ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Пий свій чай, Семірамі
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Чуттєвий шал (вінок сонетів)
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Серед білих акацій
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
* * *
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Про що виє тривога
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
1 iз 1000
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
Берсерк
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 на Київ
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-15 19:30:10
Переглядів сторінки твору 4077
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-15 22:03:21 ]
Все, пане Миколо, слава Вас знайшла! Вашими римами послуговуються у написанні віршів інші автори, бо своїх рим уже бракує, певно!)))) Пишаюся Вами, я ж казала, Ви - крутий!)) Щодо вірша - не все так банально просто як видається на перший погляд. Хто не бажає жити краще? Кому не кортить мати свої квадратні зі свідоцтвом на право власності? Та всім кортить. Мудрий читач допетрає що і до чого, а простий перехожий лиш мармизу скривить, і такі є, на жаль. Натхнення. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:22:20 ]
Справа в тому, що одні автори гадають, що їхні тексти є носіями та джерелами підтекстів і усілякої мудрості, та вони можуть собі гадати, що завгодно. Це їхнє право.
А другі автори скромно займаються своєю справою. І що в їхніх текстах присутнє, а що ні, бачать або не бачать читачі та колеги.
Мене дійсно надихнув вірш, адреса якого вказана у спец. місці для пояснень. Я жодним чином не зазіхав на авторські знахідки або на особисті дані.
Коментувати той вірш я не став. Я написав свій.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:38:35 ]
Подивилася на вірш вашими очима. Дійсно так. Має бути відповідно і для Ваших очей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:57:26 ]
Нелегко підбирати дактилічні рими, не хочеться чіпати ім'я автора, та хочеться і надалі не залишатись байдужим до творчості авторів, вірші (або тексти, якщо нейтрально) яких несуть в собі і зміст, і смисл, а не стандартні набори якщо не звинувачень, то штампів і образ.
Мені спочатку хотілось розмістити одну строфу, щоб вона була коментарем до Ваших, але що таке одна строфа? І що вона відкриє, до чого приверне увагу?
То чому б не розширити тему? До речі, у лаврських келіях хто лише не квартирував. А що казати про Софію Київську?
І + авторський вимисел, фантазія та згадки. Читали ми, підлітки "Декамерон" мало не як підпільники-революціонери. Це був кінець 60-тих або перший рік наступної декади. Спробуй тоді його купити. Ми читали з якихось копій.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-15 23:09:51 ]
Надихнуло - то й надихнуло. І не одного Вас. Комусь для натхнення муза потрібна, комусь - чарка, комусь - "вірша" :)) Правда, часом так поспішаємо услід за тим натхненням ( аби ж не втекло!), що й не помічаємо, де опиняємось. Я - за те, щоб не йти у нього на поводу, щоб навчитися вчасно зупинятися. Словом, щоб відрізняти дуте золото від не дутого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 10:18:34 ]
П'яний проспиться, а дурний - ніколи (с).
Отака біда.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-16 09:04:05 ]
Ідеально виписаний вірш, з цікавою історією і дуже гарною ілюстрацією (це підкажете назву, пане Миколо?). Нмсд, це і справді не пародія, а просто несповідимі шляхи натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 10:28:49 ]
Я її знайшов, шукаючи ілюстрації до "Декамерону".
А тематика цікава. Кого тільки немає у тих монастирях - яких лише жіночок і дівчат, і ніким не цілованих, так само і таких вирв, що не доведи, Господи.
Історія теж не без історії.
За ту келію доводилось розплачуватись - і не лише десятиною.
А оскільки черниця вродлива навіть у чорному вбранні, то спробуйте собі уявити, скільки біля неї крутилося служителів культу. І що вони їй лише не пропонували...
Хай Господь милує...

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 17:34:24 ]
Тема "Декамерону" у Середньовіччі мала зміст, бо тоді до тридцяти відсотків людей перебували у монастирях, тож зустрічалися і крайнощі того характеру, що Ви описали. Нині ця тема мертва. А викривлення фактів до навпаки робить її ще й небезпечною. Так, як небезпечно "ватникам" на Донбасі приймати зло за добро, а добро за зло. Ви увійшли на територію, де люди працюють не тільки над своїми бажаннями, а навіть і над думками і називаєте цю територію будинком розпусти. Це випад не тільки проти них, але і проти того, кому вони служать...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 18:37:16 ]
І погоджуюсь, і - ні. Ні - бо не називав. Мені не властиво чіпляти ярлики та переходити на особистості.
Погоджуюсь у питанні "ватників". "Ватника"-літератора навіть не треба якось ідеологічно обробляти (зомбувати), бо він сам собі може надумати бозна що - вчора про мене, завтра чи сьогодні про Вас, а позавчора і ще десятки днів до вчора він вигадував інше. У таких літераторів це зветься гротеском якогось індивідуального тлумачення та змісту. Про дзеркала "ватникам" краще не казати. Їхні очі налаштовані бачити себе білими та пухнастими або д'артаньянами-захисниками констанцій і своїх констатацій, а когось іншого ким завгодно включно до диявола. І жарти з гумором вони сприймають лише свої або спеціально вивчених спеціалістів або аматорів високого, т.б.м., злету.
Про "ватників" Ви нагадали доречно. Я завжди високо цінив Ваші аналітичні здібності. Практично з перших віршів і коментарів,
З пошанівком,
М.Бояров.