Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Микола Бояров (1955 - 2015)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-09 17:59:30 ],
на сторінці поезії     "опустись"   Бояров Микола

Коротко і зрозуміло.
Дякую.
А мені не вдалось: стільки життєвого матеріалу, а саме образів, аналогій, а до них - і в/форм, і рим, що спробуй не скористайся нагодою поділитися усім з аудиторією. Потім себе за це картатимеш.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-09 18:06:15 ],
на сторінці поезії     "опустись"   Бояров Микола

Старий з казки про себе, бабу та золоту рибку тільки те й робив, що останню гукав. По-перше, догукався, і по-друге, вийшла досить цікава історія. Шкода, що не для себе старався. От і вся мораль. Далась йому та баба. Сиділа б собі та не заважала.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-09 18:14:54 ],
на сторінці поезії     "опустись"   Бояров Микола

А як у колгоспі без дисципліни? Бригадир, ланкові, агроном, зоотехнік. Одні примушують, другі наукою доводять.
А про музу Ви знаєте і без моїх історій про колективне господарство. Кто гукає, той врешті-решт догукується :)
Саме так. На цьому принципі і релігія базується.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-15 22:03:21 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Все, пане Миколо, слава Вас знайшла! Вашими римами послуговуються у написанні віршів інші автори, бо своїх рим уже бракує, певно!)))) Пишаюся Вами, я ж казала, Ви - крутий!)) Щодо вірша - не все так банально просто як видається на перший погляд. Хто не бажає жити краще? Кому не кортить мати свої квадратні зі свідоцтвом на право власності? Та всім кортить. Мудрий читач допетрає що і до чого, а простий перехожий лиш мармизу скривить, і такі є, на жаль. Натхнення. Щиро!
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-15 22:22:20 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Справа в тому, що одні автори гадають, що їхні тексти є носіями та джерелами підтекстів і усілякої мудрості, та вони можуть собі гадати, що завгодно. Це їхнє право.
А другі автори скромно займаються своєю справою. І що в їхніх текстах присутнє, а що ні, бачать або не бачать читачі та колеги.
Мене дійсно надихнув вірш, адреса якого вказана у спец. місці для пояснень. Я жодним чином не зазіхав на авторські знахідки або на особисті дані.
Коментувати той вірш я не став. Я написав свій.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2015-02-15 22:38:35 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Подивилася на вірш вашими очима. Дійсно так. Має бути відповідно і для Ваших очей...
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-15 22:57:26 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Нелегко підбирати дактилічні рими, не хочеться чіпати ім'я автора, та хочеться і надалі не залишатись байдужим до творчості авторів, вірші (або тексти, якщо нейтрально) яких несуть в собі і зміст, і смисл, а не стандартні набори якщо не звинувачень, то штампів і образ.
Мені спочатку хотілось розмістити одну строфу, щоб вона була коментарем до Ваших, але що таке одна строфа? І що вона відкриє, до чого приверне увагу?
То чому б не розширити тему? До речі, у лаврських келіях хто лише не квартирував. А що казати про Софію Київську?
І + авторський вимисел, фантазія та згадки. Читали ми, підлітки "Декамерон" мало не як підпільники-революціонери. Це був кінець 60-тих або перший рік наступної декади. Спробуй тоді його купити. Ми читали з якихось копій.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Світлана Луцкова, [ 2015-02-15 23:09:51 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Надихнуло - то й надихнуло. І не одного Вас. Комусь для натхнення муза потрібна, комусь - чарка, комусь - "вірша" :)) Правда, часом так поспішаємо услід за тим натхненням ( аби ж не втекло!), що й не помічаємо, де опиняємось. Я - за те, щоб не йти у нього на поводу, щоб навчитися вчасно зупинятися. Словом, щоб відрізняти дуте золото від не дутого :)
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2015-02-16 09:04:05 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Ідеально виписаний вірш, з цікавою історією і дуже гарною ілюстрацією (це підкажете назву, пане Миколо?). Нмсд, це і справді не пародія, а просто несповідимі шляхи натхнення.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-16 10:18:34 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

П'яний проспиться, а дурний - ніколи (с).
Отака біда.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-16 10:28:49 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Я її знайшов, шукаючи ілюстрації до "Декамерону".
А тематика цікава. Кого тільки немає у тих монастирях - яких лише жіночок і дівчат, і ніким не цілованих, так само і таких вирв, що не доведи, Господи.
Історія теж не без історії.
За ту келію доводилось розплачуватись - і не лише десятиною.
А оскільки черниця вродлива навіть у чорному вбранні, то спробуйте собі уявити, скільки біля неї крутилося служителів культу. І що вони їй лише не пропонували...
Хай Господь милує...

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2015-02-16 17:34:24 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

Тема "Декамерону" у Середньовіччі мала зміст, бо тоді до тридцяти відсотків людей перебували у монастирях, тож зустрічалися і крайнощі того характеру, що Ви описали. Нині ця тема мертва. А викривлення фактів до навпаки робить її ще й небезпечною. Так, як небезпечно "ватникам" на Донбасі приймати зло за добро, а добро за зло. Ви увійшли на територію, де люди працюють не тільки над своїми бажаннями, а навіть і над думками і називаєте цю територію будинком розпусти. Це випад не тільки проти них, але і проти того, кому вони служать...
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-16 18:37:16 ],
на сторінці поезії     "на Київ"   Бояров Микола

І погоджуюсь, і - ні. Ні - бо не називав. Мені не властиво чіпляти ярлики та переходити на особистості.
Погоджуюсь у питанні "ватників". "Ватника"-літератора навіть не треба якось ідеологічно обробляти (зомбувати), бо він сам собі може надумати бозна що - вчора про мене, завтра чи сьогодні про Вас, а позавчора і ще десятки днів до вчора він вигадував інше. У таких літераторів це зветься гротеском якогось індивідуального тлумачення та змісту. Про дзеркала "ватникам" краще не казати. Їхні очі налаштовані бачити себе білими та пухнастими або д'артаньянами-захисниками констанцій і своїх констатацій, а когось іншого ким завгодно включно до диявола. І жарти з гумором вони сприймають лише свої або спеціально вивчених спеціалістів або аматорів високого, т.б.м., злету.
Про "ватників" Ви нагадали доречно. Я завжди високо цінив Ваші аналітичні здібності. Практично з перших віршів і коментарів,
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-23 14:40:55 ],
на сторінці поезії     "фантом"   Бояров Микола

Хммм...а цікаво, прийде весна на поклик Ваш, чи дійсно вжахнеться перепетій усіх, навіть у тому ж мистецтві, маю на увазі - поетичному. Чесно, я б сама втекла якби побачила таке багатоманіття всього і зразу впереміш, в загальному. Щодо таланту, то, він себе уже і явив і проявив, і це добре, бо бачу що так. Межі? Мислю, межі вигадують аби з більшим азартом заходити за них, і порушувати всі норми і правила одночасно, хіба чоловік спиниться на одному доторку до жінки? Певно що ні! Звичайно, якщо він не бояжливий, бо всяке буває. Так і матінка природа меж не знає, балансує у міжсезонні човном полишеним в морі. Якось так прочиталося.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-23 19:44:06 ],
на сторінці поезії     "фантом"   Бояров Микола

Не зізнаються бо не доходить, а може і лячно коментувати такого амбітного, в хорошому значенні цього слова, автора))) Жартую, звичайно, але ж в кожній смішинці є доля істини. А я зізналася, це як зізнання в коханні, або воно є, або нема.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-23 19:44:54 ],
на сторінці поезії     "фантом"   Бояров Микола

Чому ні?
Весна сама по собі, а я і ми, відповідно, - теж.
І не нам належить визначати дати та умови її повернення в рідні стіни, але ми як поети, таки бажаємо збагачувати своїми, ннсд, поезіями і цю щорічну тематику.
І я вирішив обмежити себе обраною глибиною її розгляду (розтину), бо марна робота вдвічі змарнована, якщо ти це усвідомлюєш, і в сотні та тисячі разів, якщо ні. А мені шкода навіть якщо вдвічі.
То й вийшла така от мініатюра. Мені вона подобається, і комусь - теж.
Та не всі зізнаються :)

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-23 20:12:11 ],
на сторінці поезії     "фантом"   Бояров Микола

Можна коментувати за очі (і коментується), як зазвичай це відбувалось у всіляких "Фітілях", Райкіних і хазанових радянської доби. Або у римований спосіб, бо тема... тема. Вона сама йде в руки. Та воно - не Ваше і не Ваших ровесників. Ви звикаєте до нових умов, і ви виховуєтесь в них, якими б економічно та політично хирними вони не були. І вони є. 100% є.
Та прагматиків не меншає. А якщо і меншає, то лише на нашу з Вами кількість :)
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-03-02 20:38:55 ],
на сторінці поезії     "мінорне рондо"   Бояров Микола

Ааааааааа! Капець, круто, відпадно, ващє - це якщо на молодіжному сленгу емоції передати віршем навіяні Вашим!)))) Хух, добре що ми ще без валідолу обходимося в справах сердечно-інтимно-відвертих! Молоді ж, як не як!))
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-03-02 21:14:54 ],
на сторінці поезії     "мінорне рондо"   Бояров Микола

Йой, та це ще й присвята?)) Шрифт 12 для слабозрячих фатальним може бути, тре' великими літерами у верхній частині продублювати, може хтось, рано чи пізно вгледить свою шедевральність у віршовій формі - aabba, abbR, aabbaR. Це точно не я, так не вмію!))
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-03-02 21:16:29 ],
на сторінці поезії     "мінорне рондо"   Бояров Микола

Якщо денно та нощно сидіти перед компутером, вигадуючи нові та нові (старі-оновлені) памфлети-саморобні байки на тему сьогодення у світлі проблесків або затьмарень своєї свідомості на догоду бажанню писати і писати, віршувати і віршувати, то може бути всяке, а не лише змальоване. Про нього зазвичай ніхто не пише, бо пише про суспільне або про своє успішне, є воно чи ні, а я спробував уявити і відтворити у слові так само і дещо інше, є воно чи ні.
З пошанівком,
М.Бояров.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12