Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олеся Лященко (1981)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   -
    Її душа розкололася на тисячу речей:
    На ручки шухляд, шаф і вхідних дверей,
  •   -
    Будинок, немов черепаха, повзе по долоні саду,
    чіпляються за дерева незрячі його лапи.
  •   -
    В гості прийшли добрі друзі
    З дітьми й домашнім вином.
  •   -
    Це плаття з блідої парчі –
    Як щиглик, що впав з гнізда.
  •   -
    Він до неї чужий, бо з осені,
    В синю мжичку, як дзбан, оздоблений.
  •   -
    Той князь на ловах вуличний і злий.
    Нема на нього ні човнів, ні вулиць.
  •   -
    Вітер струмками – загорнуто одяг,
    Руки вплелися у сіть парасолі.
  •  
    Пошерхлі лапи Лисої гори
    Мале забавлять, виточать колиску.
  •   Main military hospital
    Ялинки зійшлись ворожити, як мойри,
    Наосліп гілками обстукують вікна,
  •   -
    Ти працюєш касиром у супермаркеті,
    День важливий і щедрий прислав повістку.
  •   -
    Різдво пробігає за вікном консьєржним,
    Хтось купив мультиварку, несе до ліфта.
  •   Ще одна осінь
    Прибиральники, ніби гноми,
    Щире золото тачками возять.
  •   -
    Базар вистигає, мов кава,
    Йде осінь, щоб вибрати хустку,
  •   Голосіївський парк
    Стежці закотилася за комірець
    Шина велосипедна.
  •   Новини з Кам’янця
    А ти – королева маленького міста –
    Високі підбори і жмені коралів.
  •   -
    Увічливий крамар на мить не стихає,
    Примушує дерево пахнути лісом,
  •   -
    Поки діти сплять,
    Пиріг піднімається у мультиварці,
  •   -
    Час монотонно тягнеться,
    мов стрічка з продуктами у магазині.
  •   В античних вежах – сіно жовтим коням
    В античних вежах – сіно жовтим коням.
    Невільні б’ють нерівно в тулумбаси.
  •   Фен-шуй
    Переставляєш ліжко, як написано –
    На кожну пору року (стін – чотири).
  •   Вранці
    Небо розплющило сонячні очі,
    Будинки знімають піжами бетонні,
  •   АТО, їй сумно (2)
    Це прощання прощанням не називалося,
    Як і літера „р” на вустах трирічних.
  •   АТО, їй сумно
    Квіти дзвінків розриваються ввечері,
    Сад притулився обличчям до ґрат.
  •   Кохані кішки дбають про закуски
    Кохані кішки дбають про закуски,
    Виносять вина у гранчастих лапах,
  •   Між листя міст висить, як сірий дзвоник
    Між листя міст висить, як сірий дзвоник.
    Ідуть додому впилі адвокати,
  •   Сонце – суниця зірвана
    Сонце – суниця зірвана –
    Котиться по долоні.
  •   Мама фарбує двері
    Мама фарбує двері.
    У мами сережки срібні.
  •   Це місто – як човен найманий
    Це місто – як човен найманий,
    Пливе під твої вікна.
  •   Вночі ліхтарі не сплять
    Вночі ліхтарі не сплять,
    Бо сонний на одній нозі не втримається,
  •   Весною клумби мамочок
    Весною клумби мамочок
    Виростають під будинками,
  •   Янголиця
    А ти прийшов
    Господи тобі буду
  •   Луплять коники брук пошерхлий
    Луплять коники брук пошерхлий,
    Ніби дощ по спині узвозу.
  •   Може, виберемо кафе
    Може, виберемо кафе
    Щонайближче – «Лука і друзі»
  •   Сватання (трошки)
    Під нігтями слухняна, хтива піч
    Від поглядів соромилась немало.
  •   Січень вгризався у шлях асфальтований
    Січень вгризався у шлях асфальтований,
    Небо не стало прозорим сапфіром.
  •   Дерева на мить закусили губи
    Дерева на мить закусили губи,
    І неба плече їх не стримає.
  •   Ініціація
    Мама розмішує чай.
    Вікон важкі медальйони
  •   Залицяння
    Він до неї чужий, бо з осені,
    В синю мжичку, як дзбан, оздоблений.
  •   Вільямса, 5а
    Інколи планети спускаються до нас у двір
    І кружляють навколо порожніх гойдалок,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки