Як багато москалів і як мало росіян.

Простіше прибити одного путіна, аніж перебити усіх московитів.

Русскій дух подібний до казкової мертвої води – він смертельний для усього живого.

У велич російської цивілізаційної місії вірять хіба що викінчені дикуни.

Народи цивілізуються довго, а дичавіють дуже швидко.

Мешканцям російської тайги закортіло перед смертю побачити українські степи.

Російські «скрєпи» скриплять, як пісок на зубах.

Як би диваки не прикрашали світ, один придурок може усе знищити.

Голу правду легше зґвалтувати.

Якби росіяни зробили з путіним те, що румуни зробили з Чаушеску, то росія змогла б сягнути хоч би рівня Румунії.

Росія – країна з величезними територіями, що населені людьми з величезними територіальними амбіціями. Проте переважна більшість територій і людей малопридатні для цивілізованого розвитку.

Годинник судного дня перейшов на московський час.

Рев гармат – не найкращий акомпанемент для муз.

Фальшивим людям фальш природніша за правду.

На кривій дорозі криводушні виглядають найрівнішими.

Спляча совість іще колись прокинеться, атрофована – ніколи.

Дикі звичаї найбільше властиві народам, що вважають себе пупом цивілізації.

Людське життя нічого не вартує супроти нафти, газу і політичних амбіцій.

Пролетіла-просвистіла, як фанера над парашею, чергова (сподіваємось, остання) річниця бункерного недофюрера. З нагоди отакої дати у московії мав би бути черговий шабаш патріотичного піднесення, зокрема, запровадження новітнього пакету суто московитських імен.
Будь-якого скрєпоносця прикрасили б путіноносні імена: Пузочес (путин – зов чести), Пупосос (путин – последователь советской системы), Пухерок (путин – хранитель единства россии – отчего края), Пустоболт (путин – сокровенный опекун блага отечества, людей труда), Путобъебаб (путин – объединитель бабушек), Пумакак (путин – мастер карате (контактного), Пухомор (путин – харизматичный ориентир молодежи россии), Пупригун (путин пригодится украинскому народу), Путанин (путин – авторитет, наследуемый иными народами), Пузер (путин за единую россию), Пукогит (путин – удачная копия гитлера), Пубормот (путин – боевой рыцарь московских турниров), Пупиздец (путин – покровитель и защитник достояния единых ценностей).
Оцим красивим і промовистим імям варто і завершити перелік імен а заодно й історію дикого недоцарства та його правителів.

Безсмертний полк героїчно поліг собачою смертю.

Чисельні винятки із правил перетворюють життя на гру без правил.

Незаслужено заслужені заслужили, аби отримати по заслугах.

Глибока думка застрягла на мілині.

Природокористувачі користувалися природою у неприродний спосіб.

Світило науки нікому не світило.

Дермантин підхопив дерматит.

І Ощадбанк може бути нещадним.

Дронов таки дочекається свого дрона.

Коли не годні показати розум, показують нерви.

Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки.

Коли нападають нерви, музи відпадають.

Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу.

І холодний розум можна довести до точки кипіння.

Всяк носиться зі своїм клубком нервів, як знаний персонаж з писаною торбою.

Якщо нервів на всіх не вистачає, визначайте пріоритети.

Псування нервової системи увійшло у систему.

Коли впадаєш у нерви, подбай про гальма.

Тим, хто розуміє мову жінки, неважко зрозуміти мову квітів, трави, води, вогню і зоряного неба.

Мало послухати жінку, треба її ще й почути.

Звісно, можна послухати жінку і зробити навпаки, але тільки так, аби вона ніколи про це не довідалась.

Пробач жінку і більшість твоїх гріхів буде пробачена.

Інстинкт продовження роду чомусь зарахували до шкідливих звичок.

Хтось кохає одну жінку, хтось багатьох жінок, а хтось – лише себе, коханого.

Коли кохання згасає, приходять або життєва мудрість або стареча недоумкуватість.

Щастя не у жінках, а в їх кількості.

Гонитва за кількістю жінок обертається втратою якості.

Видалося, що раніше запропонований для росіян перелік імен на «пу» замалий і слід його трохи розширити. Головне, аби імена були оригінальними, не схожими на жодні інші: Пупопуп (путин – последовательный преследователь украинских преступников), Пуразит (путин разумный и таланливый), Пукопрес (путин – король престолов), Пучехвост (путин – человек харизмы востока), Пудохар (путин – доброжелательный характер), Пупорыл (путин – почетный рыцарь любви), Пудельпис (путин – дельный партнер и союзник), Пухраим (путин – хранитель империи), Пукам (путин – умник каких мало), Пупердик (путин – первоклассный диктатор), Пуборзам (путин – борец за мир).
А от інших відомих особистостей на «пу» в росії не так вже й багато. Можна пригадати хіба що артиста Пуговкіна та гекачепіста Пуго, відомого хіба що тим, що після путчу застрелився разом із дружиною. Режисера Пудовкіна та бунтівного отамана Пугачова пам’ятають ще менше. То й імена відповідно так собі – Пуг, Пудреж, Пуготам.
Але ж серед радянських імен було чимало пов’язаних із географічними назвами тодішнього СРСР – Алдан, Алтай, Амур, Ангара, Волга, Ка́ма, Нева, Онега, Пьяна, Саяна, Урал. Тож у географічних назвах росії, особливо її угро-фінської півночі, можна надибати стільки всілякого на «пу»! Тут і міста Пудож і Пучеж, селища Пукса і Пудем. А річки чого варті – Пукша, Пудьва, Пукстерь, , Пуглыигль, Пульдшкаш, Пульяхъегарт, Пунзуй, Пунтрохоть, Пулвланигол, Пупырнгсос, Пурлюкъеган, Пукшеньга, Пурумсабун, Пультыткувеемкай, Пухуцяяха – це вам не Кама з Невою. Маємо готові імена для московитів, тут навіть комбінувати нічого не треба.

Війна – спосіб існування диктатури.

Маніяки насолоджуються роллю вбивці, але погано уявляють себе у ролі жертви.

Убивць обирає диявол, хоча вони вважають себе богообраними.

Ті, що затівають війни, тримаються подалі від поля бою.

Оскаженілий розум страшніший за скаженого звіра.

Скажений звір може вбити декількох, оскаженілий диктатор знищує людей мільйонами.

Злочинець чинить злочини осібно, злочинна ідеологія робить злочинцями мільйони.

Знищення мільйонів людей – справа честі будь-якого диктатора.

Від убивці до самовбивці – один крок.

.

Психологічні травми окремих диктаторів мають смертельні наслідки для значної частини людства.

Б’ючи споконвіку чолом, московити хронічно травмували мізки.

Мізерні люди мілко плавають, зате глибоко риють.

Велика культура має бути ще й високою.

Загальнолюдське московського не розуміє.

Набагато легше констатувати, що все погано, аніж зробити щось, аби було все добре.

Легше поміняти коней на переправі, аніж улюблені звички.

Чоловіки п’ють і курять, жінки ходять по лікарях.

Патріархи іще дочекаються свого матріархату.

Звірства московитів останнім часом перейшли всілякі межі, тож потреба виокремити їх із решти людства стала вельми нагальною. Для певності, їх імена мали б починатися винятково літерами «пу» - початковими у прізвищі путіна: Пумудак (путин – мудрый аксакал), Путурпет (путин – уроженец петербурга), Пузоглаз (путин – зоркий глаз), Пупочек (путин – почетный чекист), Писка (путин – истребитель капиталистов), Пуписк (путин – правдоискатель), Пудремуд (путин – древний мудрец), Публахер (путину благодарен Херсон), Пунакур (путин – надежда Курска), Пузавор (путин – защитник Воронежа), Пулюкор (путин – любимец корейцев), Пудрукит (путин – друг китайцев), Пушефор (путин – шеф орбана), Пупомир (путин – повелитеь мира), Пулулюб (путин – лучший любовник), Пукубаб (путин – кумир бабушек).
Під те саме словосполучення для розмаїтості можна додати хіба що імена на честь пушкіна та пушиліна: Пупосрос (пушкин – поет свободы россии), Пупепох (пушкин – певец епохи), Пужердан (пушкин – жертва дантеса), Пукотер (пушилин – король терриконов), Пушурмак (пушилин – уроженец Макеевки), Пупиздон (пушилин – правитель и защитник Донбасса).
Звісно, можуть заперечити, що пушкін і, надто, пушилін – фігури далекі від масштабу путіна. Зате всі вони на «пу». Та й масштаби - річ досить умовна. А більшість московитів навіть не відчують різниці. Їм – аби-но який цар був. І не обов’язково в голові.

Колись у московії туди посилали, тепер отим, звиняйте, думають.

Тоталітарне мислення породжує тотальне недоумство.

Життя таке коротке, а треба ще стільки накапостити…

Термінатор вичерпав свій термін.

Дуже багато людей рішуче засуджують недоліки, небагато беруться їх виправляти і дуже мало насправді щось роблять.

Як багато тих, хто полюбляє повчати, та небагато ті повчання сприймає.

І непоганим людям властиві погані звички.

Кількість апокаліптичних пророцтв обернено пропорційна до якості життя.

Золоту середину найперше заселяє шашіль.

Курські солов’ї нарешті зачули солов’їну.

Фюрер із петербурга переплюнув фюрера із Браунау.

У королівстві кривих дзеркал усі пики перекривлені.

Краще споживати позитив, аніж вивергати негатив.

Дієслово дало слово і втратило дієздатність.

Акцизна марка клеїлася до філателіста.

Сполучник випав із речення і загубився на шляхах сполучення.

Краще нехай плюнуть в кашу, ніж у душу.

У поважному віці слід не так побиватися за втраченим здоров’ям, як тішитися тим, що залишається

Цар Петро І дуже тяжко рубав вікно у Європу. Недоцар путін дуже легко його обрубав.

Москва сльозам не вірить, москва хоче крові.

У Суджі міняють суджених на засуджених.

Тамбовським вовчиськам Вовчанськ не по зубах.

Терміни «хороший русский» та «корисний ідіот» з’явилися якось синхронно.

Маска мудреця – улюблена декорація ідіота.

Московське болото – альма матер декоративних українських патріотів.

Московитам лізе в голову таке, що на глобус не налазить.

Чи доживемо до тих часів, коли «совок» означатиме лише лопатку для сміття?

Нав’язливі байки про пресловуті російські скрєпи геть замакітрили голови московитам. Стараннями двох російських провідників-тезок – політичного (володимира путіна) та духовного (володимира гундяєва, більш відомого як патріарх кіріл) протиставлення «традиційних російських цінностей» прогнилому, бездуховному і гріховному Заходу (під вплив якого потрапила і Україна) досягло небачених масштабів. При тому російські пропагандисти голослівно похваляються, що у них величезна не лише територія (це єдине, що правда), але й все-все-все інше.
Та іще до початку війни вчений і публіцист Віктор Єленський – зробив порівняльний аналіз деяких соціальних показників росії та ряду провідних країн «загниваючого» Заходу – США, Англії, Німеччини. Виявилися, що за багатьма показниками, якими цивілізованим людям пишатися не варто, росія справді «попереду планети всієї».
Зокрема, за кількістю умисних вбивств (9,2 на 100 тисяч населення) зразково-високодуховна росія не лише на порядок випереджає Великобританію (1) та Німеччину (0,8), а ще й удвічі випереджає США (4,7). Те саме і з кількістю самогубств: у росії – 26,5 на 100 тис. населення, у США удвічі менше – 13,7, у Німеччині – 9,1, у Великобританії – 7,6.
Кількість убивств ненароджених теж свідчить про неабияку «православність». На росії на тисячу жінок у віці 15-44 роки припадає 37,4 аборти, у США удвічі менше – 19, у Великобританії – 14,2, у Німеччині – 6,1.
Ну, і за смертність від алкоголю росія теж далеко обігнала «загниваючих» – друге місце. Тоді, як Німеччина лише на 14 місці, США – на 64, Великобританія – на 121.
Не здатні їхні «скрєпи» зберегти навіть міцність сімей, про що свідчить кількість розлучень у росії – 4,7 на тисячу мешканців, тоді як у США – 2,5, Німеччині – 2, Великобританії – 1,8 .
Не дивлячись на все, росіяни втішають себе байками про те, що вони - народ надзвичайно чуйний, щедрий та доброзичливий. Однак Всесвітній індекс благодійності засвідчує, що усе з точністю до навпаки. Росія за цим індексом на 110 місці, тоді як США на 4 місці, Великобританія на 11, Німеччина на 22.
І останній штрих до непривабливого соціального портрета країни-агресора. Лише 7% населення у такій святій та божій росії щотижня ходять до церкви, тоді як у Великобританії – 8%, Німеччині – 10%, а у геть безбожних Штатах – аж 36%. За часів союзу патріарх кіріл неодмінно отримав би догану по партійній лінії за розвал роботи на ввіреній йому ділянці. Та спробуй-но допильнувати свого, коли всі сили витрачаються на загарбання чужого.

Запровадження новітніх традицій у російському іменотворенні могло би докорінно змінити як внутрішню ситуацію у російській державі, так і місце росії у світі. Адже оті так звані люди, що іменуються цілком відмінними від усіх інших іменами, значно легше підлягатимуть фактичній ізоляції від цивілізованого світу, оскільки моральна ізоляція уже відбулась і масштаби її неухильно зростають. Уявіть-но, наскільки легше було би розпізнати росіянина за іменами, з яких стирчать вуха путіна: Пупердей (путин – передовое действие), Пустасер (путин – стальное сердце), Пучехват (путин – чекистская хватка), Пуц (путин – царь), Путлер (путин, ленин, революция), Пупок (путин – покоритель Крыма), Попудон (покорение путиным Донбасса), Попухер (покорение путиным Херсона), Дупудер (дух путина – державный).
Зрештою й імена, що нібито до путіна прямого стосунку не мають, опосередковано свідчитимуть про масштаби явища путінізму: Дуст (дух сталина), Дупепер (дух петра первого), Дурунар (дух русского народа), Дуремар (дух революцинного марксизма), Дура (движение украинских робочих), Курвосра (курско-воронежское сражение). І навіть давно відомий термін «лугандон» може врешті стати повноцінним ім’ям.
Російському кораблю – недовгого плавання!

Світ із подивом і острахом спостерігає, як на росії відроджується і розквітає тоталітарний маразм, що, здавалось би, міг законсервуватися лише у найпотаємніших закапелках світу на кшталт північної кореї. Людожерські заміри путіна і його поплічників знову заводять росію у хащі дикого сталінізму..
Тим, хто ще застав часи отого «есесесеру», доводилось чути про масову пошесть на революційне іменотворення радянських часів. Геть одурілі громадяни навіть у імена своїх дітей вкладали «радянський» фанатизм. Невідомо хто вигадував оті імена, що були дикою сумішшю революційних вождів, марксизму, комунізму, електрифікації, п’ятирічок та іще казна-чого. Ентузіасти уклали навіть словник імен радянського походження, який налічує їх понад півтисячі.
Лише на честь одного леніна примудрилися вигадати понад півсотні імен. Окрім досить популярних і відносно милозвучних імен Вілен, Владлен, Віль були ще й Вілорги, Вілорди, Вілузи, Вільдани, Вільнури… І годі було здогадатися, що вони насправді означають. Наприклад, ім’я Вільсор утворили від скорочення лозунгу «владимир ильич ленин — создатель октябрьской революции», Вілюр — «владимир ильич любит рабочих», Вінун —«владимир ильич не умрет никогда», ] Иззвил — «изучайте заветы владимира ильича ленина»
А були ж іще крупська, сталін, дзержинський, троцький , бухарін, герої-челюскінці та іще багато чого довколореволюційного. І оті нашвидкоруч зліплені імена інколи звучали напрочуд кумедно.
Наприклад, Маенлест — за першими літерами прізвищ маркс, енгельс, ленин сталін, Побиск — абревіатура від «поколение борцов и строителей коммунизма», Ревма́рк — від скорочення «революционный марксизм», Римида́лв — від зворотного прочитання імені владимир, Тролебузин(а) — від прізвищ троцький, ленін, бухарін, зинов’єв, Успепя — від скорочення «успехи первых пятилеток», Челнальдин(а) — від скорочення «„челюскин“ на льдине», Оюшминальд(а)— від скорочення «отто юльевич шмидт на льдине». А були ще й такі чудернацькі імена, як Даздраперма, Даздрасмыгда, Яатей, Пятьвчет, Догна́т-Перегна́т, які навіть витлумачувати не варто. Отака буяла тоді петрушка.
Здавалося, оті імена, як і ота епоха, давно вже вкрилися пилом. Однак спадкоємці їх духовні і нині живуть і вицвітають. Та ще й волають «Можем повторить!».
Якби вони справді повторили оту ідіотську практику іменотворення, що має таку барвисту історію, було б таки цікаво. Адже які імена пропадають! Лише іноагент Максим Галкін далеко за межами росії робить бодай якісь спроби відродити славні традиції.
А як би зміцнили пресловуті їхні «скрєпи» новітні імена на честь путіна та стовпів путінізму - Сосипут (соловйов, симоньян, путін), Шопумед (шойгу, путін, медведєв), Капут (кабаєва, путін), Присоска (пригожин, соловйов, скабєєва), Сосиска (соловйов, симоньян, скабєєва), Захамара (захарова мария), Терва (терешкова валентина), Пурген (путин – русский гений), Гернафрон (герасимов на фронте).
Любителі «ретро» могли б потішити своє марнославство згадкою про своїх кумирів - Хруник (хрущев никита), Брелеон (брежнев леонид), Юванд (юрий владимирович андропов), Кучер (константин устинович черненко), Гомисер (горбачев михаил сергеевич), Борель (борис ельцин).
Ідейні совки реалізували б свої патріотичні марення в іменах Пидер (продолжатель идей и дела революции), Задрот (защитник дела революции и отечества), Хрен (хранитель единства нации), Гандон (гарант народного достояния – отец нации).
Та як російський корабель не називай – курс його відомий.

Господарські пси гавкають лише у межах своєї території. Блудні пси, подібно до москалів, гавкають де завгодно.

Коли кажуть, що «хароших русскіх» не буває, московити страшенно обурюються. І негайно доводять на практиці, що саме так воно і є.

Для тих, що на брехні вигодувані, брехня і залишається основою раціону.

Божевільними ідеями спокушати народ набагато легше, ніж добрими справами.

Вузькооким політикам легше зберігати місце під сонцем.

Визволитись із полону міфів жоден викуп не допоможе.

Манія величі – ілюзорна утіха мізерних.

У хащах дрімучих лісів замножилося стадо дрімучих недолюдей.

Тим, хто тримає хвіст пістолетом, воювати легше.

Які прекрасні були часи, коли російських дурнів звали лише іванами.

Заміри на світове панування давні, як первородний гріх.

Жінок виправдовують істерики, загарбників - історики.

Хороших замірів не буває забагато, буває замало хороших виконавців.

Рядового ідіота від державного відрізняє тільки розмір підлеглої території.

Кожна генерація генерує свою дегенерацію.

Високі ідеї погано впливають на низьку юрбу.

Рушії прогресу важко рушають з місця.

Російський ведмідь - ласий шматок для китайського дракона.

Демократія (грецькою – влада народу) потрібна народу. Якщо замість народу – отара, то для кого і для чого демократія?

Сильні покладаються на справедливість, слабкі – на підлість.

Що більше втрачається можливостей, то більше виникає бажань.

Бочка меду відпускається у комплекті з ложкою дьогтю.

Ті, котрих посадили на палю, воліли би померти стоячи.

Театр починається з вішалки, російський театр – із вішальників.

Доля брехуна незавидна, але доля надто чесного іще важча.

Деякі категорії істориків не досліджують історію, а вигадують історії.

Чужинецьких міфотворців донедавна чомусь вважали українськими державотворцями.

Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі.

Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці.

Постійна дезінформація призводить до деформації особистості.

Якби ми вчились так, як треба, не було би й потреби переучуватись.

Найвища мрія раба – стати рабовласником.

Скільки бегемота не годуй, а він усе у болото тягне.

Не занюхала душа «русского міра», не буде й смердіти.

Політбюро давно нема, а членів досі достобіса.

Головна ознака радянських (російських) політичних лідерів – наявність психічних проблем.

Життя складається з пригод і втрачених нагод.

Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим.

Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним.

Усяке маленьке уявляє себе чималеньким.

Собаче серце мріє про собаче життя.

Богопротивні пнуться в богообрані.

Убивці були немилосердно милосердними.

Навіть високорослі люди інколи не здатні стати вище площини своєї уяви.

Жінок дратує, коли шкребуть по сковорідці. Чоловіків дратує, коли шкребуть по душі.

Прославлені диктатори закінчують безславно.

Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять").

На одного діяльного злочинця припадає тисяча злочинно бездіяльних.

Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжнародні злочини.

У московита атрофоване почуття сорому. Зате зосталося почуття страху.

Про маніакального вбивцю або недобре або нічого.

Міжнародна арена дедалі більше нагадує арену цирку.

Кишенькові політики виросли до рівня диванних.

Хохол мімікрує. Українець залишається собою.

Потвори видають свою потворність за неповторність.

Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться.

Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами.

Правду можна скомпілювати так, що вона перевершить будь-яку брехню.

На одного вправного маніпулятора припадає тисяча корисних ідіотів.

У поганому товаристві непогані заробітки.

Надлюдина деградувала до недолюдка.

Традиційною орієнтацією
прикриваються збоченці.

Спершу - все, далі - абищо, врешті - ніщо.

Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества».

Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими.

Російські цінності дочекаються свого базарного дня.

Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм ніколи займатися своїми.

Коли слова безумно пруть вперед, то розум їх не доганяє.

Коли чуєш про їхні «скрєпи», на думку спадають канцелярські скріпки.

Комусь бракує світла. А комусь бракує пітьми.

Дрімучі мокшанські ліси породили дрімучу культуру.

Таргани у голові розкошують у москві.

Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму.

Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі.

Росія без України – недодержава з недоісторією.

Що для українця відродження – то для москаля погибель.

Не так страшний ворог давнішній, як ворог нинішній.

Порнографія теж воліє називатися голою правдою.

Музика грала недовго, але нестерпно.

Одноразовий посуд створений для підгодовування одноразових політиків.

Розкіш не ванна, а вода в ній.

Хоча історія й не визнає умовного способу, але цілком можливо, що події часів першої української революції на початку ХХ століття могли призвести до становлення української держави вже тоді, якби на чолі тогочасної росії був не лєнін, а хтось із розумовими здібностями на кшталт нинішнього путіна.
Якщо вважати і лєніна і путіна злими геніями людства, то геній лєніна був набагато «зліший», адже призвів за час існування так званого СРСР до набагато більшої кількості жертв і водночас був набагато ефективніший. Звдяки шулерському таланту лєніна маси обдуреного люду були втягнуті у велику громадянську війну на боці комуністичної росії і забезпечили їй перемогу у цій війні. Таким чином існування російської імперії, хоч і у дещо видозміненій формі, було продовжено на 74 роки.
Однак путін, внаслідок своєї природної обмеженості, не здатний погодитись із фактом, що дії лєніна по створенню СРСР були вимушеними і єдино можливими задля збереження російської імперії. А ще путіна діймає тяжка образа на лєніна, який дуже критично оцінив твердолобих політиків, позбавлених гнучкості у національному питанні: «...раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает своё рабство (например, называет удушение Польши, Украины и т. д. «защитой отечества» великороссов), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам.“
Відчувають пуйло вкупі з гундяєм та всім їхнім кодлом, що це і про них мовлено. І ніяка «священна війна» їм не допоможе.

Інстинкт влади – найстрашніший із людських інстинктів.

Чималенька країна пишається маленькою гідністю.

Ефект стадності спричинений дефектом індивідуальності.

Що більші гроші, то приємніший їхній запах.

Копаючи іншому яму пам’ятай, що ти не один такий премудрий.

Великі терористи постраждали від терористів невеликих.

Зло злом покарало зло.

Рублю до юаня, мов коту до тигра.

Нація дегенерації.

Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.

Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.

Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.

Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.

У гіганта мислі усе інше мізерне.

У власних очах кожен гекон видається драконом.

Хто політика спонсорує, той його і танцює.

Якщо човен добряче розгойдати, його і дірявити не треба.

На думку людожерів, поганих людей не буває, бувають погано приготовані.

Істина в останній інстанції зійшла з дистанції.

Великі дурисвіти виродилися у мізерних придурків.

Золота середина уздріла середній палець.

Дитячими комплексами вимощена дорога в диктатори.

Приваблива термінологія здатна прикрасити найпаскуднішу ідеологію.

Гроші пахнуть згідно із номіналом.

У законах важливий не так зміст, як сфера застосування.

На мінному полі міни не міняють.

Майстер голкотерапії професійно присів на голку.

Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот.

Російськими цінностями вимощена дорога до пекла.

Колись противника обкладали матом, нині – компроматом.

Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій.

Диванні стратеги українізувалися і перебралися на канапу.

У державотворців і міфотворців спільне електоральне поле.

Ті, що від нечистого, вдають себе чистішими за чистих.

Не такий страшний мальований чорт, як живий москаль.

Обтяжливе задоволення гірше за каторгу.

Солодкий гріх бува гірчить гірше за редьку.