Довгокоса, засмагловолоса
Дівчина вранці
Купалась у росах.
Купалась у росах
В холоді ранку,
Заплуталась в травах
Ясного світанку.
Світанку ясного,
Десь щастя шукала.
Заплуталась в травах
На роси упала.
На роси упала,
Ясного світанку.
І плакала з горя
У холоді ранку.
Плакала з горя,
Що щастя немає
Вона його вранці
У росах шукає.
У росах шукає
Не може збагнути,
Якщо втратиш щастя
Його не вернути.

(31 жовтня 2004)

Дивиться у спину осінь
Холодним поглядом з пітьми,
А я її благаю досить
Тобі вже гратися з людьми.

Заплакала вона з досади
Калюжі утворились з сліз,
А оминаючі машини
Накрили хвилею из бризк.


Мені здалось, що я щасливий
Та то було лише на мить,
І я прокинувся від того
Що серце ноіть і болить.

А осінь вбралася у чорне
Сховала сонце до кишені,
Якби я знав, що таке буде
Набрав би світла повні жмені.

Сьогодні знову буде дивно
Тебе побачити у місті,
Але лише одну секунду
Ти рочинилась ніби в тісті.

Троллейбус утікав змією
Мені його не наздогнати,
Він відїзджає разом з нею
До зустрічі мій друг рогатий.

Говорить осінь дуже тихо
Мені її не зрозуміти,
А я лише одне питаю
Як знов мені її зустріти?

Так повелося з того часу
Четвертий рік уже минає,
Як тільки знов приходить осінь
То знову я її шукаю.

(10 жовтня 2011)

Дозволь тобі весну заплести в косу,
Дозволь заплести папороті цвіт.
Мелодію зіграти стоголосу,
І кинути до ніг незграбний світ.

Дозволь тебе приборкати цілунком,
Дозволь тебе впіймати у вуста.
Мені ти станеш - долі подарунком,
Така невинна, ніжна і проста.

Дозволь тобі вклонитися додолу,
Дозволь тобі вклонитися до ніг.
Дозволь не розлучатися ніколи,
Яка б біда не впала на поріг.

Дозволь тобі весну заплести в косу,
І стрічки веселкових кольорів.
Дозволь тебе скупати в ніжних росах,
Побачити в уривках дивних снів.

(20 лютого 2013)