Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.

Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.

Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.

Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збагачення.

Шукав пригоди для переднього місця, а знайшов на задню точку.

Інтимний зв’язок переріс у причинно-наслідковий.

У багатьох критиків відсутнє критичне мислення.

Коли вилазять очі – відчуй себе крокодилом.

Спирт за емоційністю переважає спорт.

Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.

Насильна дружба гірша за ворожнечу.

Сильних історія навчає, слабких – повчає.

Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на тому і на тому.

Історія без міфів – як кохання без сексу.

Для когось дикі звички – пережиток минулого, для когось – цивілізаційний вибір.

Коли вас заносить – спиніться і перевірте свої гальма.

Дід – це чоловік, який колись міг, а нині тільки хоче.

Не даймо здоровому способу життя взяти гору над здоровим глуздом.

На свято життя абонемент не купиш.

Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.

Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.

Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.

Хто панічно боїться низько впасти, мусить постійно робити вигляд, що дуже високо літає.

Хороша міна при поганій грі прилетіла москалеві з міномета.

Показати середній палець може будь-яка посередність.

До 60 – абияк проживають, до 70 – неабияк переживають, після 70 – якось доживають.

Дурні думки приходять у голову самі. Мудрі думки зазвичай потребують особливого запрошення.

Людям справді великим манія величі ні до чого.

Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.

Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.

Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.

Коли відчуваєш листопад у квітні – не нарікай на календар, зазирни у душу свою.

Руськім духом віє навіть у пеклі.

Демонізація – універсальний спосіб виживання диктатури.

Коли терпець увірвався, аргументів не добирають.

Розрекламовано чесні зазвичай брешуть.

Найбільша країна виявилася тупо найширшою.

Дебіл таки добився свого - його добили.

Любов до ближнього реклами не потребує.

Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу.

Золота середина добряче підгнила від часу.

Гуманність до вбивць антигуманна щодо жертв.

Люди пізнають щастя у любові та творенні, москалі – у загарбанні та нищенні.

Людям можна розповідати про звірів, але звірям про людей – марно.

Ворог залюбки вчить українців мови ворожнечі.

Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за місцем свого теперішнього перебування. Але ж ніхто їх у Європі надто і не тримає і вони вільні у своєму виборі не любити Європу там, звідки приїхали.
Але щось ніхто із новоприбулих не поспішає чкурнути на землю предків і тримається осоружної Європи, як воша кожуха. То що вже казати про тих, що сидять у Європі віками і бурчать постійно – і те їм не так, і те…
От і Орбан не поспішає відкочувати зі своєю ордою на історичне своє Приуралля. Хоча після розпаду Австро-Угорської імперії нещадно гризе їх ностальгія за минулою величчю. Тут якраз би і поплакатися в жилетку своїм братам за угро-фінським менталітетом, чия московська імперія розвалилася іще не до кінця, та податися до них у братні обійми. Аж ні.
А дарма втрачають шанс. Адже там, на неозорих і малозаселених землях предків їх чекає велике і щасливе минуле. Нафти і газу там – навіть меря не зміряє.
Разом із своїми єдинокровними братами хантами і мансі могли б оті нафту і газ на халяву качати і тут же на місці споживати, не обтяжуючи себе трубопроводами, танкерами та іншими зайвими атрибутами цивілізації. Хоча навряд чи всі угорці згодні розпрощатися із затишною придунайською рівниною, де все їм так по-домашньому. Тож варто спровадити до предків хоч би Орбана зі Сійярто - на розвідку. Вони того варті.

Шукаючи себе випадково знайшов логіку.

Носієві традиційних цінностей знесло дах.

Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.

Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.

Найлегше у підвищенні тиску звинувачувати тискомір.

Самоїдство – необмежений апетит при обмежених ресурсах.

Безпутство засуджується, безпутінство вітається.

Пережила Європа бурбонізацію, переживе й орбанізацію.

Епштейн Ейнштейнові не Ейзенштейн.

Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.

Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.

Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.

Що зверху сплило, те хвиля і виносить.

Інвалідам по зору простіше перебирати жінками.

Ті, що мислять надто глибоко, падають на дно.

Мислителі мислять, всі інші – домислюють.

Весна пробуджує навіть сонних мух.

У кого немає проблем, той, вочевидь, сам є проблемою.

Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом.

Де келих по вінця, там і море по коліна.

Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі.

Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний.

Словесний портрет складався з міцних слів.

Голос душі був придушеним.

Події були при надії.

Базікала пробили по базі.

Співай, доки не відспівали.

Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.

Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.

Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.

Струнким жінкам так би пасувала струнка логіка.

Душевне тепло виявляється за будь-якої температури.

Мати власну думку – вже неабияка власність.

Про смаки інколи сперечаються до того, що їсти вже нІчого і нікому.

Тварини, на відміну від людей (і свиней) дотримуються здорового способу життя і не переїдають.

Якби знав, де канапка впаде – канапу би підставив.

Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.

Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.

Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.

Найліпше захищати інтереси держави, маючи доступ до державного бюджету.

Недоісторикам – не до історії.

Де багато ображених – там завжди підвозять свіжу воду.

Дешевому політику дорога насамперед його кохана шкура.

Якщо заговорили гармати, без істориків точно не обійшлося.

Собаче серце, собача пісня, собача радість… Люди заздрять і виють.

Закоханими у себе бувають не лише політики.

Люби себе і хай тебе ревнують.

Якщо любов нерозділена, розділи її із собою.

Люби себе та не залюблюй.

У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів.

Багато любові в одному тілі виявилося забагато.

У його традиції була нетрадиційна любов до себе.

Собі на зло вийшов із себе і опинився не в собі.

Більшість людей залюблені у себе коханого настільки, що для ближнього не залишається ні часу, ні любові.

Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.

Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.

Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.

Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.

Злочинам сприяють байдужі, а перешкоджають небайдужі.

Важко уявити собі гендерну рівність серед маніяків, диктаторів та альфонсів.

Коли починає відходити здоров’я, то насамперед відходять гази. Чи не тому путін вигадав довжелезний стіл.

«Русскому міру» до миру, як до Києва рачки.

Здешевлені політики обходяться занадто дорого.

«Русскіє» - нація-фальсифікація.

Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.

Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.

Велика політика починається там, де закінчується правда.

Кожна персональна маячня має шанс перерости у колективну.

У добрих намірів недобрий послужний список.

Патологічним убивцям важливіший процес, а не мотиви.

Те, що для європейця дикість, для москаля – «двіжуха».

Непотріб потребує затребуваності.

Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.

Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.

Фальсифікації історії успішніші за саму історію.

Загребущі руки продуктивніші за руки роботящі.

Триндіти про Рюриковичів нині у московії у тренді.

Гарні легенди прикривають негарне минуле.

Московія уже сто разів кричала «гоп», та ніяк Дніпра не перескочить.

Володимиру путіну до Володимира Мономаха – як андрію боголюбському до Андрія Первозванного.

Які історики – така й історія.

І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову.

Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах.

Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії.

За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні люди перевершують отруйних змій.

Легше дружити проти когось, ніж між собою.

Крилатий кінь крилатій ракеті не товариш.

Добрі та недобрі наміри часом відрізняються лише масштабами.

Коли заборонений вхід – не розраховуй на вільний вихід.

Безголів’я впало на голову.

Кому бракує друзів – вишукує ворогів.

У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково.

Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю.

Московському баранові Золотих воріт не бачити.

У великій політиці невелика брехня сприймається як правда.

Вигадати можна будь-яку історію. Нестачу фактів завжди компенсує фантазія.

Якби всі московити брехали однаково, їхня брехня мала би більше шансів.

Нації, що вважають себе великими, витворюють політиків з великої дороги.

Люди народжуються від людей. А звідки беруться нелюди?

Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.

Меншовартість занадто вартує.

Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.

Хто править бал, тому правила зайві.

У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

На всіх дуриків не вистачить Рюриків.

Третій Рим – як п’яте колесо до воза.

Що на майстер – то майстерня, що не робот – то робітня.

Так то воно так, але чи так воно?

Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало.

Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі.

Путіфренія – тупикове відгалуження шизофренії.

Поганий мир – запорука нової війни.

На всякого колібрі знайдеться свій калібр.

Найглибший бункер може обернутися найглибшою могилою.

Захоплення історичними паралелями заводить у паралельну реальність.

Як це не парадоксально, але найбільше «маленьких людей» серед так званих «великоросів».

Якщо списувати всі проблеми на обставини, можна позбутися будь-яких проблем.

Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.

Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.

Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.

Інстинкт самознищення закладений у кожній людині. Українцям у цьому плані не пощастило як нації.

Хтось державу представляє, а хтось підставляє.

Як важливо не перейти грані від самоочищення до самознищення.

Як би там диваки не прикрашали світ, паскуди усе спаскудять.

Дилема: якою зброєю вважати «русскій дух» - хімічною чи біологічною.

Сяйво Місяця теж можна вважати недобросовісною конкуренцією.

Недобре добро називати добром недобре.

Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.

Ворожка ворогам ворожила вороже.

Генії на гени не нарікають.

Світило у світі недовго світило.

Пан Баняк до банку поклав грошей банку.

Одержимі своє одержать.

Кіно кінолога боїться.

Таких-сяких мають і так і сяк.

Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.

Була тая дружба, як собача служба.

Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.

Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.

Історичні рішення не бувають істеричними.

Маленькі побрехеньки переростають у велику брехню.

Характеристика російської дипломатії без мата буде поверховою.

Лейтмотив політичної боротьби незмінний – місце біля корита влади.

Кількість якістю не зіпсуєш, а от якість кількістю – запросто.

Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.

Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.

На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.

Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.

Дзеркало душі не повинне бути кривим.

Поки сім разів міряли – не було що різати.

Чорних душ не відмиє і душ.

«Русского Ивана» не відмиє і ванна.

Життя немає без проблем, проблем немає без життя.

Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.

Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.

Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.

Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Зрадники вишукують зраду, переможці виборюють перемогу.

Війни за території відомі також у тваринному світі, але людям від того не легше.

Вираз Семюела Джонсона "Патріотизм - останній прихисток негідників" хоч і контроверсійний, але дуже доречний щодо росіян.

Найскладніше у житті - це саме життя.

Бабка ніколи не ворожить однозначно.

Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами.

Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ.

Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти.

Мізерним душам кортить розмірковувати про велич.

Криві стежки – у крові.

Полум’я війни не вибирає між вашими і нашими.

Хто очікує чорного дня, неодмінно його дочекається.

На шляху до майбутнього розставлені граблі минулого.

Золотому теляті і вовк по зубах.

Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.

Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.

Злі генії добре вміють прикидатися добрими.

Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.

Імідж благодійника набагато привабливіший за саму благодійність.

Більшість добрих справ насправді є рекламними акціями.

Хтось помічає найменші коливання біржового курсу, а от війни якось не помічає.

Фальшивим цінностям девальвація не загрожує.

Тролесобаку – на гілляку!

Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.

У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.

Право сильного сильне, але не праве.

Малодушним завжди мало загублених душ.

У перестарілих диктаторів нетримання сечі супроводжується нетриманням слова.

Навіть безмірно роздутий нуль залишається нулем.

Диктатори теж мають термін придатності, але роблять із цього таємницю за сімома печатями.

Росія своїх не кидає, вона ними розкидається.

Є термін "межа бідності", але немає межі огидності.

Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками.

У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня.

Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори.

Велич великих затьмарюється ницістю мізерних.

Демонстрування сили рідко супроводжується демонструванням розуму. Розум за силою не встигає.

Пошуки світлого майбутнього нерідко заводять у темне минуле.

З-поміж усіх частин тіла найлегше задурити голову.

Дивною логікою нині важко здивувати.

Кого далеко послали, той далеко піде.

Злий дух русифікувався і став русским духом.

Похмільний душок - невід'ємна складова "русского духа".

"Русский дух" особливо чутно по понеділках.

Навіть у глухій тайзі "русский дух" страшніший за дух звіриний.

Болотним духам на болотах і місце.

Дух русского медведя вселився у медведєва.

Із московським козлом задушним не вийде задушевної розмови.

Злі духи навіть парфуми називають духами.

"Русский дух" спустив дух.

Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.

Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.

Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.

Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

У поганих людей зазвичай непогана репутація.

Когось підносять на посаді, когось підносять на шибеницю.

Постійно озираючись неодмінно спотикаєшся.

Гуртом краще бити, а втікати краще поодинці.

Дифірамби співають, поки не відспівали.