ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Зимові штучки"

 * * *

Оленці Ляшкевич

Образ твору На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
я люблю тебе вітром весняним,
я люблю тебе хвилею моря.

Збожеволів під латами криги,
витік розумом до потепління.
Полюбив тебе небом відлиги,
полюбив тебе сяйвом проміння.

Посвіжів, запалав-загорівся
найбезглуздішими речами.
Закохався, чи то залюбився -
не вернути минулої тями.

А куди повертати? у зиму?
у пору, що на тяму і ловить?
Я люблю в тобі погляду риму.
Я люблю в тобі подиху сповідь.

Це надовго? – надовго, напевно -
доки сила в обіймах тримати.
Я люблю. Так люблю, що не сумно
по краплині тебе відпускати.

2005


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-06 23:37:10
Переглядів сторінки твору 5925
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.187 / 5.5  (5.192 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.183 / 5.5  (5.200 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.01 19:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 07:25:31 ]
Вітаю, Володимире.
Нарешті я відважився дати свій суд і Вашим творам.
Давати якісь поради людині, що є майстром своєї
справи - не берусь. Просто - загальні враження.
А вони такі:
досягнувши певного рівня Ви наче соромитесь писати
щось більш просте. У водах майстерності, не так густо,
зблискують перлини щирості крізь які проступає Ваша
душа (такі як цей вірш).
Це не докір. Можливо так воно й треба, щоб не розпорошувати
ту душу кожного разу. Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 10:45:08 ]
Дякую, Володимире, за увагу. Ви частково праві, частково тому, що деякі теми, які виглядають не надто щирими, і ніби неоправдано ускладненими, для мене нині є важливими і намагаюся в них бути відкритим, - тобто мої життєві протиріччя сьогодні тимчасово за межами простих тем. Сьогодні в мене все добре і з жінками :) і з дітьми, і з грошима, і здоров'ям. Зрозуміло, що це не надовго, але такий ось "не простий" період. Тому можу собі дозволити займатись чорт знає чим і Господь знає чим :)
Згідний із вами, що загалом найкращі вірші народжуються в умовах глибоких переживань. Але для всього свій час :) "Збирати" і "розкидувати".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 13:00:52 ]
Ну й слава Богу, що все так.
Ви на мене не зважайте.
Головне бути в злагоді з самим собою.
А як те є, то й найскладнішше здається простим.
Буду сподіватися що колись до того рівня дострибну і я.
Стрінемось.
В.З


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 13:41:18 ]
Володимире, дорогу осилимо йдучи. Головне з напрямком не наплутати. Тому маємо один одному, подекуди, на перехрестях, підказувати - де Схід, де Захід. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 05:52:42 ]
До речі...
Як буде час, то загляньте на цю сторіночку:

http://maysterni.com/publication.php?id=10961

Щось я тут таке "завернув"...
Хочу почути Вашу думку щодо того, чи правильно
вживані мовні обороти. Навмисне хотілось "сплести"
щось таке... ("витьеватое"- по росийськи)
Скажіть, чи вдало?
Наперед вдячний В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 20:49:46 ]
а які пояснення Ви назвете поясненнями високої якості? ті, за які Вам ставлять високі бали? Вірш не найкращий, в золоту антологію укр.поезії він не увійде. Мені шкода.Він - не глибокий і нагадує гру в метафори, не більше, до того ж мертві метафори....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:51:05 ]
Дивно резонують останні коментарі із моїм враженням від вірша... Мені ті метафори видались аж через край живими, як і вірш загалом. Та й глибина прочувається добре, правда лише тоді, коли на те стає душі і серця.
Дякую за прекрасний вірш.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 23:02:32 ]
Я люблю в тобі погляду риму.
Перекажіть, будь ласка, прозою. Колиб було: Я люблю твого погляду риму, то я ще щось там домислював, що у неї дуже схожі між собою обоє очей - однакового кольору, з однаковими синцями, що очі не розкосі чи ще щось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:07:08 ]
"Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму, твоїх меж і кордонів у поглядах на життя - моїм" - якось так, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:18:36 ]
Вибачте, що втручаюсь у Ваші пояснення, Володимире. Здається, все це поєднує слово "співзвучність". Може, це позбавить іронії в оцінках :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 00:25:51 ]
Так, так... І прозою щось тугувато мені доходить. Видно, не ваш я читач ("Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму..."), пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-21 23:11:12 ]
Ну осечки! Як же ж гарнюсько! Аж серденько тане-плине кудись весняними струмочками і губиться, губиться... Поверніть його, Володеньку, коли здибаєте. Бо геть похолону:(