Автори /
Анрі Бой (1970)
Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі
Анрі! Який зворушливий, повний невимовної ніжності, вірш. Як жаль, що через таке життя наші чудовія. кохані жінки-квіточки повинні кудись Їхати на заробітки! З теплом
1 2