Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Микола Бояров (1955 - 2015)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-18 20:11:00 ],
на сторінці поезії     "алюзія теж"   Бояров Микола

Серйозним ставленням до поезії, а загалом - до своєї місії на цій Богом нам даній Землі.
Дуже, дуже корисне питання.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-01-18 20:19:31 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Нарешті! Аж хвилювання набігло раптове і стало їжаком в горлі і ні туди і ні сюди. А сонце воно всюдипроникаюче й не сховатися від цього ока Божого. Глибокий сюжет і сильний сонет, посильно Вам усе у цьому світі, ну, майже все. Щиро!
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-18 20:34:45 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Сонет чомусь обов'язково повинен писатись 4-5-ти стопним ямбом, а це, як на мене, є одним чи не найтупішим віршовим розміром. Амфібрахій більш милозвучний. Ямб. Що таке ямб? Та-та, та-та. В одному слові може набігти літер на півтори стопи, у другому ще якась кількість. Немає точності, то й немає і гармонійної побудови.
А амфібрахій? Що не стопа, то слово. Гармонійно? Так.
В сонеті повинна бути т.з. "драматургія". Теза-антитеза-синтез.
Дещо вдалось, а дещо - ні.
Я ж не метр. А 1,76.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Світлана Луцкова, [ 2015-01-18 21:59:06 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

"Мальчік хочєт нє єсть" :))
У напівтуманному стані ейфорії від прочитаного беруся за лопату і спиняюся збита з пантелику несподіваним як хмара на сонячному обрії питанням а археологи чорт візьми хто хто вони руйнувальники чи зодчі
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-18 22:22:11 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Руйнувальників чомусь більше. Може, тому, що вони себе вважають зодчими. І їхні лави поповнюються.
І пісня донині співається, якщо не в нас, то на землях північно-східного сусіда про "мир насилья мы разрушим до основанья, а затем".
І манкурти (якщо не космополіти) як шукали наснагу в будь-якій (я не кажу про вірші дисидентів) римованій писанині того сусіда, так і шукають. Така у них лопата або такі її носії-власники. Як можна нині під час неоголошеної війни припадати лобами, колінами чи носами до того, що тхне смертю?
Наша планета ж - частина Всесвіту, то і земля хіба не частина? І надра? І океан? Вже і в Арктиці копають.
З пошанівком,
М.Бояров
Коментатор Олена Кіс, [ 2015-01-19 00:11:38 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Дуже цікавий, образний., багатоплановий сонет, але чи сонет, бо амфібрахій ж. Проте експеримент дуже вдалий! Приємно читати таке, дякую! )
Коментатор Олена Балера, [ 2015-01-19 00:46:55 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Дуже цікавий сонет, де за допомогою вдалих символічних образів досить прозоро відтворюється сучасність. Дякую за естетичну насолоду!
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-19 08:58:06 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Також мала місце і спроба технічно наблизитись до майстрів, які римують "ночі- очі-дівочі" тощо, а не вдалось. Знайшлись інші рими. Натомість вдалось заслужити такий комплімент, такий щедрий комплімент...

З пошанівком,
М.Бояров
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2015-01-19 12:03:19 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Завдяки Вам відкрила для себе українське слово "канитель". Але чи це Ви мали на увазі у вірші?
КАНИТЕ́ЛЬ, і, жін. Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.

"з ногами ввійти" - сумнівний зворот, як на мене...

Все інше - без питань. Дякую за мандри у всесвітні грунти.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-19 13:08:16 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Так, це вона тягнеться за сонцем, і вона викриває його актуальне положення, куди б воно не закотилося.
Щодо ніг. Хотілось якоїсь експресивності, але не треба забувати і про красу поетичного слова. Дякую.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-01-19 13:26:13 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Ще можна "розрити чорнильно-всесвітні ґрунти", чи "заритись у..." варіацій може бути безліч, але ж чи до душі вони автору? Це питання лишається відкритим як небо у різдв'яний час. Щиро!
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-19 13:41:54 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

До душі наразі "пірнути", заплющивши очі :)
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-19 18:21:50 ],
на сторінці поезії     "схоже на сонет"   Бояров Микола

Не штампувальний верстат і не ксерокс, щоб домагатися 100% схожості з застарілими купюрами :)
Над формою працював? Так. Рими не зачовгані? Ні. Багатовимірністю можу пишатись? Напевне. Дякую за схвальний (так само як коли-небудь подякував би і за будь-який заслужено інший) відгук.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Ірина Кримська, [ 2015-01-24 14:01:07 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

А нивою щирості майже забутою
Без біти вигулююсь і крадькома.
Буває, сліди за собою заплутую,
Коли відступають тумани й пітьма.

Ця нова поезія - скарб мудреця. Ви навертаєте до речей, якими нехтують, не моралізуючи, а через монолог досвіду. Строфа, яку я винесла в коментар, для мене дуже промовиста.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2015-01-24 15:01:51 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

Попри скромність Ви все-таки ділитесь щирістю і підштовхуєте інших робити цю непросту справу в житті.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-24 15:46:26 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

Хто лише тут нею не ділиться, якщо не вигадує чогось для "аби тільки написати"?
Я слідую за всіма тими, хто таки ділиться не для "аби", і Ви це зафіксували.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-24 15:49:44 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

Я не можу оговтатися від побаченого - такого визнання моєї скромної ролі у цьому світі, де ми то сходимося, то розходимося в думках, збігах і розбіжностях.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-01-24 17:27:36 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

Пане Миколо, скажіть ЛГ хай не боїться щирістю й правдою ділитися, ми ж тільки за, а проти тут недоречне. А шкодувати не треба, бо щиросердечність вертається до милосердного бумерангом. Ви - крутий дядько! Щиро!)
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-01-24 18:36:09 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

От як воно буває.
Не скаржусь з кокетством ні на руки, ні на ноги, ні на інші органи, ні на працю в колгоспі, а згодом і в артілі - і крутий дядько. Як просто :)

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Олеся Овчар, [ 2015-01-24 20:33:36 ],
на сторінці поезії     "буває"   Бояров Микола

Не шкодуйте. Щирості, хай її так мало, та все ж вистачає, щоб засівати нею інші серця... От Ваші рядки (і моє серце) тому яскравий приклад.
1   ...   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12