Автори /
Лерія Кот (1997)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Без людей
•
Весна
•
Твій змій
•
Прохожий весни
•
Осінь
•
Віра в казку
•
Час
•
Чаплі
•
Казка
•
Не спинить
•
Дівчина Осінь
•
За Україну помолюсь
•
Усівка
•
Коли я з тобою
•
Ти бачив мої очі
•
Молюся
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Як воно бути без людей?
Бути без ворогів та друзів?
Бути без ворогів та друзів?
Весна прийшла раптово,
Заспівала ніжну пісню.
Заспівала ніжну пісню.
Змією в’ється і повзе,
І в душу хиже зазирає,
І в душу хиже зазирає,
Хтось з прохожих мені говорив,
Що весною трава зеленіша.
Що весною трава зеленіша.
Настала осінь, розкидала листя,
А я все ходжу, не знайду собі місця.
А я все ходжу, не знайду собі місця.
Люди часто вірять в казки,
Світ яких як у думках.
Світ яких як у думках.
Ти знаєш, що є час?
Закони фізики нікчемні.
Закони фізики нікчемні.
За вікном шумить гроза,
А по склу стікають краплі.
А по склу стікають краплі.
Любові вже нема,
Лишилась лиш прив’язка.
Лишилась лиш прив’язка.
Напевно - це кохання!
Не можу роз'яснить,
Не можу роз'яснить,
Вона прийде, бо час настав,
Вона прийде нізвідки.
Вона прийде нізвідки.
Я новини не дивлюсь,
Бо хочеться ридати.
Бо хочеться ридати.
Ніхто не навчив
Мене, любить село,
Мене, любить село,
Коли я дивлюсь у віконце,
На тебе, милий, чекаючи,
На тебе, милий, чекаючи,
Ти бачив мої очі,
Що в них, лиш скажи?
Що в них, лиш скажи?
У нашій країні, біда наступила,
Серця українців вона полонила.
Серця українців вона полонила.