Автори /
Мирослав ГончарукХомин (1991)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
НІМБ / НАДВЕЛИКІ СТОЛИЦІ
•
Ті, що помирають в полях
•
Приємна сутінь / Нарочито існуючі
•
Море / Піщаниста мука
•
Доти їй існувати у цьому місті / Поламані руки
•
неФарисеї / Передові війська
•
Сеппуку-Юкіо-тернь
•
Бог / генерал Лі
•
22 години до моря
•
Її санітарний сарказм
Ніколи не буде інших знамен, окрім наших,
Ніхто не полонить пам’яті чорні зіниці,
Ніхто не полонить пам’яті чорні зіниці,
Цей ранок цілком підходив для смерті,
Сонце зупинялося, зводячись над гарматами,
Сонце зупинялося, зводячись над гарматами,
Приємна сутінь огортатиме тіло її невагоме,
Вокзальні птахи замовкатимуть над її домом,
Вокзальні птахи замовкатимуть над її домом,
Море у серпні пахне стиглими кавунами,
Зелена шкіра його волога, палюча, перчена,
Зелена шкіра його волога, палюча, перчена,
Люди спиваються найчастіше з приводу
Різдвяних свят, або
Різдвяних свят, або
Вони посідали, кожен на своїй катедрі,
Опустили дула, наче вудилища в воду,
Опустили дула, наче вудилища в воду,
Туга – насправді твоя особиста анафема,
Гіркий анестетик алкогольної коми/трансферу,
Гіркий анестетик алкогольної коми/трансферу,
І справа, врешті, не в календарях, а у часі,
Що глибше пам’ять – то тонші м’язи,
Що глибше пам’ять – то тонші м’язи,
Навіть білі кити б’ючи своїми
Синіми плавниками
Синіми плавниками
Усе, що в ній було – її санітарний сарказм,
Інстинкти споживача чоловічих тіл.
Інстинкти споживача чоловічих тіл.
Огляди