Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

она одна придет ко мне.

Когда меня друзья оставят,

когда надежды предадут,

поверить в искренность заставят

глаза собачьи, что не лгут...

Когда мелком последней боли

жизнь подведет черту свою,

усилием собачьей воли

она лизнет ладонь мою.

И даже там, в раю собачьем,

по мне тоскуя в тишине,

она вернется в час назначенный

Пародія Олександра Сушка

Я свято вірю, що собака —
Останній Ангел на Землі.
А чоловік мій - біс! Макака!
Люблю топити з нього лій.

Усі друзяки повтікали,
Колись у мене був їх гурт
У мужа заганяю жало,
Аби в глухий утік він кут.

Нехай покорчиться від болю,
Бажання жити відпаде.
Я ж бігаю зі псом по полю,
І уночі, і в світлий день.

Потраплю в рай, колись, собачий,
Без чоловіка. Він ніхто.
Для мене пес - це бог. Одначе,
Потрібні гроші на манто.