Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Микола Бояров (1955 - 2015)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександра Камінчанська, [ 2014-12-07 20:00:30 ],
на сторінці поезії     "джихад"   Бояров Микола

борімося браття за нами вітчизна
злізаймо з диванів виходьмо із хат
ми нації сила згуртовано грізна
відчує Москва український джихад - Сильно! З Вашого дозволу, пане Миколо, використаю у роботі.
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-07 20:12:14 ],
на сторінці поезії     "джихад"   Бояров Микола

Якщо начистоту, то я сторонюсь лірики, яка відверто поєднується з патетикою (пафосом).
Та свого часу я займався спортом. І коли я пафосно оспівував свої звершення, повернувшись додому, додаючи кілограми та підходи, я в них починав вірити. Результат надходив на наступному тренуванні.
Будь-ласка, використовуйте. Я не проти :)
Кадирівці вже тремтять від того джихаду, їхнього місцевого.
А Москві доведеться від нашого. Тільки від не диванного, бо то все балачки - оті входження в образи комбатів, командармів, солдатів тощо. Поки на собі не відчуєш, пафос залишиться пафосом.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Олександра Камінчанська, [ 2014-12-07 20:16:44 ],
на сторінці поезії     "джихад"   Бояров Микола

Згідна з Вами. Прийшлося багато пережити, "не диванно" відчути холодні присмаки сьогодення... Миру нам...
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-07 20:16:47 ],
на сторінці поезії     "полум'я пелехато"   Бояров Микола

Це я Вам повинен дякувати за такий чудовий матеріал.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Світлана Луцкова, [ 2014-12-08 12:05:12 ],
на сторінці поезії     "озеро"   Бояров Микола

Микола :)) Із посмішечкою ( нарешті! бо попередній образ налаштовував на лад "ридати і втікать":)), із пошанівком, легенько так авторів ПМ "погладжує"... In casu трохи життя ускладнює для тих, що поспішають: поки знайдеш того автора за посиланням, а не за ім"ям, прізвищем, ніком... Нагадує дитячу гру у "Острів скарбів". Та in facto - не претензія на оригінальність, а спонукання до відвідання авторської сторінки, до повторного ( чи й просто) знайомства із конкретним поетом - а ну ж, виникне бажання у відвідувача ще якийсь віршик почитати.
In fine, панове, маю передчуття, що так звана "Боярівська хвиля" декого накриє з головою..
Ну, Гарда - це відомий розсадник не стільки русалок, скільки тих, хто гарячково усілякими способами ( in effectu!) обмірює розміри їхніх бюстів ( на безгрудді і вишня - грудь, як то кажуть :)) Щиро потішила Ваша імпровізація, Боян Ви наш Бояров. Дякую, як можу.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2014-12-08 12:36:56 ],
на сторінці поезії     "озеро"   Бояров Микола

Ще б додати до назви підназву "Лета впадає в Гарду":))) , а до цитованого вірша, окрім посилання на сторінку, ще б прізвище й ім'я автора. Хоча, мо' то так інтригуюче й задумано, щоб сторонній читач поринув у контекст обговорення на тій сторінці, бо без нього годі второпати до чого тут Гарда до цитованого вірша :))
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-08 12:42:15 ],
на сторінці поезії     "озеро"   Бояров Микола

Не афішував свої скромні публікації, а згодом позначив "Так". І - о, диво: намалювались, у надходженнях. Всі. З відгуками.
То, може, це є нормальною практикою?
З пошанівком.
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-08 13:02:31 ],
на сторінці поезії     "озеро"   Бояров Микола

Не знаю, чи маю право використовувати ім'я авторів у такий спосіб, бо мені слави не додадуть, а в той же час їхні вірші не залишаться в невісті. Вони варті уваги.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-09 08:27:24 ],
на сторінці поезії     "озеро"   Бояров Микола

Ще навчусь робити посилання на ресурси та авторів, якщо вони мені не зроблять цього раніше. І мені не подобається довгий рядок з якимись інтернетними координатами.
Незмінно з пошанівком.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2014-12-09 11:01:08 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Щось варіації-дотепи на тему їжі-голоду мені не сприймаються... Вибачайте, може то тільки мені так, суб'єктивно.
З повагою.
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-09 11:12:27 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

В авторському тексті було "І далі", от і виникли "їдальні".
Можна було б пошукати більш глибоку філософію, але була і "утроба".
Про горілчані напої я не віршую.
З пошанівком.
М.Бояров.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2014-12-09 12:27:02 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Алкогольна тема годиться для висміювання, бо алкоголь у надмірних дозах шкідливий, та й в принципі без нього можна обійтися. У обраній Вами тематиці їжі, можна висміювати теж аспект надмірності, захланності, ненажерливості. У поданому Вами варіанті висміювання надмірності немає, а є лише кепкування над ЛГ за його природну потребу. Якщо б трохи змінити акцент, наприклад: шлунковий сік бурчить в утробі... = бо ж невситимій (ненаситній) цій утробі жирів побільше б, вуглеводів...
З повагою.
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-09 16:54:20 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Я про інше - про мову і взаєморозуміння. Чути, що підказує шлунок, про що риплять суглоби, іноді розуміти мову, якою мовить совість.
Про шлункові соки мені відомо. Дружина лікар-дієтолог. Вони мало не киплять.
З пошанівком,
Коментатор Марися Лавра, [ 2014-12-10 09:41:46 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

і їжа й фізіологічні процеси пов'язані з нею, це не дуже, може й смішно трошки. У Вас є набагааато кращі тексти! Щиро!)
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-10 11:26:45 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Не я почав про утробу, чиєю би вона не була, і не про мої суглоби йшлось.
Поезія, як Ви чудово розумієте, створюється для себе, а не для збірок і схвальних коментарів. Моя мені подобається не менше, ніж чиясь, яка викликає такий от резонанс.
Я вчора десь о четвертій вечора був на нашому Привозі. Молода продавчиня на прохання якоїсь покупниці щодо твердішого дешевого шоколаду порадила їй прийти наступного дня - мовляв, сьогоднішній твердішатиме.
Не одне я, як бачите, натякає на вчорашнє.
Так от і з борщами.

З пошанівком,
М.Бояров
Коментатор Галина Михайлик, [ 2014-12-10 15:40:57 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

ще раз перечитала оригінал пана Віктора. Утроба там прочитується не як частина тіла ЛГ, а як всепоглинаюча пітьма: і розчинилися в утробі пітьми зимові краєвиди - тобто зимові краєвиди розчинилися в утробі пітьми :)))
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-10 16:06:18 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

З цим відкриттям я Вас випередив, щонайменше, на добу і світловий день.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2014-12-10 16:36:23 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Звідки така упевненість про Вашу першість у відкритті смислу:))) Я ще раз перечитала, бо вирішила написати Вам коментар. А хто і коли перший осягнув - як то визначити? :)))
Коментатор Микола Бояров, [ 2014-12-10 16:51:20 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

Ви всерйоз вірите в недостатню гостроту чийогось зору або неуважність (читацьку короткозорість)? Я розрізняю та впізнаю десятки лікарських почерків.
А це печатні літери у реченні, яке закінчується в наступному рядку.
Можна розділити відкриття на двох, але моє було першим. Позаяк мій вірш виник раніше, ніж Ваш коментар.
З пошанівком.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2014-12-10 21:33:08 ],
на сторінці поезії     "борщі"   Бояров Микола

А якби в борщі були не самі вуглеводи, а ще й добрий шмат м'яса, то ЛГ не те що пішов - вистрибом побіг би ;)
1   2   3   4   5   6   ...   12