Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Луцик (1996)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Ридає розчарована блядота –
    ніяк не вбачить сенсу у житті.
  •   ***
    піском засипало по шию
    сонцем повіки собі зашию
  •   ***
    Герою, надія з тобою.
  •   ***
    Я дихаю вітром, а вітер дихає мною.
    Квіти ростуть із червоного перегною.
  •   ***
    сонце розпалює наше життя
    поспішайте жити
  •   ***
    Я бачив як люди зневірені вірили в чудо
    Вставали і йшли
  •   ***
    Час летів, поспішав, спотикався і біг –
    нам не вистачить ніг,
  •   ***
    Лезом останнього променя небо зробило собі ритуал.
    Кров’ю стекло його тіло. І почорніло.
  •   ***
    Небо пронизане спицями зір.
    Доля чатує на тебе як звір.
  •   ***
    козак розкурює люльку на сходах офісу
    його задрочило навколишнє місто сраного пост модерну
  •   ***
    Із тіла галактики вишні ростуть.
    Первинні бульйони густі, наче ртуть.
  •   ***
    Космос вислуховую, бога вибудовую.
  •   ***
    Зорі ганяють за місяцем дикими бандами.
    Європа цвіте лілеями! – і трояндами,
  •   ***
    І холодно.
    І вогко.
  •   ***
    Плацкарт. Афродіта лежала на верхньому місці.
    Надворі безмежно вогню – Аполлон і Арей!
  •   ***
    ми є поети нової доби
    так говорило багато дебілів
  •   ***
    Хмари затулили сонячного диска.
    Грім гримить – а де блискавка?
  •   ***
    моя україна спішить на роботу старими маршрутками
    моя україна слухає мовчки російську попсу
  •   ***
    Вирізай себе з каменю цього дня,
    вирізай сам-себе-своїм талантом.
  •   ***
    небесне скло замочене у піну хмари. cтікає хмара клаптями униз. і дуже холодно але у травах антифриз – тому на листі росянисті пари.
  •   До себе
    Ти стільки ненавидів і чекав.
    Зі спраги нового порвав рукав,
  •   ***
    Твоя мандрівка тебе не забула.
    Твої дракони іще не вбиті.
  •   ***
    Люди мере́жеві трохи мереживні, трохи розгублено-втомлені. Трохи здивовані димом у комині, в речі звичайні закохані.
  •   Колискова
    Спи, мій солодкий, не знаючи болю.
    Демони хочуть із тебе на волю,
  •   ***
    або ні
    вибирай
  •   ***
    Душу не души, а тихо дихай,
    вдихай азот і кисень, і озон.
  •   ***
    місто просочене технікою та людьми
    місто товстими кабелями пронизує землю
  •   ***
    я хочу тобі розказати –
    про ліхтарі
  •   ***
    Як тобі експорт насильства, хлопчику?
    Як тобі спалахи, вибухи і трупи?
  •   ***
    Всі пустелі не в нас. Всі пустелі холодні – навколо.
    Їх пустельно-болотна волога втопила серця.
  •   ***
    рано-вранці сонце в ранці
    а хмари сполохані в кишені
  •   ***
    тіло – не ґрати
    розум – не ґрати
  •   товаришу
    не бійся трупів
    і струпів
  •   ***
    бонапарт і луї
    атілла і цезар і кромвель
  •   Ескізне
    Я вітер.
    Вітер – із холодних літер!
  •   ***
    Так є завжди: від щастя
    До нестям.
  •   Я
    Я мóлюся процесору, я вірую в електрику,
    я дúвлюся на світло, відбите від планет.
  •   ***
    Твій неруйнований храм – він є кров'ю твоєю кривавлений.
    Кожне склепіння у черепі він підпирає колонами.
  •   ***
    Трави зелені, трави...
    У тобі так багато приправи.
  •   Моновірш
    На наших могилах не буде дощу, бо ми помираємо в космосі.
  •   ***
    Є своя манера
    в автомата й револьвера.
  •   ***
    Зміна курсу валют –
    Тут!
  •   ***
    китомани ми
    китомани
  •   ***
    “Немає нікого окрім Гаутами”
    “Немає нікого окрім
  •   Моїй
    Дивитися на тебе можна безкінечно…
  •   ***
    Поетам постійно усього замало –
    життя їх калічило, било, ламало.
  •   влітку
    (несерйозно-сюрреалістичне)
  •   ***
    …і вдихаючи запахи нам
    безнадійно чужі
  •   Ra-дій
    …і радій що ти можеш цей кисень вдихати навмисне
    що ти можеш його відчувати з азотом чи квітами
  •   ***
    живучи в цьому світі читаю фантастику
    і прокинувшись зразу ковтаю пігулку новин
  •   ***
    Лісів немає. Залишились парки.
    Нема стежин – узбіччя й тротуар.
  •   Terra
    Обпалена сонячним вітром планета всією системою мчиться у вічність.
    Несе пам’ять генів на вістрі триплету багато не наших, далеких епох.
  •   Слова фенікса
    Я спав? Не знаю точно. Був? Напевно…
    Та часу вірити ніяк не можна.
  •   ***
    Спогади будуть легкими
    колись.
  •   Трохи напекло
    Прийшла весна – навколо ходять рижі.
    Чогось активний. Мозок у трусах.
  •   ***
    Чому ви зелені в рослині,
    небеса прегарячі та сині?
  •   ***
    По-справжньому весна –
    це виплекана зливами:
  •   ***
    І хай нераз іще тремтять вуста –
    твоя душа навіки незнищима.
  •   До мови
    (Пересмíх, передзвíн, переле́т)…
  •   ***
    Пере́блиск сонця. Перебли́ск.
    Повзе по стінах жовтий промінь.
  •   ***
    Будинки під сонцем – із мармуру наче…
    Куди поспішаєш, веселий юначе?
  •   Надворі рань
    Ще холод пахне. Без вагань –
    надворі рань.
  •   ***
    Із першим дощем повертається справжність.
    Із першою краплею дух ожива.
  •   Маленькі пилинки
    Маленькі пилинки – маленькі планети,
    великі пилинки – гарячі зірки.
  •   ***
    Впіймати пензлем сонце можна. Та не так.
    Впіймати словом сонце – майже неможливо.
  •   Сонячні зайчики
    сонячні зайчики лавками парками
    бігають ордами травами дикими
  •   ***
    Тінь і світло. Світлотінь.
    Танцювати лінь.
  •   Сині кити
    У синьому небі – там сині кити.
    Куди мандрувати вже вирішиш ти?
  •   ***
    Беру сюжет зі смоґу мікрополісу
    із кольором трамваю та запахом прополісу,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки