Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Редакція Майстерень (1963)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-09-11 09:07:01 ],
на сторінці поезії     "Пробач"   Левицька Тетяна

З цікавістю прочитав, на коротку мить відірвавшись від доказовості різних фізмат теорій, і ось що дуже важливого помітив у, як завжди, теплих і душевних (не те, що ці фізмат теорії!) рядках Тетяни.
1. "До ветхозавітної книги життя" - це зовсім не про біблію, а про справді ветхозавітні речі, явища, що на відміну від загалом біблії (що звідти теж чимало позичила, щоправда, не заради життя), тісно повязані з "книгою життя". А життя і буття - не одне й те саме. Бо живу, це таки не перебуваю...
2. І ще одне - відомий вислів Ніцше остаточно падає зі своїх надуманих п'єдесталів, коли задумуєшся про адекватне (без строгого повтору) вписування його в чудову Тетянину поетичність (яка, звісно, за своєю м'якістю аж ніяк не збирається сперечатися з нашою авторською чоловічою твердістю, в тому числі й від Ніцше.)
Тож цими думками я поглянув на:
"І спокій такий, хоч з оливою змішуй
згорьовані думи у тиші дзвінкій.
Все, що не вбиває, нас робить сильнішим,
розпуку стирає із кінчиків вій."

Тут саме до "спокою" і прикладається це - "Все, що не вбиває нас - робить сильнішим..."
І я спершу для себе зауважив, що з одного кореню зла оте - "вбиває" - цілком однорідне із "обманює".
Вяжемо до "спокою" і отримуємо помякшене і вже не як жорстке повторення
"І спокій такий, хоч з оливою змішуй
згорьовані думи у тиші дзвінкій.
Бо, що не обманює - робить сильнішим,
розпуку стирає із кінчиків вій."

Отже ми змінюємо заперечення "не вбиває" на "не обманює", знімаючи напруження "Все, що не вбиває".
Залишається тільки отрутна оманливість в робитися
"сильнішим" - та хіба це "сильнішим" не умаляється часом і дуже швидко??). То що тоді не умаляється часом? Напевно таки справжність життя. Тому мені особисто подумалося про "живішим", якщо вже йшлося про книгу життя, або щось близьке до внутрішнього розвою).
Тому, відходячи геть від Ніцше, йдемо до життя, бо саме життя і в кожній вашій поезії, Тетяно!

Тож суто для себе я побачив у кінці таки таке:
"І спокій такий, хоч з оливою змішуй
всамотнені думи у тиші дзвінкій.
Бо, що не обманює - робить живішим,
розпуку стираючи з кінчиків вій."
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-09-11 14:03:18 ],
на сторінці поезії     "Пробач"   Левицька Тетяна

На жаль, Тетяно, - "обман" - це головна основа будь-якого вбивства. Візьміть, для прикладу, хоча б той самий рак, та будь-яка хвороба чи підстава, чи неприродний смертний випадок - завжди виростають з обману, із мли, яких чимало. Можу довести це аж до рівня фундаментальних польових структур... (
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-09-20 10:11:31 ],
на сторінці поезії     "Запашний "   Левицька Тетяна

Така рідкість в літературі і, зокрема, - в поезії - масштабність спорідненості єства і природи.
Ви, Тетяно, прагнете цього і вам це вдається. Звичайно, це не самоціль кожного творчого подиху, але - це в доречності.
Нехай деякі подробиці в передачі відчутого у всіх нас не завжди абсолютно досконалі - та може саме це і відкриває шляхи читачеві для власного досотворення в прочитанні...

Якась така паралель щодо коханої Землі тут відкрилася і з музикою. )(
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-09-30 08:42:43 ],
на сторінці поезії     "Перший фрілансер"   Береза Ольга

Порівняно з нинішніми можливостями низький рівень досяжних відомостей не дозволяв І.Я. Франку адекватно зауважити-зрозуміти ординські витоки слова "русь". Але нині вже явно не варто користуватися сторонньою (загарбницькою) для ще праведичного українства назвою "руські", "русини", тощо. Саме ж прикметникове звучання "руський" твердить про нав'язану належність. Ординці захопили, та й відповідно назвали, як своїх підневільних такою піддоменною назвою. Десь у той час в нас і буква "и" входила у вжиток... Отака ось кін-дза-дза.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-09-30 11:18:03 ],
на сторінці поезії     "Перший фрілансер"   Береза Ольга

Так, все спирається на джерела. Ось тільки недавні джерела наскрізь сфальшовані, а до більш давніх не кожен здатен дістатися. Ось ви згадуєте Київське князівство, а воно ніколи автохонно не звалося Київською Руссю. Як й інші князівства, на кшталт Галицько_Волинського. Жодного племені "русів" не існувало. У всіх тутешніх племен - інші назви. Тому потрібно знати - хто саме так когось назвав (руссю, чи русинами), і це ключик. Тому не варто говорити про спадщину, якої ніколи не було в позитивному сенсів, в сенсі самоназв. А ось Україна нам дісталася справді у спадщину - і джерела не арабські (самі араби ще ті ординці) - джерела справді древні - праєвропейська цивілізація, що залишила і слов'янські мови, і сліди в Індії - де згадується в монастирях і Ук-Ра, така ось Те-Ра, як і Єв-Ра, Іб-Ра, І-Ра, Саг-Ра, тощо...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-10-05 09:32:04 ],
на сторінці поезії     "***"   Кримовська Софія

В нас дуже мало тих, кому вдається в'язати поезію до такої глибини, де вже працюють і власні, читацькі передчуття і особисті алюзії. Коли йдеться не про вловлену фрагментарність, а про життєву цілісність.

Нмсд, можна з "іще-ще" трохи полегшити цю наскрізну емоцію не лише гіркоти, але це чисто чоловічий погляд. )
На кшталт, "і у траві", "і бігти" - в цих двох місцях.
Дякую за співпереживання.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-10-05 15:24:15 ],
на сторінці поезії     "***"   Кримовська Софія

Ви праві, Тетяно, ось тільки я мало знаю про випущені Софією в світ збірки, mea culpa. Просто за нашими правилами, подальші R (а вони свідчать тільки про серйозність присутності автора - на думку редакції - в літературному процесі) залежать від вкладень у літ.процес.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-10-13 20:32:33 ],
на сторінці поезії     "Жовтнева сповідь"   Кіс Олена

Хрест цілком, нмсд, здатен підкреслювати округлість неба - це цілком і цілком виразно. Головне, що домінує...

А щодо рим і ритміки - то якщо злити три строфи в одну - то ці питання відпадають, бо ця цільність дає, як на мене, і спільне розуміння.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2026-10-13 20:34:07 ],
на сторінці поезії     "Жовтнева сповідь"   Кіс Олена

У нас ж бо не суто чоловічий монастир? Треба цінити прекрасних словом і поглядом дам, їх чомусь в поезії стало обмаль. (
1   ...   467   468   469   470   471