Автори /
Олексій Фомін (1993)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
Ромашка
•
Прошлое
•
Божественные идиоты
•
Один
•
І ніби все?
•
Чому
•
* * *
•
Янгол
•
Дверь
•
Суд
•
Твоя душа
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я не пізнав ще справжнього кохання.
Я не відчув ще цього почуття.
Я не відчув ще цього почуття.
И вновь сомнения терзают мою душу,
Но больше тишины я не нарушу.
Но больше тишины я не нарушу.
Душа на волю рветься і хоче щось писати,
Та я не бачу сенсу якісь слова казати.
Та я не бачу сенсу якісь слова казати.
Я так любил смотреть в её глаза,
Дышать любовью, прижимаясь к сердцу.
Дышать любовью, прижимаясь к сердцу.
Мы - божественные идиоты!
И на это есть ряд причин.
И на это есть ряд причин.
Ты один, ты никому не нужен,
Ты беспомощен и вовсе безоружен,
Ты беспомощен и вовсе безоружен,
І ніби все іде, як я того хотів.
Але чомусь я й досі сумніваюсь.
Але чомусь я й досі сумніваюсь.
Скажи чому так холодно ночами?
Чому біжить від мене в простір сон?
Чому біжить від мене в простір сон?
Надеюсь, не увидит этих строк никто,
Но ведь зачем они на лист ложатся?
Но ведь зачем они на лист ложатся?
О, янгол, не ламай свій німб.
О, янгол, не розтоптуй свої крила.
О, янгол, не розтоптуй свої крила.
Моя любовь принадлежит не мне.
Она судьбой присуждена другому.
Она судьбой присуждена другому.
Мені приснився суд,
І я ж там був на ньому.
І я ж там був на ньому.
Твоя душа для мене таємниця,
Яку я досі розгадать не зміг.
Яку я досі розгадать не зміг.