Автори /
Вадим Косьмін (1986)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Будинок культури
•
***
•
Гармоніка
•
Мрія
•
У сонному королівстві
•
***
•
Марево безсоння
•
***
•
Особистий ворог
•
Він побачив її на дорозі
•
Закрила ніч стару завісу…
•
До тебе
•
На білосніжному крилі…
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Маска
•
Ластівки
•
Молитва
•
***
•
***
•
У минулу б весну полетіти...
•
Сни
•
Прийшла зима в наш тихий сад…
•
Свобода
•
Зимові ілюзії
•
Несказані слова
•
Коли скінчиться дощ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вчорашнє «Дякую» упало на асфальт
Сьогодні зранку,
Сьогодні зранку,
Життя, що згасло, свічка не продовжить
І не відродить ту останню мить,
І не відродить ту останню мить,
Без імені… Поховані солдати…
Чиї були ви доньки та сини?
Чиї були ви доньки та сини?
Не чіпай же, поліцаю,
Ти моєї скрині.
Ти моєї скрині.
Намалюй мої сни
Навесні, восени.
Навесні, восени.
Завітайте, будь ласка до нашого клубу
Дуже раді ми будемо бачити вас.
Дуже раді ми будемо бачити вас.
Пороз’їжджались по домівках городяни.
Не ллються нині далеччю пісні.
Не ллються нині далеччю пісні.
У старій бабусиній коморі
Кожна річ свою легенду має.
Кожна річ свою легенду має.
Спливають плями рвані просторами вікна,
Зриваються зі швидкістю комет,
Зриваються зі швидкістю комет,
У небуття відходить блакитноокий вечір
Далекими морями приємних сподівань.
Далекими морями приємних сподівань.
Слова... Слова. Безбарвні, монотонні,
Хоча говоримо усі ми про одне...
Хоча говоримо усі ми про одне...
Марево безсоння. В небі зорепад
Засипає щедро всю околицю.
Засипає щедро всю околицю.
Лиш кілька слів лунає,
Мовчати неможливо,
Мовчати неможливо,
В обхід незрозумілих слів
Повзе тяжкий, оскаженілий ворох.
Повзе тяжкий, оскаженілий ворох.
Він побачив її на дорозі –
Й, мабуть, вперше в житті закохався.
Й, мабуть, вперше в житті закохався.
Закрила ніч стару завісу.
Розтала тінь мов крик сови.
Розтала тінь мов крик сови.
Я чую твій голос між тисяч акордів,
Що линуть від рифів і хвиль гомінких.
Що линуть від рифів і хвиль гомінких.
На білосніжному крилі,
Над океанами, морями,
Над океанами, морями,
Агов, музико, друже мій!
Зарано руки опускати.
Зарано руки опускати.
Тягнуться мережива ніжні завитки.
Ниточку за нитку запліта павук.
Ниточку за нитку запліта павук.
Все щось шепоче сон-трава
Над повоєнними стежками.
Над повоєнними стежками.
Гей, музики, зустрічайте
Солов'їні голоси!
Солов'їні голоси!
ВІйна, мов жінка без обличчя
У масці смерті з-під вінця
У масці смерті з-під вінця
Все чують зорі, хоч від нас далеко
Ховаються в небесній вишині, -
Ховаються в небесній вишині, -
Крізь сонце й завірюхи,
Крізь вітер і морози,
Крізь вітер і морози,
Ластівки кружляють над подвір’ям.
Ллються звуки радісних пісень.
Ллються звуки радісних пісень.
Скільки пройдено доріг –
озирніться.
озирніться.
Немає людини,
Яка б не вірила
Яка б не вірила
Хто посміхається, а хто сльозу ковтає.
Через плече виразно хтось гаркавить –
Через плече виразно хтось гаркавить –
У минулу б весну полетіти,
Розірвати би часу пута.
Розірвати би часу пута.
Намалюй мої сни
Навесні, восени.
Навесні, восени.
Прийшла зима в наш тихий сад
Так несподівано раптово
Так несподівано раптово
Роздуми часто безсоння корили:
Що – якби крил всемогутність в руках
Що – якби крил всемогутність в руках
Розпишу, розкраю стелю,
Розмалюю усі стіни,
Розмалюю усі стіни,
Лише несказані слова
Зігріють завтра чи сьогодні.
Зігріють завтра чи сьогодні.
На вулиці каштанів,
Між гамірних порош,
Між гамірних порош,