьмі
У тривожній пітьмі
Ніч і я
Нічия.
Нічия.
Тане свічка вбога,
Вогник б’ється з тріском,
Вогник б’ється з тріском,
Паперове свято на семи вітрах,
Неба барви втратив однокрилий птах.
Неба барви втратив однокрилий птах.
Плавиться асфальт
Спека над землею
Спека над землею
Куди поділась пожива?
Уривки чужих розмов?
Уривки чужих розмов?
Паралельні світи околиць,
Гармонійні листи – проколи,
Гармонійні листи – проколи,
Ми чуємо галактик голоси
Між краплями прозорої роси,
Між краплями прозорої роси,
Млосний блюз колише море,
В шумі хвиль втонуло горе,
В шумі хвиль втонуло горе,
Ти ж пробачиш?
Ти ж не плачеш?
Ти ж не плачеш?
Семиоктавний водоспад щедрот
І архітравний витончений грот
І архітравний витончений грот
Гіпербола долі. Досягнеш вершини?
Парабола волі. Це сміху причина?
Парабола волі. Це сміху причина?
Верзуться набридлі казки
З чиєїсь легкої руки,
З чиєїсь легкої руки,
Парує кава в мокрий ранок,
Холоне проспаний сніданок,
Холоне проспаний сніданок,
То зима примарила сама
Волошкові очі чаклуна,
Волошкові очі чаклуна,
Ти говориш завчений текст
На обличчі застигла маска
На обличчі застигла маска
Через рік чи два
Проросте трава,
Проросте трава,
Чорний крук над головою
В темряві чигає ночі,
В темряві чигає ночі,
Яка солодка і п’янка спокуса,
Що огортає світ палючим щемом,
Що огортає світ палючим щемом,
Гронами кривавими
Кетяги калини,
Кетяги калини,
Дощ стікає в калюжі,
В них купаються зорі.
В них купаються зорі.
Небо стікає дощем - наче кров`ю.
Хмари розбиті немов самотою.
Хмари розбиті немов самотою.
Розбилася скрипка на друзки,
Розколоте навпіл життя,
Розколоте навпіл життя,
Осінь тихо прийшла й непомітно
Тільки жовкне вже лист на деревах
Тільки жовкне вже лист на деревах
Місяць червоний
Гупає в скроні,
Гупає в скроні,
Карбується крок
Невчасних думок,
Невчасних думок,
Я втікаю знову,
Я не вірю слову,
Я не вірю слову,
Краплі вічних послань
На пожовклих листках
На пожовклих листках
Парує кава в мерзлі ранки,
Духмяна лава з філіжанки,
Духмяна лава з філіжанки,
Жмуток тривог,
Жмуток вимог,
Жмуток вимог,
Пломеніє весна за горою,
Розквітає красою ряснОю,
Розквітає красою ряснОю,
Обдаруй мене осене
Золотими покосами
Золотими покосами
Ти глянь яке багряне калинове гроно,
Відчуй на жовтім листі осінню утому,
Відчуй на жовтім листі осінню утому,
Чого шукаєш снігом ти,
Коли залишиш ті сліди?
Коли залишиш ті сліди?
Це було так давно
Поросло полином,
Поросло полином,
Тіні знайти міста старого хочеться.
Звуки ловити бруком веде вулиця,
Звуки ловити бруком веде вулиця,
Сіяно, сіяно,
Вітром розвіяно,
Вітром розвіяно,
Запорошено.
Все покошено.
Все покошено.
Бреду. Куди бреду
І де я буду?
І де я буду?
І що, скажіть, у тому злого,
Коли вперед веде дорога?
Коли вперед веде дорога?
Оберемками - медоборами
І черемхами понад горами
І черемхами понад горами
Відлунює іній в ранковій моїй самоті,
Забуто про вирій, що мрії веде до мети,
Забуто про вирій, що мрії веде до мети,
Сумніви, Образи чи образИ
Вихор жартує з тобою ,
Вихор жартує з тобою ,
Колихає вітер
Зірку вечорову
Зірку вечорову
Лине пісня гірською рікою,
Позбавляє назавжди спокою,
Позбавляє назавжди спокою,
Облило дощем - громовицею,
Засміявся день літавицею,
Засміявся день літавицею,
Можна кричати вже скільки завгодно
Болі розділить безжальна безодня,
Болі розділить безжальна безодня,
Пустка дзвенить тобою,
Холодом, чи журбою,
Холодом, чи журбою,
Липне час мухою в патоці
Дошки скрип - замкненість в пластиці
Дошки скрип - замкненість в пластиці
Панорама з пташиних висот
Відкриває задуму марнот,
Відкриває задуму марнот,
Нехай на шляху стіна,
Лиш гулко кричить луна,
Лиш гулко кричить луна,
Мереживо плететься у слова,
Забуто шлях, то виведе крива,
Забуто шлях, то виведе крива,
Мить пролетіла над вухом
Наче бджола
Наче бджола
Кармазинно-кирейний рай,
КитайкОво-кривавий спалах,
КитайкОво-кривавий спалах,
Тріада промайне, мов блискавиця,
Кипить розбурханих емоцій рій,
Кипить розбурханих емоцій рій,
Часом натхненно,
Танго над прірвою
Зімкнені очі.
Зімкнені очі.
Він прийшов неждано,
Шелестом в тумані,
Шелестом в тумані,
Дві краплини щастя на долоні,
Нам долею дарована земля,
В калейдоскопі тільки сніг,
Гуркоче тиша, бо мовчать слова,
Ловець загублених ілюзій
Огляди