Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич (1963)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-24 09:46:20 ],
на сторінці поезії     "Виживеш ти!"   Ляшкевич Володимир

Дякую, і вас, і користувачів ПМ, і не лише їх, принагідно, подумки вітаю навзаєм.
Так, думаю, тема більш твердого ставлення до ворогів в Україні нині помітно розвинулася в потрібну сторону. І, вочевидь, вже не так стосується безпосередніх неприятелів по будинку, чи сусідніх газдів, місцевої влади, як дійсних ворогів. В цьому сенсі географія розуміння значно збільшилася, і знову ж, насильницьким чином.
А щодо музичного аспекту, то й справді, сам ШІ запрограмований співати суто про любов-кохання, і відповідно обігрувати ці теми. Та й з українською мовою вокально не товаришує. Але в ШІ і справді важка ситуація, бо фактично про розмаїту рокову музику в Україні, важчу за яйця на паску, не лише йому нічого не відомо. Тож довелося мучити ШІ, змушуючи писати і переписувати ледь не по десятку нот, з описами, що від нього хочеться. Відтак, при монтажі ескізу, а потім і більш-менш завершеного варіанту, доводилося самостійно накладати, інколи, до 5 розмаїтих доріжок, та ще й на дешевих безкоштовних редакторах, що та ще роботка. )
Звісно, чогось ще бракує, та й у відео непогано було би вставити якихось виконавців. Та це вже в наступній рок-штучці схожого темпераменту...
Найбільш непросто виявилося переходити від надшвидкого гітарно-органного ритму до спокійного куплету - без вокалу, на кшталт Гіланового, це складно. А ШІ це зовсім не розуміє. Тому цей момент переходу монтувався особливо непросто, і досі там є сумніви в гармонійних вирішеннях...
Та тема виявилася цікавою і з боку виконання . ))
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-24 10:43:42 ],
на сторінці твору     "Штучні квіти посеред поля психотравми "   Герман Олег

Неймовірно цікава тема. І вельми напружена для товариства авторів, у тому числі й "Поетичних Майстерень". Через це й масового долучення до обговорення подібної та й інших гарячих тем душевних станів і патологій, практично не має.
Можна, ясна річ, зробити висновок. що автори ПМ не читачі, а виключно описувачі. Бо ж альтернатива - тупості, і не зацікавлення ні в чому, крім власного буття, була би деяким перебільшенням, від якого до паталогій особистого нарцисизму переважної більшості літераторів один крок. Тим не менше, слідкуючи за характерами дописувачів ПМ протягом вже 25 років, я б таки переніс би всі зауваги шановного Олега Германа і на нашу аудиторію в пропорціях 90% явних і прихованих "нарцисів" і 10% тих, що так чи так навчилися обходити цю трясину, зберігаючи, вибудовуючи якісь не особисто споживані ідеали, будуючи в творах не надуманий особистий образ, тощо.
Та й споглядання світового літературного процесу дає приблизні цифри, і вони непогано корелюються з авторами, що поділяються на новаторів і "какаду", що приносять щось нове суто власним оздобленням.
І постає неоднозначне питання - усвідомлене буття в стилі "какаду" - це той самий нарцисизм, чи ще й намагання підтримати колективне свідоме й несвідоме, як учасник-учасниця стадного буття? Насправді ж нарцисизм неможливий за межами соціуму?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-24 19:32:58 ],
на сторінці твору     "Штучні квіти посеред поля психотравми "   Герман Олег

Згоден з вашими поглядами, за якими стоїть неабиякий досвід спілкування з колами значно ширшими за літературні осередки. Тим не менше, описана вами система можливого виправдання авторів із начебто лише завищеною самооцінкою ( а таких категорична більшість, і це ніби, на перший погляд, є і якимсь засобом для подальшого розвитку початківців, але не "маестро"), заперечується невідповідністю особистих апломбів загальній картинці реальних досягнень.
Доходить до парадоксу - не письменники читачі виглядають значно толковішими за авторів, у тому числі, маститих у всіх без винятку гуманітарних царинах. Як до такого неподобства дійшло? Мені не спадає на думку нічого іншого, окрім "голих королів", яких породжує і той самий "нарцисизм". Адже "нарцисизм" може породжуватися значно ширшим колом причин? Наприклад, можна навіть говорити про нарцисизм ілюмінатів, масонів, та будь-якої псевдоеліти? Ймовірно, звідси й естетика, що не потребує етики?
Ясна річ, так можна стверджувати, що і всі хворобливі розгалудження мають одну внутрішню проблематику і адекватне їй відлуння у глибоко хворому суспільстві. І ще те питання, чи всі ці прояви гротескно не наростають разом із ілюзорністю буття відірваних від Природи речей мас і конкретних осіб?
Я, звісно, не методологічно узагальнюю, але з філософського погляду проблема в рамках нинішньої цивілізації рішення не має.

1   ...   104   105   106   107   108