ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.12.06 06:26
Я люблю оцю жінку, що в душу
Обережно занурює зір
І заради якої я мушу
Переводити радо папір.
Я люблю оцю жінку, що слабо
Потягається тілом гнучким
І до себе усмішкою вабить,
І легенько цілує затим.

Микола Соболь
2024.12.06 04:12
У кутку, де стара шафа,
з швидкістю 2/3 маха,
наш пустун руденький кіт
доганяє свій обід.
Та не знає ще маленький,
що в обіді – батарейки.
Хай ганяє досхочу,
а я з нього регочу.

Іван Потьомкін
2024.12.05 19:56
Коли удосвіта туман пливе долиною,
Здається, що Ейн-Керем –
Звичайнісінька ріка, а гори – береги її.
Осяяна вогнями, от-от затрубить
І зніметься із якорів Гадаса .
Десятки бакенів освітлюють їй шлях...
...Удень оця фата-моргана зникне,
Та вечір упо

Борис Костиря
2024.12.05 19:38
В полоні зі снігу і льоду,
Немовби в німім задзеркаллі,
В застиглім мовчанні природи,
На березі Стікса й Каяли.

І розум занурений в товщу
Із криги і безнадії.
Не вийдеш на неї на площу,

Євген Федчук
2024.12.05 17:12
День до вечора хилився, вітер спати вклався,
А в байраку степовому банкет починався.
Кіш Ісачка із Брацлава приймав гостей знатних.
Тож козаки вполювали дичини багато.
Смажилося на багатті і звіра, і птиці,
Щоб зустріти побратимів щедро, як годиться.

Микола Дудар
2024.12.05 10:13
Вже й відфутболив самозахист…
З околиць випхнув кілька літ…
Віддав на читку неба запис
Й підзарядив електроліт…
Воно згодилося б в підручник
Якби ж не підла суєта…
Якби ж не висвітив онучник
Мої не справжні імена.

Ярослав Чорногуз
2024.12.05 06:17
Зимовий смог спустивсь над містом,
Нечутно доторкнувсь до ніг,
Мов гамівна сорочка, висне --
Тепер він заміняє сніг.

Раніше день, бува, яскріє,
Виблискує нам зусібіч.
І вечір, наче сяйво-мрія,

Віктор Кучерук
2024.12.05 05:02
Така спокійна, ніби сон,
Оця зимова ніч, –
Мене тепло взяло в полон,
Коли заліз на піч.
Під охороною – обмок
І став себе корить,
Що бракне сили та думок
Позбавився умить.

Микола Соболь
2024.12.05 04:40
Цей білий океан снігів
посеред сірих рифів міста,
я подолати так хотів,
у цьому клявся урочисто
і рівно міряючи крок,
не полишаючи надії
ішов від себе до зірок
у втіленні дитинства мрії.

Микола Дудар
2024.12.04 22:25
Голосника тріщали кості
У слухачів замкнувся слух
Штовхалась Осінь на помості
І хтось од радощів опух…
Роззяву вітера зігнуло
Що сам з собою белькотів
А ти, обпершись на минуле,
Чекав про себе кілька слів…

Іван Потьомкін
2024.12.04 20:25
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Борис Костиря
2024.12.04 19:45
Я вийшов у ліс
і вслухаюся в голос тиші.
Вона біла, як цей сніг.
Біла магія тиші
заливається
з чорною магією зими.
Біла тиша нагадує аркуш,
на якому пишуться

Артур Курдіновський
2024.12.04 10:17
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар
2024.12.04 09:39
Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь
2024.12.04 05:36
Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук
2024.12.04 05:35
Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Memento vivere. Пам'ятай про життя
Перепочити зупинився під шатром,
із неба зітканого і дерев, біля каміння
замшілого, як випадковий перехожий,
що має купу пильних справ, і море планів,
і з миттю кожною запізнюється більше,
але стоїть, збентежений раптовим:
“ти зупинився тут навіки, серед інших”.


2006


© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2007


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Мініатюри


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-13 15:49:19
Переглядів сторінки твору 5209
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.497 / 6  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Півсонети
Автор востаннє на сайті 2024.12.02 15:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 16:36:01 ]
Гарний вірш. Таємничий, дещо сумний, але врешті - оптимістичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 16:39:30 ]
Володимире, я в захваті. Я сподіваюся, перепочинок пішов Вам на користь. Завжде потрібно зупинятися, щоб потім піти далі, враховуючи вже пройдений шлях. Це дуже сильний і зрілий вірш. І, пробачте, що таки вкажу на два недоліки, на мою думку звісно.

Оце друге "і безліч" - можна було б замінити на щось сильніше. Там би пасувало щось схоже на "ще більше". Але ж, у наступному є уже "більше". Яке мені теж не подобається. Оці два моменти відчуваються слабшими, тобто "пошуком" ліричності. Чи то розміру, чи то рими. Хоч твір і без того чудовий. А ці "недоліки" - авторство.
Пробачте, що не ставлю оцінки, ще не прочитав Ваших правил. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 16:50:42 ]
"Memento vivere", але й "Memento mori".
А вічність залишиться в словах... якщо вони її вартують. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-13 22:07:05 ]
Дякую, колеги за увагу. Ось, щойно, Жорж Дикий покинув студію, уступив мені місце. Маю змогу відповісти, що згідний із баченням вашим - трохи і таємниче, трохи з "mori" і трохи з моментами недоробок. То вже завтра, на свіжу голову, і без Жоржа :)
Але на те і Vivere.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:18:17 ]
Перепрошую,пане Володимире
я ставив 6, але автомат стрельнув на 4.
Як змінити я не знаю. АЛЕ Я СТАВЛЮ 6.

Бо цей вірш знайшов у моэму серці ось такий выдгук:

Безостановочно от века и доныне
Спиралью жизнь несёт меня к вершине...
Виток к витку. Гляжу, а подо мной -
Всё тот же мир, да только я - иной

З повагою,
Олег Бондар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:25:32 ]
І сплив на пам`яті сержант Петренко:
Учіть "тра-та-та-та" матчасть!

Зміг таки поміняти цифру так, як хотів!

Але все одно:

Кегль маленький,
Монітор старенький
А про очі я і не кажу!!

А вірш прозорий, смачнИй...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 09:54:21 ]
лаконічно і гарно, але чого ви так притримуєтесь лозунгу- зуб за зуб?мій вірш усе-таки кращий)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 15:30:09 ]
Чи можна ще раз покритикувати, цього разу змістовно? Не певен чи одного вірша етично критикувати двічі.

Цікавить мене останній рядок:
“я зупинився тут назавжди, серед інших”.
Він говорить про зупинку, зупинку назавжди, звісно що поміж люду, тому останні два слова не є необхідними. Окрім того, вірш доволі короткий, що вимагає потужної звістовності кожного слова. Тому, мені здається, що в останньому рядку, можна було сказати ще щось. Наприклад, мені більш за все подобалась думка про те, що герой є "іншим" чи "трохи іншим" ніж люд, поміж якого він спиняється назавжди. Наприклад "Спинився назавжди між люду... Інший." Чи ще щось.

Інше питання, вірш не дає відповіді на питання "чому спинятися"? Чим зумовлена ця категорична і тривала зупинка? Хіба що "смерть" може бути відповіддю на ці питання, і тоді усе направду має доволі чіткий зміст.

Я б ще радив попрацювати над рядком "що має безліч пильних справ, багато планів", який якось таки випадає. Не по змісту а по звучанню, стилістиці. Враження "щось не так" присутнє, я думаю, Ви теж помічаєте це.

І загалом, враховуючи літературний стиль написання вірша, змістовність і чіткість його повинні бути досконалими.

Я не оцінюватиму допоки не отримаю коментаря на мій коментар. Хоч зараз це скоріше за все 5.5, як для R1. Може буде ще одна, "інша" версія?

Тим не менше, дякую. Вірш дуже подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 22:52:48 ]
Дякую всім, хто звернув увагу на мій маленький віршик. :)
Пану Олесю Холодному особлива подяка за скрупульозність підходу. Я, щоправда, трохи здивований, бо мій текст має 7 рядків, а отримав я за нього бог-зна скільки рядків загальної уваги. Можливо навіть якийсь відносний сайтовий рекорд? :)
Пане Олесю, повинен вас дещо розчарувати, ліричний герой дуже схожий на інших, і з ним, вочевидь, сталося те саме, що і з іншими - раптове, і невблаганно неминуче :(
Отож у тексті тільки про цю стандартну ситуацію.
Щодо якогось не такого звучання рядку "що має безліч пильних справ, багато планів" - то мені важко сказати, потрібно далі в часі від текста відійти. Аби ідеї, що привели до народження віршика не впливали на мій розсуд своїм більш обсяжним звучанням. Подивимося.
Потрібно декілька нових написати, тоді швидше процес піде.
Дякую за увагу.