Автори /
Володимир Ляшкевич (1963)
|
Рубрики
/ "Зимові штучки"
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Сага пристрасті
•
Подорожня. За Євгеном Гребінкою.
•
* * *
•
Повернення
•
Чаклунка
•
* * *
•
Подорожня. Лицарська сага - 2
•
НОСТАЛЬГІЯ
•
Весняні станси
•
Доля
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Де багряну журу пеленають кошлаті сніжинки,
де зіницями предків обличчя пече вітерець,
де зіницями предків обличчя пече вітерець,
Чорні ворони! Чари зронені,
на біду мені уготовані.
на біду мені уготовані.
На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
позбуваюся розсуду горя,
Ті сніги, що мене закидали тобою
на початку весни, ті казкові сніги,
на початку весни, ті казкові сніги,
Схлинула, одплила
хвиля заніміння.
хвиля заніміння.
Що не так? Чи сюди не звертають з доріг?
На вустах матюки, під обличчями - сміх.
На вустах матюки, під обличчями - сміх.
Сам на сам з недолі недожатим лихом
зимньою порою я додому їхав.
зимньою порою я додому їхав.
Я втрачаю тебе - поволі, неминуче, невідворотно,
ти відсутня, завжди відсутня, біля мене порожній простір.
ти відсутня, завжди відсутня, біля мене порожній простір.
І, врешті, згори сяйнуло, немов із гармат пробило
нашарування печалі, що латами вкрила небо.
нашарування печалі, що латами вкрила небо.
Де востаннє торкався тебе - засрібніли сніги,
де востаннє сміялася - іній оздоблює стіни,
де востаннє сміялася - іній оздоблює стіни,