Автори /
Марина Довбня (1981)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Навіщо...
•
***
•
Ісусова молитва
•
Правда і воля...
•
Єві
•
***
•
Зима-2014
•
Горить зоря
•
Із притчі
•
* * *
•
Ніч на Миколая
•
Колискова для коханого
•
Голодні роки
•
Похоронки
•
Капітану
•
Дискусія на тему...(диптих)
•
* * *
•
У місті осінь
•
То прилітай...
•
Я люблю
•
Лісові музики
•
Перед Христом
•
Учителям
•
Хризантеми
•
Дорога до щастя
•
Осінні сни
•
Всесвіт у краплині
•
А журавлі летять
•
Будинок з химерами
•
Вересень
•
Рідна сторона
•
А ти не вiрив
•
Поєдинок
•
Моїм чомучкам
•
Осінь
•
Вітер
•
Вона
•
Заломлення
•
Тільки ми
•
Пахне липа
•
Дитячий сон
•
Дощ
Криваві хроніки, репортажі «відтіль»…
Аеропорт, Попасна, Волноваха…
Аеропорт, Попасна, Волноваха…
Вчора шуміла гроза,
рання апрільська грімниця.
рання апрільська грімниця.
Слова палкі летять склепінням саду,
сльоза скупа з заплющених очей,
сльоза скупа з заплющених очей,
Зціпити зуби, серце скріпити..
Йду крізь вогонь- ні, біжу, ні, лечу я...
Йду крізь вогонь- ні, біжу, ні, лечу я...
Десь під привітним
рясним дощем
рясним дощем
Вогонь... Завіса диму й сліз…
Атака, вибухи, цурпалки!!!
Атака, вибухи, цурпалки!!!
Зима запахтіла вільготою, несніжно, нерадісно осінню,
ховає під вітами голими свої сиві очі із просинню.
ховає під вітами голими свої сиві очі із просинню.
З небес Господній Ангел сповіщає,
Радійте, люди, торжествуй, народ!
Радійте, люди, торжествуй, народ!
Пересипані думами дні - ключ леткий журавлиний,
сподівання й печалі снують павутину свою,
сподівання й печалі снують павутину свою,
Білогруде заскніле поле
переспівує вдаль пісні,
переспівує вдаль пісні,
У тиші викупана я,
у тишу вбрана,
у тишу вбрана,
Гуснуть сиві сутінки брамою залізною
поруч буду щирою, в житі стиглім піснею.
поруч буду щирою, в житі стиглім піснею.
Ані шеберхне, вмерло, розімліло,
страшна розпука кроком не відступить,
страшна розпука кроком не відступить,
Не виплакати біль до дна,
бо сліз не стане,
бо сліз не стане,
Твоя важка і небезпечна путь
крізь млу густу і темінь безпросвітну,
крізь млу густу і темінь безпросвітну,
Так, чоловіча логіка проста,
і слушна повсякчас пересторога,
і слушна повсякчас пересторога,
У кубельці згорнувся калачиком сонячний котик,
і закутий у сни вечір стомлено сів на поріг.
і закутий у сни вечір стомлено сів на поріг.
Поспішно прибула до міста осінь,
ранковим рейсом і на самоті,
ранковим рейсом і на самоті,
Вікно у макрокосм
вилучує свічіння.
вилучує свічіння.
Люблю я тиху неба синь
рік бистрих сяючу глибінь,
рік бистрих сяючу глибінь,
Що це за музика гойдає небозвід,
луною ходить попід берег тихий,
луною ходить попід берег тихий,
Коли гнітить лукава груди тьма,
гріхами серце стомлене ридає,
гріхами серце стомлене ридає,
Допоки сонце з піднебесся гріє,
поваги, шани Вам і многа літ
поваги, шани Вам і многа літ
Земля ще сонечком зігріта,
хоч вже в полоні у дощу,
хоч вже в полоні у дощу,
За обрій лине днів нестримний рій,
від радості до болю – шлях покути.
від радості до болю – шлях покути.
Заплуталось у верховітті сонце,
торка промінням жовтий лист навскіс,
торка промінням жовтий лист навскіс,
Ось у долоні вранішня росинка,
ви задивіться в неї на хвилинку,
ви задивіться в неї на хвилинку,
А журавлі летять,
перевернувши небо,
перевернувши небо,
Споруда архітектора В.В. Городецького на Банковій, 10 у Києві
Вітає знову вересень жоржинами,
осіннім пестить лагідним теплом,
осіннім пестить лагідним теплом,
Як заплющу очі, бачу пишні мальви,
сонях сонцю й небу весело кива,
сонях сонцю й небу весело кива,
Повисідали на вікно
цікаві зорі,
цікаві зорі,
Клітчасте поле бою в обороні,
фортеці неприступні височать,
фортеці неприступні височать,
Вже ніч вдягнула темний плащ на плечі,
в м'яких долонях теплі сни несе,
в м'яких долонях теплі сни несе,
Картатий розстелила плед
на луки осінь,
на луки осінь,
Гуляв собі поміж дерев вітрисько,
І трави нахиляв додолу низько,
І трави нахиляв додолу низько,
Вона іде, в руках тримає квіти,
і грається її волоссям вітер,
і грається її волоссям вітер,
Себе випереджає час, летить,
не стишити нестримної гонитви
не стишити нестримної гонитви
Чарує небо голубе
і росяні світанки,
і росяні світанки,
Як гість непроханий, в прочинене вікно
ввірвався вітер у мою кімнату,
ввірвався вітер у мою кімнату,
Дитячий сон свій пам'ятаю досі:
посеред ночі сяє золота
посеред ночі сяє золота
О, здраствуй, друже-дощ, я так тебе чекала,
Коли постукаєш ти у моє вікно,
Коли постукаєш ти у моє вікно,
Огляди