ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Бесіда сина та мами ( діалог сонетів Артура Курдіновського з Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 12)
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
Лунає Сильвестров
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Всі боки одної долі
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
* * *
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
* 217 *
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Утома
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Побачення
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
Андрій Шевченко - 50!
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
"ПОМПЕЇ: За мить до Вічності" (продовження 11)
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 на Київ
Образ твору
15-02-15

Надихнуло: http://maysterni.com/publication.php?id=107782
Пародіювати не планував.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-02-15 19:30:10
Переглядів сторінки твору 4815
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.407 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.407 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 18:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-15 22:03:21 ]
Все, пане Миколо, слава Вас знайшла! Вашими римами послуговуються у написанні віршів інші автори, бо своїх рим уже бракує, певно!)))) Пишаюся Вами, я ж казала, Ви - крутий!)) Щодо вірша - не все так банально просто як видається на перший погляд. Хто не бажає жити краще? Кому не кортить мати свої квадратні зі свідоцтвом на право власності? Та всім кортить. Мудрий читач допетрає що і до чого, а простий перехожий лиш мармизу скривить, і такі є, на жаль. Натхнення. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:22:20 ]
Справа в тому, що одні автори гадають, що їхні тексти є носіями та джерелами підтекстів і усілякої мудрості, та вони можуть собі гадати, що завгодно. Це їхнє право.
А другі автори скромно займаються своєю справою. І що в їхніх текстах присутнє, а що ні, бачать або не бачать читачі та колеги.
Мене дійсно надихнув вірш, адреса якого вказана у спец. місці для пояснень. Я жодним чином не зазіхав на авторські знахідки або на особисті дані.
Коментувати той вірш я не став. Я написав свій.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:38:35 ]
Подивилася на вірш вашими очима. Дійсно так. Має бути відповідно і для Ваших очей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-15 22:57:26 ]
Нелегко підбирати дактилічні рими, не хочеться чіпати ім'я автора, та хочеться і надалі не залишатись байдужим до творчості авторів, вірші (або тексти, якщо нейтрально) яких несуть в собі і зміст, і смисл, а не стандартні набори якщо не звинувачень, то штампів і образ.
Мені спочатку хотілось розмістити одну строфу, щоб вона була коментарем до Ваших, але що таке одна строфа? І що вона відкриє, до чого приверне увагу?
То чому б не розширити тему? До речі, у лаврських келіях хто лише не квартирував. А що казати про Софію Київську?
І + авторський вимисел, фантазія та згадки. Читали ми, підлітки "Декамерон" мало не як підпільники-революціонери. Це був кінець 60-тих або перший рік наступної декади. Спробуй тоді його купити. Ми читали з якихось копій.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-15 23:09:51 ]
Надихнуло - то й надихнуло. І не одного Вас. Комусь для натхнення муза потрібна, комусь - чарка, комусь - "вірша" :)) Правда, часом так поспішаємо услід за тим натхненням ( аби ж не втекло!), що й не помічаємо, де опиняємось. Я - за те, щоб не йти у нього на поводу, щоб навчитися вчасно зупинятися. Словом, щоб відрізняти дуте золото від не дутого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 10:18:34 ]
П'яний проспиться, а дурний - ніколи (с).
Отака біда.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-16 09:04:05 ]
Ідеально виписаний вірш, з цікавою історією і дуже гарною ілюстрацією (це підкажете назву, пане Миколо?). Нмсд, це і справді не пародія, а просто несповідимі шляхи натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 10:28:49 ]
Я її знайшов, шукаючи ілюстрації до "Декамерону".
А тематика цікава. Кого тільки немає у тих монастирях - яких лише жіночок і дівчат, і ніким не цілованих, так само і таких вирв, що не доведи, Господи.
Історія теж не без історії.
За ту келію доводилось розплачуватись - і не лише десятиною.
А оскільки черниця вродлива навіть у чорному вбранні, то спробуйте собі уявити, скільки біля неї крутилося служителів культу. І що вони їй лише не пропонували...
Хай Господь милує...

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 17:34:24 ]
Тема "Декамерону" у Середньовіччі мала зміст, бо тоді до тридцяти відсотків людей перебували у монастирях, тож зустрічалися і крайнощі того характеру, що Ви описали. Нині ця тема мертва. А викривлення фактів до навпаки робить її ще й небезпечною. Так, як небезпечно "ватникам" на Донбасі приймати зло за добро, а добро за зло. Ви увійшли на територію, де люди працюють не тільки над своїми бажаннями, а навіть і над думками і називаєте цю територію будинком розпусти. Це випад не тільки проти них, але і проти того, кому вони служать...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-16 18:37:16 ]
І погоджуюсь, і - ні. Ні - бо не називав. Мені не властиво чіпляти ярлики та переходити на особистості.
Погоджуюсь у питанні "ватників". "Ватника"-літератора навіть не треба якось ідеологічно обробляти (зомбувати), бо він сам собі може надумати бозна що - вчора про мене, завтра чи сьогодні про Вас, а позавчора і ще десятки днів до вчора він вигадував інше. У таких літераторів це зветься гротеском якогось індивідуального тлумачення та змісту. Про дзеркала "ватникам" краще не казати. Їхні очі налаштовані бачити себе білими та пухнастими або д'артаньянами-захисниками констанцій і своїх констатацій, а когось іншого ким завгодно включно до диявола. І жарти з гумором вони сприймають лише свої або спеціально вивчених спеціалістів або аматорів високого, т.б.м., злету.
Про "ватників" Ви нагадали доречно. Я завжди високо цінив Ваші аналітичні здібності. Практично з перших віршів і коментарів,
З пошанівком,
М.Бояров.