Не знаю, чому не пишеться,

Вже третій рік поспіль пауза.

Рік перший мені кохається -

скануються дні і докази за...



Колись було так з гітарою,

а зараз з простими римами.

І проявляються парою

дві суті окремі в одному "ми".



Сканується світло минулого,

біль, глибина і сльози.

Вечері із гречки й булгуру

Приховані в цій дорозі.



Хотілось щодня втікати,

в мандрівки, польоти, далі.

На плівках проявлені дати

звідтіль в часовій спіралі.



Буття непомітно віршиться,

в відбитках на кінчиках пальців,

в витку, що локоном тішиться,

в сльозах на щоках зухвальців.

Коханому -
цілунків трунок
І хоч любов не подарунок,
але з Тобою
завжди, як доля
1987

середа, 17 серпня 2016 р.
Шумів дощиско в хаті
І котиско
Хотіло гратись на стриху
Де інші звуки
Звучали ближче, ніби поряд гралось небо.
Мале віконечко було дверима, хмари
В тональностях різнились,
Стікали струнами аж той котиско м'явкав.
Чи є щось гармонійніше у хаті
Ніж стрих з дощем
І кіт м'явкіт вусатий?

Мені приснився чорнявий чоловік під ранок
він не був інкубусом, а
Сон був інтимний.
З відтінком ревнощів.
Інший чорнявий чоловік
прогулювався зі мною містом
з мірою тремтливою
ніжною звабливою.
Інший чоловік
чорнявий
палахкотів,
грів мене водами гарячими,
вправними світлими вдячними.
Інший чорнявий зітхав і мріяв,
не приходив, не сіяв,
як і один білявий.
Як би сказала ввічливо моя мама
ти йому не до сраки, доню,
він просто до тебе млявий.
Так і живу я на площі Ринок
чорнявими і не тільки чоловіками оточена.
Самітня, сумна, рудим волоссям усіх заморочила.

Я б хотіла сказати, що я його ще люблю досі,
Того, в кого очі зелені, і хто любить зі мною Джоді Фостер,
Це було б добре, але я не скажу.
Я б хотіла сказати, що я люблю його і досі,
того, чиїх губ був смак мандаринів,
хто любив зі мною Роберта Бернса.
Це було б добре, але я не можу.
Я б сказала, але я маю лише мрію
про когось, хто може спасти мене
під ЛСД, може,
проти моєї волі,
але з глибокою потребою мого серця,
під час ремонту старої машини зі склянкою віскі в його руці.
Хто може сказати, що я безсердечна?

I would like to say I still love him
whom eyes are green
who loves with me Jodie Foster
it would be nice, but I don’t
I would like to say I still love him
whose lips were like tangerines
Who loved with me Robert Burns
it would be nice, but I can’t
I would like to say but I have only dream
about someone who can save me
under LSD, may be,
against my volition but with deeply needs
which had gone actually from my heart
in while repair old car with whiskey glass in his hand
Who can say I don’t have heart?

Спіймавсь за прутик я могутньою рукою,
не Гамасєка я!- кричав. Бо з болю.
Не так боліло ми кільце анальне
Як серденько стискалося банально.

На що мені жінки, я маю порно.
І моцні ноги, ввінчані копитом
На голові корона моя - роги
Хоча вона пуста. Давно вже спита.

Село моя судьба. Я там родився.
Як рік прожив, воно вже стало містом.
І Бог беріг мене, як я казився,
щоб срака була чиста, жодних глистів.

За прутик вхоплю хлопчика сракально,
Хай не вгризе мене зубами кролик білий
Жінки, я вас любив регіонально,
А прутик в сраці теж, хоча то й сміло.

Дякую.
2016

P.S. Хотів додати про ветеринара,
регіоналили ми клініці немало)
Після коня регіоналив я дохтора,
він відімстив за мене кішці ще учора.

А вдома жінці дохтір відімстив анально
Бо я кентавр, а штамп заміжжя то банально.
Жінки кентаврам треба для відмазки,
Society завжди вірить тільки в сказки.
Дякую.
2016

I got a gypsy skirt for myself
it was with a lot of pockets
each of them was for kissing me lover
Gypsy women can hide stolen chicks in her skirt
I can hide stranger, other woman's husband, my former
In while another man kisses me I'm walking in the gypsy skirt
If I wear empty dream I can tell you about someone with a broken heart

2007, translated 2016

Ніхто не кликав більше так Анничку
так сильно, владно, сумнівів не було
її ніхто так більше не покличе
як рідний хтось, зворушливо і сміло

володар хоче, жінка озоветься
Віки так було. Кожен міг то знати
Що Бог створив легіника для жінки
Не навпаки. Казала ще Прамати.

І зорі всі порушились. Не вперше.
Сама відтоді й дотепер блукає.
Та б і озвалась, і усе б згадала
Та він давно вже не її гукає.

Усе лишилось тільки в візерунках
у дальній Леті, може й Прутом звалась.
Прапам’ять древня часом була в рунках
і в кожній парі, що в горах кохалась.

Два в одному -
це про шампунь і бальзам,
три в одному -
сказано про не дам
як в старенькій сентенції
про значну абстиненцію.

Також ще про рахунки, раунди і поцілунки.
Перший -
це було все незнайомо, райдужно і кольорово.
Другий -
розпачливо навіщось,
і зі сьозами знову.

А третій раунд і не відбувся,
хоч був останнім.
Третє – дорожче, ніж перше і друге,
найважче і
на прощання.
24.09.2015

Якщо скучати хтось посміє
Той гідно Прутиком назветься
Про безвідмовний секс помріє
І хоч не клич, завжди озветься!

Скучати можуть теж дівчата
Якщо не жаль їм прутня дати -
багато хто якраз жаліє,
а від філософів аж мліє.

Як Кант із Прутиком зійдеться -
хз і ти про що тут йдеться!


19.10.2014

Wind from far

He was like the wind for me
from far
His hand was barber combs a tree -
my hair

He thinks we fell in love -
o, maybe
He says he loves me, doesn't he?
No, friendly.

Яська котиків привела
Через браму болю
Потерпіла-м’явкотіла
Серію уколів

І чотири геніали
м’явкають і плачуть,
в миску з кормом, що для мами,
як у гречку скачуть

Мама чемно їх годує
хова під диваном
щоб москаль, як зайде в хату,
не знайшов під планом.

А під музику котята
як дорослі діти
лапками хапають ноти
муркітливі квіти

Всі чотири як октави
чи як мама з татком
Може й я у браму болю
проведу дитятко

Яська на плечі сиділа
Муркотіла в вухо
Тихо-тихо засопіла
Кельтка-вуркотуха

Сині-сині очка в Яськи
Шерстки небагато
Майже лиса, бо скінгедка.
В неї кошенята

Геніальні і музичні
Як складні етюди.
Дуже гарні і чемнющі,
Як ганяють всюди.

І хоча їх тільки п'ять
Як перстів в долоні
А співають як Майлз Девіс
Навіть і зпросоння!

З Чаком Беррі всі звучать
Як одна октава
Особливо м'явкотить
Кошенятко справа.

Кошенятко всередині
Нявкає синкопи.
Після того навіть пси
Муркають по нотах!

Під Колтрейна в нас завжди
Тривають пологи.
Під Паркера ми колишнім
Наставляєм роги.

А під Моррісона всі
Гарно вишивають.
Кожне кошеня у Яськи
Грає і співає!


25 березня - перший день сексу Яськи з Маруською,
Я боюсь. Скоро пологи приймати.

Я давно не римувала,
І давно не віршувала,
Також, мабуть, ще давно
сексу я ні з ким не мала.

Я давно не цілувалась,
І ні з ким не обнімалась,
І, звичайно, вже давно
Не згадати! Не кохалась.

Починаю сумувати,
Починаю забувати,
може, треба було вже
На давно давно начхати.

Хочу, щоб ні з ким ніщо
я давно ніяк не мала,
І, нарешті, щоб не потім,
а тепер я покохала.

P.S. Ой, ніхто!
І знов прийшов...
Щоб не було,
то любов.
2012

А ти мене сприймаєш як дівча,
яке твоя родина ще не зна
і, ой, живе вона десь там, де й ти хотів би жити.

А крім того?
Може, вона ще й кобіта?
Ой, та ні, я краще повішусь!

А ти мене сприймаєш
як дівча,
яке твоя родина ледве зна
І ой, живе вона десь там, де й ти хотів би жити)


І ти до мене якось підійшов
Всміхаючись поглянув на спідниці шов
Подав мені на флейті ноту соль
Подібно було - руку до Ассоль
Бо й я чекала!

Та ти мене сприймаєш як дівча,
яке твоя родина ледве зна
і, ой, живе вона десь там де й ти хотів би жити(

А потім ми гуляли внічку вдвох,
Марінка подавляла вдома вздох,
А Віка цілувала вже сімох,
А я співала:

Чому мене сприймаєш як дівча,
яке твоя родина і не зна
і, ой, живе воно десь там де й ти, мабуть, хотів би жити)
2013

Якби я зустріла Аліка,
То він би втішився, певне.
Основна українська сила-
Пацифік і хіппі Львова.
Якби вуха мали політики-
європейськи би мислили ревно.
І про все питали би Аліка.
Ця ідея розумна і нова.
Якби Алік зустрів політиків-
українську окреслив би долю.
Але більшість політиків глупі.
Розуміли би все поволі.
А якби ми зустрілись з Європою-
Не розсталися б більше нізащо.
Як і я, напевно, би з Аліком.
Клянуся львиною пащею.
2013р.

А, може й збабленою буду я колись.
Та Бог створив мене коханою такою,
Що й в грубих штанях чуюся п’янкою
І конкурую навіть і з весною
Так, що й зима хотіла би... піти.

А, може й звабленою буду хоч би ким!
Бо Бог створив мене шаленою такою,
Яка віддасться в кожну мить з жагою,
Хоч хлопці смілі тільки з перепою.
То ж прошу, напивайтеся хоч в дим.

А, може й скроплена я буду хоч вином!
Земля – насінням, ну а я тобою.
Бо я суха земля, і ти росою
Небесною мене одну скропи!
На це я чую – хочу лиш спокою.
Скропив мене байдужості окропом.

А я від муки аж вмивалась потом
і в тебе ще б напитися благала,
Цю спрагу так наситити хотілось,
А ти лишив мене в пустелі, в тих пісках
Де б я любові попрохать не сміла,
І полонила тільки біле твоє тіло.


Молочний шлях малює на ланітах,
Пустеля в мені просить спеки літа
Дощу не хоче. Лиш заснуть навіки.
Я б хоч вином піски свої залляла.
Омана хоче, щоб її не стало.
2013

Як смутно мені і самотньо
Хворіти, і сумки носити,
Ходити до супермаркету,
Або ще в аптеку ходити,
Самою завжди прокидатися,
Самій собі каву варити.
Або навіть в парк, щоб податися,
Самій треба йти і не хникати.
Я так хочу хоч пожалітися!
Хоча я і більшого хочу.
Як кітка вночі тілом грітися.
Ходити в кіно і торочити
Тобі про книжки, про сусідів,
які мені напророчили
багато незлих флюїдів.
І навіть попліткувати
про ту дурну квартирантку
Яку не бажаю знати.
Галичини автентика
Сексу ніколи не знало
І мене неемансиповане збочення
Шлюхою обізвало!
Ти, дівко, як цноту зірвала
Пальцем, дістати хотіла до скроні,
А я собі секс просто мала,
І навіть не злий на сьогодні.
Чорти мені часто сняться,
Як з ними собі я «шляюсь».
Один із них навіть інкубус.
Я з ним уві сні кохаюсь.

Масаж хочу стіп. І квіти
Щодня, як час на то матиму,
Бо зайнята я частенько.
Сюрприз, про який не знатиму.
І чути, що я гарненька.

Я, може, й нічого не схочу.
Тобі я не схочу коханки.
Хай настрій мені не псує
Твоя без фігури засранка.

А їсти зготуємо разом.
І друзі нам будуть панки.
І хіпі, і готи. А хіпстерів
Ми виженем віником з хати.
Тебе виганяти не буду.
Тебе буду тільки грати.
Хіба що ти будеш гопити
І бикувати багато.

Якби я і далі мріяла,
Тоді я б ще написала
Що так я до тебе би ставилась
Що в полі одному би й...
Могла б це зробити і в лісі
Або навіть в парку, де протяг
І холодно навіть пісяти.
Такий в мене сильний потяг.


Як я цей вірш написала
І прочитала мамі
Мама сказала – це страшно.
Покликала разом жити.
І може, я так і зроблю.
Ти ж будеш горілку пити.
Й тріпак принесеш від Оксанки…
Як мама мені подзвонила
То зразу і попустило.
Живи там з своєю засранкою!
А я і родині мила.
2013

Кохання в інтернеті
Вчора ти сказав можливо, а я сказала так!
Мені, скажімо, цікаво,
Чи ти розцінюєш це як знак
О, як знак чогось
А хтось би добавив гадів -
Славне місто моє Львів!

Ти сказав можливо, а я сказала так!
Мені просто цікаво, чи ти вважаєш, що це знак
О, знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
Боже, невже я першою скажу це кожного разу...
От. Всі рими на -аю. Їх багато, і це, в основному, дієслова.
Ну добре, а то я першою пишу, а тебе все нема! Немає!

Ти сказав так, і я сказала так!
Мені так цікаво, чи ти вважаєш, що то знак
о знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
Боже, невже ми в унісон це скажем кожного разу...
От. Всі рими на -аю. Їх багато, і це, в основному, дієслова.
Ну добре, бо я зараз першою пишу, а тебе ще нема. Немає!

Ти сказав так, і я сказала так!
Мені так цікаво, чи ти вважаєш, що то знак,
о знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
Боже, невже ми скажеш це разом, щоб я не страждала, а я скажу - як добре, все ж я довго чекала, і ми все ж скажемо (і зробимо!)
всі рими на -аєм. Їх багато, і це, в основному, дієслова. У множині.
Ну добре, бо я зараз першою пишу, а тебе ще нема. Немає! Хоч може, у далині...

О, вчора я так багато разів сказала "так",
а потім приїхав ти, сказав
"в нас не буде сексу, бо своїй дівці в очі я подивлюсь як?"
А я сказала:
"Хоч косо"
А нині я прочитала віршик про міжніжні коси
Та все ж і на даний момент мені - ніяк.

Я хотіла багато фалосів вдома на стелі зліпити
з білої глини навколо пляшок і пити з них вино червоне
діткнувши устами горло

Та сіра павутина звисає в мене зі стелі рік за роком
сторіччя за сторіччям
віками
Якби стався вибух, кінець світу, потоп, що завгодно

Я сірими устами рік за роком п’ю павутину своїх стель
Анни буває страждають від небуття

2013р.