ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Зимові штучки"

 * * *

Оленці Ляшкевич

Образ твору На очах твоїх березнем п’яним
позбуваюся розсуду горя,
я люблю тебе вітром весняним,
я люблю тебе хвилею моря.

Збожеволів під латами криги,
витік розумом до потепління.
Полюбив тебе небом відлиги,
полюбив тебе сяйвом проміння.

Посвіжів, запалав-загорівся
найбезглуздішими речами.
Закохався, чи то залюбився -
не вернути минулої тями.

А куди повертати? у зиму?
у пору, що на тяму і ловить?
Я люблю в тобі погляду риму.
Я люблю в тобі подиху сповідь.

Це надовго? – надовго, напевно -
доки сила в обіймах тримати.
Я люблю. Так люблю, що не сумно
по краплині тебе відпускати.

2005


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2005


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-06 23:37:10
Переглядів сторінки твору 5631
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.187 / 5.5  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.182 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 07:25:31 ]
Вітаю, Володимире.
Нарешті я відважився дати свій суд і Вашим творам.
Давати якісь поради людині, що є майстром своєї
справи - не берусь. Просто - загальні враження.
А вони такі:
досягнувши певного рівня Ви наче соромитесь писати
щось більш просте. У водах майстерності, не так густо,
зблискують перлини щирості крізь які проступає Ваша
душа (такі як цей вірш).
Це не докір. Можливо так воно й треба, щоб не розпорошувати
ту душу кожного разу. Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 10:45:08 ]
Дякую, Володимире, за увагу. Ви частково праві, частково тому, що деякі теми, які виглядають не надто щирими, і ніби неоправдано ускладненими, для мене нині є важливими і намагаюся в них бути відкритим, - тобто мої життєві протиріччя сьогодні тимчасово за межами простих тем. Сьогодні в мене все добре і з жінками :) і з дітьми, і з грошима, і здоров'ям. Зрозуміло, що це не надовго, але такий ось "не простий" період. Тому можу собі дозволити займатись чорт знає чим і Господь знає чим :)
Згідний із вами, що загалом найкращі вірші народжуються в умовах глибоких переживань. Але для всього свій час :) "Збирати" і "розкидувати".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-23 13:00:52 ]
Ну й слава Богу, що все так.
Ви на мене не зважайте.
Головне бути в злагоді з самим собою.
А як те є, то й найскладнішше здається простим.
Буду сподіватися що колись до того рівня дострибну і я.
Стрінемось.
В.З


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-23 13:41:18 ]
Володимире, дорогу осилимо йдучи. Головне з напрямком не наплутати. Тому маємо один одному, подекуди, на перехрестях, підказувати - де Схід, де Захід. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 05:52:42 ]
До речі...
Як буде час, то загляньте на цю сторіночку:

http://maysterni.com/publication.php?id=10961

Щось я тут таке "завернув"...
Хочу почути Вашу думку щодо того, чи правильно
вживані мовні обороти. Навмисне хотілось "сплести"
щось таке... ("витьеватое"- по росийськи)
Скажіть, чи вдало?
Наперед вдячний В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 20:49:46 ]
а які пояснення Ви назвете поясненнями високої якості? ті, за які Вам ставлять високі бали? Вірш не найкращий, в золоту антологію укр.поезії він не увійде. Мені шкода.Він - не глибокий і нагадує гру в метафори, не більше, до того ж мертві метафори....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:51:05 ]
Дивно резонують останні коментарі із моїм враженням від вірша... Мені ті метафори видались аж через край живими, як і вірш загалом. Та й глибина прочувається добре, правда лише тоді, коли на те стає душі і серця.
Дякую за прекрасний вірш.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 23:02:32 ]
Я люблю в тобі погляду риму.
Перекажіть, будь ласка, прозою. Колиб було: Я люблю твого погляду риму, то я ще щось там домислював, що у неї дуже схожі між собою обоє очей - однакового кольору, з однаковими синцями, що очі не розкосі чи ще щось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:07:08 ]
"Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму, твоїх меж і кордонів у поглядах на життя - моїм" - якось так, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 00:18:36 ]
Вибачте, що втручаюсь у Ваші пояснення, Володимире. Здається, все це поєднує слово "співзвучність". Може, це позбавить іронії в оцінках :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 00:25:51 ]
Так, так... І прозою щось тугувато мені доходить. Видно, не ваш я читач ("Я люблю в тобі поетичну відповідність твого рядка бачення моєму..."), пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-21 23:11:12 ]
Ну осечки! Як же ж гарнюсько! Аж серденько тане-плине кудись весняними струмочками і губиться, губиться... Поверніть його, Володеньку, коли здибаєте. Бо геть похолону:(