Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Бояров (1955 - 2015)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Мельничук, [ 2015-04-23 21:51:52 ],
на сторінці поезії     "сплін"   Бояров Микола

Коментатор Микола Бояров, [ 2015-04-29 21:02:30 ],
на сторінці поезії     "весна (вдруге)"   Бояров Микола

Сказати, що мені шкода мого поки що надмірно (я це визнаю) високого рейтингу - це все одно, що зізнатись у чомусь латентному. Її поряд з нами скільки завгодно.
Одні автори приховано бажають слави - будь-якої високої. І вони вигадують або створюють якісь штучні товариства-об'єднання-спілки тощо, аби тільки про них хтось говорив або знав, що вони є. Вони можуть віршувати, вони можуть писати пісні звичної для плаксіїв тематики (пішла-вернулась-вмерла-реінкарнувалась-забула-згадала-продовжила-покохала), яка нагадує ворожіння на ромашці або на барвінку або інші за формою і виглядом твори.
А я латентно бажаю розвитку творчого процесу - без "хімії" на кшталт штучних збурень і колотнеч. І уникнення виникнення якихось оцінок, які виникають попри їхню технічну або логічну (у галузі ІТ) заблокованість (неможливість).
А колізія чомусь виникла. Причинно-наслідковий зв'язок мною досліджений, і мені хотілось би якомога швидше про нього забути.
Це ж напрочуд легко.
Другі автори бажають слави у неприхований і прихований (він нагадуєщось гібридне) спосіб.
То нехай собі вони усі бажають її, отієї слави, скільки завгодно. В мене її не дуже багато, і я її ціную. А перш за все - читачів і колег, яких не хотілось би водити манівцями стандартних і давно як усім відомих лав-сторі, яких могло не бути, але про яких можна писати-не переписати і співати-не переспівати.

Щось забагато написав.
Прошу мені це вибачити.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-05-02 10:52:18 ],
на сторінці поезії     "за журбою"   Бояров Микола

1   ...   8   9   10   11   12