Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Анна Віталія Палій (1965)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-06 10:55:48 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

А й справді, по Спасі - вже й кінець спеці, а там - і такий приємний прохолодою і заохоченням до праці вересень... Сподіваюся, прийде кінець і нашій всеукраїнській спеці...
Коментатор Іван Гентош, [ 2014-08-06 20:50:27 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

Файно написано!
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-07 20:01:17 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

Вдячна...
Коментатор Світлана Костюк, [ 2014-08-07 22:17:30 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

завершення дуже файне...
Коментатор Леся Геник, [ 2014-08-07 23:07:38 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

І біль, і надія... Зачепило, дякую.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-08 09:01:42 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

Сподіваюся...
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-08 09:03:38 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Палій Анна Віталія

Коли помирає старе, має народитися нове... Мої вітання, Лесю! :)
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2014-08-09 00:49:36 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Мені стало добре од Вашого вірша, Анно, як Вашому ліричному герою! Це говорить про те, що наша прадавня віра вертається і віддає українцям усе краще, що у ній є - ідеалістичний світогляд, зокрема! Бо занадто багато гріхів і грішників розвелося! Натхнення зичу!))
Коментатор Ігор Шоха, [ 2014-08-09 17:52:14 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Пісок як синонім часу і води, якої багато витекло з часів язичництва, а їхній Бог і досі у наших генах. Так прочитується Ваш етюд.
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2014-08-09 18:56:29 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Абсолютно згоден з Ігорем. Моя пора пошуку віри давно минула 18 років тому. І я вибрав істинно українську віру, а не нав"язану нам чужинцями. І абсолютно хибна думка - про дитинство людства. Це - сучасність і майбутнє людства, яке позбавляється псевдолюбові і перестає ворогу підставляти ліву щоку для удару. Так чинять не раби божі, а люди з гідністю, молодші брати Богів, як сказано у Велесовій книзі, які тримають руки на ралах наших. Яка могутня країна Китай. Бо зберегла предкцвську віру. Ви написали правду, Анно.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-09 18:59:49 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Прадавня віра - дитинство людства. У пору пошуку віри важливо розрізняти її форму і зміст; і вибрати Творця з Його любов"ю до ВСЬОГО живого, а не свої особисті інтереси... Мій ліричний герой перебуває в ілюзії доброго. Може, гори для нього зависокі. Чи таки переплутав форму і зміст...
Дякую Вам за оцінку і побажання!.. )
Р.S. Сподіваюся, що нова генерація прадавньої віри привнесе потужний позитив у дух українців, а нинішня церква - оновиться...
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-09 19:08:21 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Маю на увазі не пошук релігії, а особистої віри в добро на противагу злу, саме цей вибір. І саме тут важить змістовність, а не форма релігії... Не бачу конфлікту по суті. І не маю на увазі конкретних осіб, поважаю Ваш вибір. Вірю, що Велесова книга - правдива. Її заперечили ті, хто перевертає все з ніг на голову. От з ними і боротьба.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-09 19:28:33 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Так можна прочитати, - це один із варіантів.) І пісок тут справді синонім часу, більше того, він ще й золотий! Хоча конкретно писала більш локально...
Не дуже знайома з тим, якою є віра у релігії тих, хто конкретно сповідує нинішнє язичництво, сподіваюся, доброю. Хоча тут таки є елемент дитинства. Діти є (чи можуть бути) чистими... А от з точки зору правдивого християнина особисте язичництво є згіршенням... Тобто, якщо думає, що є істинним християнином, а має щось дорожче від Бога, яке від Нього приховує, і не хоче від цього відмовитися, то це вже зле... )
Коментатор Богдан Манюк, [ 2014-08-09 21:52:01 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Аню, поділяю твою позицію - віра в добро на противагу злу! Це першоснова. А вірш і мені війнув рідним, українським.
Коментатор Опанас Драпан, [ 2014-08-10 13:18:26 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

гідне читацької уваги закінчення.
дійсно - після молитви або щирого плачу, буває, стає краще.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-10 13:58:34 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Погоджуюся з Вами, пане Опанасе, бо це - очищення. Тут не тільки на емоційному рівні стає краще...
У мене слово "стає" вжито у значенні "стояти-ставати-зупинятися". Змістова різниця не велика, якщо взяти дві строфи в цілому...
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2014-08-10 14:04:35 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Бо у нас всіх те язичництво дійсно в генах! Не як релігія, а як узвичаєність гріха...
Коментатор Богдан Манюк, [ 2014-08-12 11:09:48 ],
на сторінці твору     "Притча про повноцінну дружбу"   Палій Анна Віталія

Аню, є в мене друг священик, хоча, як ти знаєш, я не банкір і не політик. Дружимо давно, а я ніколи не задумувався про сенс цієї дружби. Своє притчею спонукаєш мене замислитися... Як завжди, розумно, повчально і Божим натхненням написано!
Коментатор Опанас Драпан, [ 2014-08-12 15:05:16 ],
на сторінці твору     "Притча про повноцінну дружбу"   Палій Анна Віталія

з часом приходить усвідомлення того, що не існує балад і притч, які не відбувалися б насправді.
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2014-08-12 16:15:47 ],
на сторінці поезії     "Язичник і пісок"   Палій Анна Віталія

Язичництво - як узвичаєність гріха? Ви запечуєте власні слова, Анно. Язичництво справжнє - це ідеалістичний світогляд, де за крадіжку відрубують руку і інші, дивлячись на скараного на все життя, сто разів подумають, перш ніж наважитися красти. За вбивство карають смертю, а в нас завдяки християнству відмінено смертну кару. Можна піти в церкву і замолити гріхи і проститься. Таким чином християнство своїм псевдомилосердям розплоджує гріховодників, вершиною якого був прихід до влади - злодія Януковича, а язичництво вбиває в зародку наміри гріховні. Воно навпаки стимулює високу духовність і заохочує жити чесно, насолоджуатися земними благами за життя (а не вірити в ефемерне потойбіччя) і таврує безпощадно зраду.
Я це доведу Вам одним прикладом із зарубіжної класики дуже авторитетного автора. Приклад, взятий із життя. Буде окрема публікація.
Ми можемо сперечатися безкінечно, тому що на Сході і Заході України різна ситуація серед священнослужителів. На Заході більше праведних справді людей, а на Сході - море попів, які дискредитують свою віру в силу того, що церква в радянські часи, які тривали довше на Сході, була розкладена КГБ, яке ставило собі таке завдяння.
Мені більше до вподоби Ваші слова оці: "Сподіваюся, що нова генерація прадавньої віри привнесе потужний позитив у дух українців, а нинішня церква - оновиться..." Теж на це сподіваюсь, бо скрізь - в обох вірах є люди, які підносять авторитет віри, і ті, які її дискредитують.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   49