Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Борис Костиря (1983)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор , [ 2024-05-25 00:24:35 ],
на сторінці поезії     "Крик пролунав у пустелі..."   Костиря Борис

Ваша глибина твору - лиш Вам вiдома. Така думка.
Але вiрш спонукае до роздуму.

Пустеля скрiзь,
а шматтям i бетоном
не проштовхнутись,
шум такий,
що чути вже нiщо не зможеш
i себе також - такий шум.
Пустеля страшна. Заздрiсть сила,
напхала себе у щiлини всi.
Очей не треба та i неба,синi.
Навiщо все? I злiсть у лайцi, аж скрипить.
I серце вже нiяк не колить.
Ну зупинитись ... то можливо, то таке ...
I зупиняеться, та якось болем ...
а далi й бiль байдужжям все змiте.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2024-05-26 07:34:46 ],
на сторінці поезії     "Сон як темний коридор..."   Костиря Борис

Трохи похмуро. Але актуально.
1   2