Автори /
Ігор Шоха (1947)
|
Рубрики
/ ПОЕТИЧНІ ОСКОЛКИ
Опис: Іншими словами - мініатюри, що не ввійшли у окремі вірші.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Дуплети з рикошетами
•
Поетичні ребуси
•
Поетичні ребуси
•
Скорописи по живому
•
Підсумки
•
Крізь рожеві окуляри
•
Куртуазні нотатки
•
На ешафоті минулого
•
Промивання мізків
•
Зарубки пам’яті
•
Пунктуація злоби дня
•
Очевидні свідчення
•
Кінець темного світу
•
Вісті звідусіль
•
Перед виносом
•
Секрети язикатої Хвеськи
•
Верхівка айсберга
•
Антиподи антагонізму
•
Новорічні йолки-палки
•
Опущені башти кремля
•
Коротко і ясно
•
Дуплети
•
Несумісне і природне
•
Грубо кажучи
•
Базис майбутнього
•
Перше квітня
•
Сюр
•
Вінегрет з блекотою
•
Вичищене із багатослів'я
•
В'юнка нитка історії
•
Культ ерзацу
•
Сучасні рубаї
•
Байки Ходжі
•
Білим по-чорному
•
За покровом ночі
•
Парнаська тундра
•
Корида навиворіт
•
Від Євразії до Америки
•
Цап-царап
•
Порції на розхват
•
Вершники Пегаса
•
Змагання поза грою
•
Бацили сумніву
•
Житейська проза
•
Захисна реакція
•
Шостий – з палуби?
•
Суголосно небесам
•
Лежачі камені
•
Гібридизація
•
Вибрики моветону
•
Іхтамнєтові сюжетики
•
Кандидати куди попало
•
Класика для читасика
•
На другому диханні
•
Фейкові новини
•
Вісті із пекла
•
Зоологічне
•
Не одною істиною
•
Жалі
•
Почуте й пережите
•
Мінімашки-замарашки
•
Фантасмагорія
•
Сльози й попіл
•
За що й чому?
•
Життєві заморочки
•
Нюанси
•
Житейські примочки
•
Мелодійні парафрази
•
Новорічні станси
•
Нео-ляпи неоліту
•
Безвихідь
•
На лоні благоденствія
•
Кров і шоколад
•
Висівки раціонального зерна
•
По болючому місцю
•
Діагнози
•
Почуте без пафосу
•
Злободенне
•
Залізом по склу
•
Пороблено в Україні
•
Пегасопасам
•
Із народного репертуару
•
Ремарки наугад
•
О́паньки
•
В тему
•
На стиках часу
•
Буки – ази науки
•
Перипетії житія
•
Дражнилки
•
Вуздечки на храпи
•
Спостереження
•
А що там, на Парнасі...
•
Якщо подумати
•
Страшилки казкової Русі
•
Гадання на гущі
•
Архетипи психоаналізу
•
Із чинних об'яв
•
Несподівані рефлексії
•
Між іншим
•
Єврострасті
•
Всяка всячина
•
Жуйка з післямовою
•
Неубієнна геєнна
•
Із народного лексикону
•
Житейські парадокси
•
Дорогою до себе
•
Правда навиворіт
•
Реванш
•
Марна риторика миру
•
Інде, подекуди і де-не-де…
•
Мораліте XXI
•
Кіно і німці
•
Скрепи і закрепи Росії
•
Розписуючись не за всіх
•
Кіберакції із ефіру
•
Напередодні покаяння
•
Думки нарозхват
•
Рефлексії на враження
•
Грубо кажучи, щиро
•
Із досвіду
•
І знову приїхали...
•
Завоювання і втрати
•
Орда, ордою, по орді
•
Крайнощі
•
Із щоденника самописця
•
Мізансцени театру життя
•
Листопадини жовтня
•
Кросворд на одне ...о
•
Політичні казуси
•
На шпальтах сьогодення
•
Закулісне шоу
•
Недоконані факти
•
Ідейний вернісаж
•
Позачергова черга
•
Битіє і свідомість
•
Чудеса генезису
•
Парадокси логіки
•
На довгу пам'ять
•
За що, почому, як і де?
•
Ліричному героєві на схилі дня
•
Нова доба старої ери
•
За димовою завісою
•
Відрижки імперії
•
Хто є що
•
Не шротом, то сіллю
•
Від імені майбутнього Mайдану
•
На шпальтах ліри
•
Протяги історії розбрату
•
Рубаї по-українськи
•
Обеліски пам'яті
•
У кривому задзеркаллі
•
Сорочка по нитці
•
Браття для багаття
•
Їхали ми їхали
•
А я не я
•
Поні від Пегаса
•
Під шапкою Мономаха
•
Статуетки-бовванчики
•
В Україні і на Раші
•
Антифашистські лімерики
•
Українські ронделі
•
Серпантин серпентарію
•
Нічим Росію не проймеш
•
Падаючі зорі
•
Виляски без грому
•
Відсортоване за номенклатурою
•
Одна обойма на всіх
•
На сцені житія
•
Нотації для лукавого
•
Настановні строфи
•
Ветхі постулати сьогодення
•
У творчому коловороті
•
Пілюлі для серця
•
Одним залпом
•
Порції для пропорції
•
Під одним куполом
•
Із меню без десерту
•
Абсолютно секретно
•
Риторичні запитання
•
Всім по черзі
•
Пазлики уявних реалій
•
Крупинки солі, що на рану
•
Самосуд
•
Антирашики
•
Страсті особистості
•
Анти-діяння
•
Крихти дурної слави
•
Тіні і силуети
•
Карикатури чистої поези
•
Діагнози з рецептами і без
•
Репліки на злобу дня
•
Не в такт, то в риму
•
Непоетичні ремарки
•
Опуси Полішинеля
•
Котигорошки
•
Головоломки
•
еСеРеСеРія
•
Україніана
•
Секретна доктрина Росії
•
За межею можливого
•
Паралелі-меридіани
•
Назустріч сонцепаду
•
Не шротом, то сіллю
•
Смажені куплети
•
Хатні вороги
•
Кубки Музи
•
Циганка нашептала
•
Реалії українського простору
•
Страсті по «Чапаю»
•
Щоб зазирнути в душу
•
Наждачним язиком плаката
•
Беззнакова проба пера
•
ПУТТЄРІАНА
Переглянути всі твори з цієї сторінки
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
аж від окраїн до кремлівських веж
Все минає, але хай живе
те, що угамовує досаду
те, що угамовує досаду
Диявола не бачили ні разу,
але усюди є його рука
але усюди є його рука
Не пишуться вірші.
Лякає ЧаПе –
Лякає ЧаПе –
Росія визволяє три віки
від нації Бандери українців.
від нації Бандери українців.
А ми усі із шостої палати,
якщо не розуміємо, чому
якщо не розуміємо, чому
Америка не знає голокосту,
її не завойовує совок,
її не завойовує совок,
Повільно вимирає темне,
партійне... люте і нікчемне,
партійне... люте і нікчемне,
Ногою однією ми у НАТО,
а другою... не вистачає сил
а другою... не вистачає сил
Сліпим душею я не ескулап.
Соромити глухе немає часу.
Соромити глухе немає часу.
Долаємо історії етапи...
нас об’єднали у бою... кацапи,
нас об’єднали у бою... кацапи,
А нашій раті заважають наші
відомі самураї-шахраї...
відомі самураї-шахраї...
А Україна має майже все,
що нашу перемогу наближає,
що нашу перемогу наближає,
А Україна все ще у вогні...
а решті – і не холодно, й не тепло,
а решті – і не холодно, й не тепло,
А генерали банди маніяка
воюють між собою – хто кого.
воюють між собою – хто кого.
А в історика раші істерика.
Об’явили секрети кремля,
Об’явили секрети кремля,
А вся Україна спинити не може
затіяну спецоперацію зла
затіяну спецоперацію зла
А фейки – це не іграшки війни,
а фіґові листочки пацифіста:
а фіґові листочки пацифіста:
А рік новий... московія почне
і до кобзона побіжать подонки
і до кобзона побіжать подонки
А коняка і три гамадрили
заблудили... бо курви кремля
заблудили... бо курви кремля
А у двобої настає пора,
яка укриє небо янголами...
яка укриє небо янголами...
На раші сатана готує бал –
і на льоту міняються сандалі
і на льоту міняються сандалі
Які не обираємо краї,
усе це – шапіто... а ми – на дроті:
усе це – шапіто... а ми – на дроті:
Увійти в історію – не гріх,
заодно і «вляпатись» – не варто...
заодно і «вляпатись» – не варто...
Ми виграємо цю війну,
та не надіймось, ради Бога,
та не надіймось, ради Бога,
Жартує цього року небо.
Аби не сумно нам було,
Аби не сумно нам було,
А в Україні нині поле брані
між ангелами світла і пітьми.
між ангелами світла і пітьми.
Із ірокезів та із могікан
живими залишились одиниці...
живими залишились одиниці...
В поезії не вистачає манни
небесної і варива води,
небесної і варива води,
Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
Жуємо суржик. За таке меню
подякувати маємо «сосєдку»...
подякувати маємо «сосєдку»...
Людина сотворила Бога-Сина...
і капище придумала людина...
і капище придумала людина...
На цьому світі оминай папуг,
аби у рай не завела недуга
аби у рай не завела недуга
У кожної свекрухи є невістка,
яка у тому винна, що і їй,
яка у тому винна, що і їй,
Жила-була... але не знаю,
чи то жадоба, чи брехня
чи то жадоба, чи брехня
Поети нині – тамагочі
і тиражують «ценности»
і тиражують «ценности»
Ніяке уособлює велике,
узяте напрокат... але на вік
узяте напрокат... але на вік
А чорту лисому не стидно
за біснувате реноме...
за біснувате реноме...
***
Настане час, коли Росія трісне,
Настане час, коли Росія трісне,
Отець один, релігій – море,
але нема кому судити:
але нема кому судити:
Як за Софокла – все тече, минає...
щезає усміх і тепло долонь...
щезає усміх і тепло долонь...
Опікшись, дую на холодну воду,
пливу, буває, проти течії,
пливу, буває, проти течії,
Якщо не хочемо за ґрати,
то є боятися чого
то є боятися чого
Стає поезією проза.
А що удієш? Селяві.
А що удієш? Селяві.
Йде цивілізація в безодню,
а Земля сигнали подає –
а Земля сигнали подає –
Ще доїдаємо еНЗе*
і маємо урок печальний,
і маємо урок печальний,
І
Угадування долі – казна-що.
Угадування долі – казна-що.
А на одному боці у медалі
є істини розбитої скрижалі,
є істини розбитої скрижалі,
А на Азові гадина одна
показує, яка вона дурна.
показує, яка вона дурна.
А на долину падає туман
і де-не-де линяють силуети...
і де-не-де линяють силуети...
А на Азов наклали ВЕТО,
бо там усюди ІХТАМНЄТИ.
бо там усюди ІХТАМНЄТИ.
А в екзилі цезарі
уручили бездарі
уручили бездарі
У класики кумиру закортіло.
Що не почує, те й римує вмить.
Що не почує, те й римує вмить.
Великий успіх буде всує,
коли і слава омине,
коли і слава омине,
А на етері вирили терор.
У Юри є пропелер і мотор.
У Юри є пропелер і мотор.
А на Луб’янці у забої
видобувається війна.
видобувається війна.
Иншої не маємо роботи.
Ирій залишають журавлі.
Ирій залишають журавлі.
Що у вині, то те і в голові.
Та істина гіркою не буває.
Та істина гіркою не буває.
Як жаль буває іноді красунь,
коли чекає їх пора остання,
коли чекає їх пора остання,
Уже не радує почуте,
не заспокоює брехня.
не заспокоює брехня.
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
ще є телята нашої біди -
А у кіно перемагає Раша,
тому що це одні більшовики
тому що це одні більшовики
Надія не витискує сльози.
У ролі недобитої кози
У ролі недобитої кози
Павука не добачає муха.
За надію – націю обухом.
За надію – націю обухом.
Позиція – це те, чого немає,
коли і дуля є, і кулаки,
коли і дуля є, і кулаки,
А на Олімпі є іще боги,
які встають із лівої ноги.
які встають із лівої ноги.
Не визначає час, кого пора забути,
а зобов'язує, яким ти маєш бути –
а зобов'язує, яким ти маєш бути –
Нема у мафії бентеги,
а у політиці – війни,
а у політиці – війни,
У рік новий не варто забувати,
що ми усі уміємо кусати.
що ми усі уміємо кусати.
Якщо невірогідне бісить,
то очевидне має гріти.
то очевидне має гріти.
Наша пам'ять війну і горе
не вміщає у голові.
не вміщає у голові.
Життя минає, мов кіно,
як течія в ріці.
як течія в ріці.
Петя й Путя – пекар і ковбой,
флібустьєри і авантюристи
флібустьєри і авантюристи
Погоду роблять мороз-енк-и,
аж репає моя земля:
аж репає моя земля:
Хто не трудиться, той – п’є.
А куди діватись?
А куди діватись?
О, братіє за вірою й по крові,
ми різні як у шибениць краї.
ми різні як у шибениць краї.
Із лірою швендяє думка лукава
чужою стезею у рай.
чужою стезею у рай.
А на Парнасі не було ні разу
ні геноциду, ні якого сказу…
ні геноциду, ні якого сказу…
Не надихає ні тиша мене,
ні епіграма паяца. Одне
ні епіграма паяца. Одне
Не має нація взірця,
куди кого не обирати.
куди кого не обирати.
Ой у поета перепони –
усе, чого не може.
усе, чого не може.
Це жорстоко, та не треба сліз.
Наша пісня досі не почата,
Наша пісня досі не почата,
Уже й трагікомедії немає,
коли паяца путає лихий,
коли паяца путає лихий,
А сусіди наламали дров
і уріжуть дуба. До обідні
і уріжуть дуба. До обідні
Де революція на часі,
чекайте поділу майна.
чекайте поділу майна.
Часи не ті, і влада ще не та,
аби юрбою подолати горе.
аби юрбою подолати горе.
Лежу собі, тай думаю-гадаю,
чому не засинаю уночі?
чому не засинаю уночі?
Вертаюся до імені одного.
Не забуваю, поки воду п’ю,
Не забуваю, поки воду п’ю,
А у Європі є усе!
А от у Азії – немає.
А от у Азії – немає.
– Продайте душі – майте гроші
і хай керує «вертухай».
і хай керує «вертухай».
Щасливі сім'ї, ой, не часті –
і невеликі, і малі,
і невеликі, і малі,
А от на землі не було ще культури,
яка б не дала заборонений плід.
яка б не дала заборонений плід.
Вся околиця буде село.
На Дону веремія чекає.
На Дону веремія чекає.
А у Чуді є розбійник-
Соловей, Кощій, карга –
Соловей, Кощій, карга –
Коли уже осатаніють «наші»
або не перебісяться свої
або не перебісяться свої
Наші анульовані брати
хворі маячнею. Їм іти
хворі маячнею. Їм іти
Є наказ – іти на захід
за вєлікую страну.
за вєлікую страну.
Буває, і мініатюрні катрени
не лише образи, але і ...поеми,
не лише образи, але і ...поеми,
Немає як апелювати
мені чужому – перехожій.
мені чужому – перехожій.
Має visit in a sity
не КаГеБе, а купець.
не КаГеБе, а купець.
А на світі є іще пілати,
що не чують істини і правди,
що не чують істини і правди,
Не начхаєш, як би не свербіло
в носі чи у вусі. Далебі,
в носі чи у вусі. Далебі,
***
Є ще безсмертя.
Є ще безсмертя.
Молотити не те саме,
що байдики бити,
що байдики бити,
Несповідима путь Расєї.
Усі заручники у неї,
Усі заручники у неї,
Любити праведно і грішно –
не маята, аби своє.
не маята, аби своє.
На путі до комунізму
є лише одна «страна»,
є лише одна «страна»,
Буйні метафори, файні епітети...
Друзі мої, еталонами світите!
Друзі мої, еталонами світите!
Які не є гарячі дні
і буйні ночі у вогні,
і буйні ночі у вогні,
Поезія – не тиша і цунамі,
окрилені тобою у політ.
окрилені тобою у політ.
Ми – еліта? Паяци, та й годі,
у городі – чужа бузина.
у городі – чужа бузина.
А на Рашії – ажіотаж.
Ліліпутії – повний «Гараж»
Ліліпутії – повний «Гараж»
А Росія на яблука ласа.
І бере, і дає одночасно,
І бере, і дає одночасно,
На що це існування тихе, сите,
якщо воно буває не таке,
якщо воно буває не таке,
А у Путіна хакери пильні
до Обами залізли у скриню.
до Обами залізли у скриню.
Одними словами
будуючи храми
будуючи храми
Про́сторами оперує час.
Масою – енергія, світами –
Масою – енергія, світами –
Приходять сни
із літа до весни,
із літа до весни,
Якщо, буває, сяють зорі, –
то це емоцій ціле море.
то це емоцій ціле море.
Може і думали, може й гадали…
Тільки чому так активно мовчали?
Тільки чому так активно мовчали?
Їхали ми їхали до себе,
бачили й не бачили себе.
бачили й не бачили себе.
Учення – світло, а невчених – тьма, –
сентенція і їжаку відома.
сентенція і їжаку відома.
Орда шанує Україну,
пасе, виховує, клює,
пасе, виховує, клює,
Не озираєшся ніко́ли
і ні́коли зайти у коло,
і ні́коли зайти у коло,
Не розумію логіки, буває,
з якою мій колега виступає
з якою мій колега виступає
Телешоу на рівному місці.
На Росії герої-чекісти
На Росії герої-чекісти
Не до апокаліпсису, та
ожили ні живі, ані мертві.
ожили ні живі, ані мертві.
Кросвордами нікого не дивую.
Але цікаво, що я ще почую,
Але цікаво, що я ще почую,
Воюємо зі світом наодинці
і маємо, що маємо – одні
і маємо, що маємо – одні
А допи і гепи, і штепи-дурепи
горлали, – прийди і подай!
горлали, – прийди і подай!
Раша апелює. Україна рада,
що не ми позаду в іграх у лото.
що не ми позаду в іграх у лото.
Виконуємо місію свою –
писати наобум і що-попало,
писати наобум і що-попало,
А чому на поета-сараку*
виливає помиї писака?
виливає помиї писака?
Поезія витає всюди,
і уповаємо на чудо.
і уповаємо на чудо.
Юрба цінує не усе, що є,
а те, що має бути у народу.
а те, що має бути у народу.
А на Раші із гущі народу
клонували новішу породу
клонували новішу породу
Є люди, як одна суцільна рана,
що гоїтись ніяк не перестане,
що гоїтись ніяк не перестане,
І на чужого не найти управу,
і рідні наїдаються на славу.
і рідні наїдаються на славу.
Обранці долі і юрби
окупували Україну.
окупували Україну.
Я уві сні вичитую слова
і рими мелодійні, досконалі.
і рими мелодійні, досконалі.
Обнімає Сербія Росію
і Корея – всі її орлята.
і Корея – всі її орлята.
Єпархія
зріла
зріла
Усе ще вояжує сатана.
І як штанина, «широка страна»
І як штанина, «широка страна»
Дурне – на те воно і бідне,
аби не сохнула рука
аби не сохнула рука
Сиди, чинуша. Може що й найдеш
у позолоті унітазу-крісла...
у позолоті унітазу-крісла...
***
Кому не до вподоби «майдануті»,
Кому не до вподоби «майдануті»,
Опоненти мої, й завойовані друзі,
і колючі, й палкі у жару і мороз,
і колючі, й палкі у жару і мороз,
Єднаються і ситі, і голодні,
коли єднає їх сатанаїл...
коли єднає їх сатанаїл...
На ви я не іду. Нікуди не поїду,
бо я не Одіссей. Читаю Енеїду.
бо я не Одіссей. Читаю Енеїду.
не дуби.
Але дубіє листя,
Але дубіє листя,
Де відображення криве –
не видно доброго і злого.
не видно доброго і злого.
Не лаяв медицину я ні разу.
Але питаю, і не перший раз:
Але питаю, і не перший раз:
Ой не така ти гнана, як неждана,
моя сусідо. Де ти не взялась,
моя сусідо. Де ти не взялась,
Ніхто не їде, поки не помаже –
одна із хибних істин де-не-де,
одна із хибних істин де-не-де,
І графомани маються не всує,
хоча і їм поезія пасує,
хоча і їм поезія пасує,
Існує істина стара
у неуків учених
у неуків учених
А у Таврії біла ворона
двоголова – це копія чорна.
двоголова – це копія чорна.
У Пітері нова культура –
із порцеляни фетиші
із порцеляни фетиші
У палаци з озерами, яхтами
осідають бюджети податками.
осідають бюджети податками.
***
Героїчний козел із Донбасу
Героїчний козел із Донбасу
Таке життя уже не по кишені,
коли на перепутті є путі,
коли на перепутті є путі,
Не буде у нації Віче і Ради,
коли обираємо харю таку,
коли обираємо харю таку,
Кацапія закалює штани
і галіфе підв'язує міцніше.
і галіфе підв'язує міцніше.
Героям лихої години
ще буде прозріння пора.
ще буде прозріння пора.
Нема пророка у вітчизни,
то так і буде.
то так і буде.
І дар, і кара заодно –
сім кольорів одної гами...
сім кольорів одної гами...
Старе не милує нового.
Нове суворе до старого...
Нове суворе до старого...
Охаяна увагою сусідка
готує новороса на парад.
готує новороса на парад.
І в поета терпець увірветься,
коли вірші, неначе вода,
коли вірші, неначе вода,
Пережили лиху годину
і не любили Бога-Сина
і не любили Бога-Сина
Все маємо, аби не жити всує.
А ось еліта і у вус не дує,
А ось еліта і у вус не дує,
Усе потонуло у часі.
Усі гомонять ні про що.
Усі гомонять ні про що.
Любов минає. Інша прибуває.
І є у цьому певна міра зла,
І є у цьому певна міра зла,
У обоймі – тільки шість.
У обіймах буду гість
У обіймах буду гість
Покара – карма чаші серця.
Ну що хотіти із верблюда,
Ну що хотіти із верблюда,
Всі Буратіни дочекались ласки.
Старий П'єро, але з нової казки,
Старий П'єро, але з нової казки,
Комбінуємо, як пазли,
думи, літери, слова
думи, літери, слова
І у мені, і у сусіди завтра
яріти має не, – огонь! А ватра
яріти має не, – огонь! А ватра
Немає вади, то й не буде пліток,
як виїжджають на чужім горбі,
як виїжджають на чужім горбі,
Всюди є черги, куди не іди,
всюди сліди
всюди сліди
Одне й те саме є і буде знову.
Життя таке, що відбирає мову.
Життя таке, що відбирає мову.
Який Пегас не повалявся
на творчій ниві цілини?
на творчій ниві цілини?
А я ще є!
І з горя не нап’юся.
І з горя не нап’юся.
Ми такі і ми сякі,
і фашисти, і не наші
і фашисти, і не наші
Не підіймеш не підйомну тушу,
не затулиш рупори чужі.
не затулиш рупори чужі.
Не дивина, що неуки – голодні,
а бувші медалісти рукотворні
а бувші медалісти рукотворні
Є люди, для яких і щастя, і удача
людини біля них – природній стан речей.
людини біля них – природній стан речей.
Імла, юрма чи суєта –
моя позиція проста, –
моя позиція проста, –
Поезія, гармонія і Муза.
Хамелеон, гадюка і Медуза.
Хамелеон, гадюка і Медуза.
Любителю охота до зірок.
Але найлегше – голову в пісок.
Але найлегше – голову в пісок.
Біда, коли і рило у пушку
і страшно оглядатись у минуле.
і страшно оглядатись у минуле.
Бувають заяложені думки
а не слова чи, вибачайте, рими...
а не слова чи, вибачайте, рими...
Як не читаємо, то й не почують.
Ліра і Муза взаємоіснують,
Ліра і Муза взаємоіснують,
Чуже по духу виявилось рідним.
Невірогідне стало очевидним.
Невірогідне стало очевидним.
Не час покаже, хто є хто,
а шлях на бойову арену.
а шлях на бойову арену.
***
Дарунки долі тішать і тривожать.
Дарунки долі тішать і тривожать.
Немає між людьми
довіри ні на мірку.
довіри ні на мірку.
Як хочеться найти слова урочі
із істиною для усіх живих
із істиною для усіх живих
Указ для дурня не закон,
і поки Ченчика із брами
і поки Ченчика із брами
І
Немає крил, а мусимо летіти.
Немає крил, а мусимо летіти.
І
Ми – за служіння нації, народу,
Ми – за служіння нації, народу,
І
Сіяє сонце волі у імлі,
Сіяє сонце волі у імлі,
***
Чого на інших нарікати,
Чого на інших нарікати,
***
Питається, – а де беруться Путьки,
Питається, – а де беруться Путьки,
Не лукавте. Це не брат на брата.
Ворог на війні, як на війні.
Ворог на війні, як на війні.
Усе дається лиш на час.
Минає все і будьте певні –
Минає все і будьте певні –
Ми на нулі одиниці не множимо.
Ми – за ясне майбуття.
Ми – за ясне майбуття.
Не оминає ні старість, ні неміч
наприкінці і на схилі років.
наприкінці і на схилі років.
В найдраматичніші моменти
нам доля жалує презент,
нам доля жалує презент,
***
Усім сіяє повновидий місяць
Усім сіяє повновидий місяць
***
Не так важливо, ким сьогодні бути,
Не так важливо, ким сьогодні бути,
глибокої ночі невидимі очі
шукають основу осі висоти
шукають основу осі висоти
Нижче «майдануті» по порядку,
всі, хто попадає у десятку,
всі, хто попадає у десятку,