Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослав ГончарукХомин (1991)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  НІМБ / НАДВЕЛИКІ СТОЛИЦІ
    Ніколи не буде інших знамен, окрім наших,
    Ніхто не полонить пам’яті чорні зіниці,
  • •  Ті, що помирають в полях
    Цей ранок цілком підходив для смерті,
    Сонце зупинялося, зводячись над гарматами,
  • •  Приємна сутінь / Нарочито існуючі
    Приємна сутінь огортатиме тіло її невагоме,
    Вокзальні птахи замовкатимуть над її домом,
  • •  Море / Піщаниста мука
    Море у серпні пахне стиглими кавунами,
    Зелена шкіра його волога, палюча, перчена,
  • •  Доти їй існувати у цьому місті / Поламані руки
    Люди спиваються найчастіше з приводу
    Різдвяних свят, або
  • •  неФарисеї / Передові війська
    Вони посідали, кожен на своїй катедрі,
    Опустили дула, наче вудилища в воду,
  • •  Сеппуку-Юкіо-тернь
    Туга – насправді твоя особиста анафема,
    Гіркий анестетик алкогольної коми/трансферу,
  • •  Бог / генерал Лі
    І справа, врешті, не в календарях, а у часі,
    Що глибше пам’ять – то тонші м’язи,
  • •  22 години до моря
    Навіть білі кити б’ючи своїми
    Синіми плавниками
  • •  Її санітарний сарказм
    Усе, що в ній було – її санітарний сарказм,
    Інстинкти споживача чоловічих тіл.
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки