Автори /
Євген Плужник (1898 - 1936)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
* * * Зі збірки «Дні»
•
ШЕВЧЕНКО
•
ВІРШ ДО ОПОВІДАННЯ В.ПІДМОГИЛЬНОГО
«ТРЕТЯ РЕВОЛЮЦІЯ»
•
ЄВРОПА
•
ВІН
•
НА 1924 РІК
•
СЕРП I МОЛОТ
•
ЖОВТЕНЬ
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Знов на сторінках ранні тіні
Покрали літери в очей...
Покрали літери в очей...
Це снилось?..На тихім світанні
Багнети, і я біля стінки...
Багнети, і я біля стінки...
Питалась ласкаво:— Чом, синку, ти зблід?—
А слів не знайшов
А слів не знайшов
У дужих дні — немов слухняна глина,
Покірна волі й пальцям різьбаря;
Покірна волі й пальцям різьбаря;
Долі моєї ціна —
У повітовому місті осінь,
У повітовому місті осінь,
Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі.
Вже й листів твоїх не відбираю.
Вже й листів твоїх не відбираю.
Здається, знову буде недорід:
Земля без снігу, а морози добрі.
Земля без снігу, а морози добрі.
На поле вийшов — зомлів:
Колос від колосу — чверть!
Колос від колосу — чверть!
Пропало сіно! Тільки покосили,
А дощ його й прибрати не дає!
А дощ його й прибрати не дає!
Сьогодні день, здається, перший влітку
Полям засмаленим чоло омив;
Полям засмаленим чоло омив;
Надходить дощ. Шумлять бліді берези...
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно...
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно...
Папірос кому!Папіроси!
Шльоп! ляп! по калюжі...Коробок у руках.
Шльоп! ляп! по калюжі...Коробок у руках.
Торгуємо усім, чим тільки можна,-
Словами, дровами, життям, сукном...
Словами, дровами, життям, сукном...
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
Коли роси ще вітер не допив,
Попоїм, посплю... Щасливий ніби.
Роздобув собі штани нові!
Роздобув собі штани нові!
Одірвались від днів слова,
В'януть собі по книжках, а у днях —
В'януть собі по книжках, а у днях —
Розминувся зі мною сон.
Дні повій, галіфе й героїв...
Дні повій, галіфе й героїв...
Там, де полягли вони за волю,
Буряки тепер для цукроварні.
Буряки тепер для цукроварні.
Hi словечка йому не сказав старий,
Мовчки вивів коня за ворота.
Мовчки вивів коня за ворота.
Де коноплі були,— батарея.
За клунями — чати.
За клунями — чати.
Зустрів кулю за лісом.
Саме там, де посіяв жито!
Саме там, де посіяв жито!
Зціпив зуби. Блідий-блідий!
За байраком село палало.
За байраком село палало.
Був це хлопчик лагідний і тихий,
Як сосновий у безвітря ліс...
Як сосновий у безвітря ліс...
Ще в полон не брали тоді,—
Приліпили його до стовпа...
Приліпили його до стовпа...
Мабуть, дуже йому боліло:
Все облизував губи. Потім затих.
Все облизував губи. Потім затих.
Притулив до стінки людину,
Витяг нагана...
Витяг нагана...
А він молодий-молодий...
Неголений пух на обличчі.
Неголений пух на обличчі.
Впало — ставай до стінки!—
Сперся плечем на ганок...
Сперся плечем на ганок...
Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
Наш біль — рядки холодних слів!
Я — як і всі. І штани з полотна...
І серце моє наган...
І серце моє наган...
Знаю, сіренький я весь такий,
Мов осінній на полі вечір...
Мов осінній на полі вечір...
Я знаю:
Перекують на рала мечі.
Перекують на рала мечі.
Коли надійдуть втома і зневір'я,
В його портрет вдивляюся тоді,—
В його портрет вдивляюся тоді,—
«ТРЕТЯ РЕВОЛЮЦІЯ»
Гей,батьку мій,степе широкий!
А поговорю я ще з тобою...
А поговорю я ще з тобою...
Ахали, сюсюкали — Європа!
Тато — не звертались, a "papa"!
Тато — не звертались, a "papa"!
Проминуть по днях десятиріччя,
Прийде радість інших поколінь,—
Прийде радість інших поколінь,—
Франціє!
Чи то ж твоїм повіям
Чи то ж твоїм повіям
Селянине!
Твоя рука —
Твоя рука —
Буде в жовтні довіку свято,
Хоч би й час на шляху пристав!
Хоч би й час на шляху пристав!
Плакала вона… натомлену спину
День ховав за дахами дач.
День ховав за дахами дач.
Я вас Галю, згадував сьогодні,
Хотілося мені вас побачити.
Хотілося мені вас побачити.
По-осінньому хмари пливуть,
По-осінньому вітер кигиче...
По-осінньому вітер кигиче...
Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці.
А виріс мрійником серед гаїв на Пслі...
А виріс мрійником серед гаїв на Пслі...
Де коноплі були, - батарея.
За клунями чати.
За клунями чати.
Зустрів кулю за лісом.
саме там, де посіяв жито!
саме там, де посіяв жито!
Сідало сонце. Коливались трави.
Перерахував кулі, - якраз для всіх!
Перерахував кулі, - якраз для всіх!
Уночі його вели на розстріл,
Хтось тримав ліхтар мов смолоскип,
Хтось тримав ліхтар мов смолоскип,
Сентиментальний тихий полонез, -
І раптом вся приникла до роялю…
І раптом вся приникла до роялю…
Огляди