Автори /
Олександр Олехо (1954)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
У два рядки
•
Усе про ніщо
•
Просто патологічне...
•
Космічно-патологічне...
•
Хтось
•
Хароне...
•
О, Каїне...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не руш мене ні з місця, ні з думок.
Ось пересяду і усе пропало…
Ось пересяду і усе пропало…
Я довго думав про ніщо
і зрозумів: це вічна тема…
і зрозумів: це вічна тема…
Я хочу все… і навіть більше.
Ось тільки «можу» не спитав…
Ось тільки «можу» не спитав…
Одного разу в пеклі раю
скінчились фрукти і смола…
скінчились фрукти і смола…
Хтось кілька тисяч літ назад
у тиху гладь погідної водиці
у тиху гладь погідної водиці
Хароне, перевізнику, часи,
коли у поті сивого чола
коли у поті сивого чола
О, Каїне, убивши свого брата,
від суду смертного ти наче би утік,
від суду смертного ти наче би утік,