ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.17
20:14
Я хочу поїхати
із цієї місцевості,
щоб відокремитися від минулого.
Минуле женеться за мною,
як навіжений привид.
У кросворді минулого
закодовані шифри
від прозрінь, медитацій,
2025.03.17
15:46
Дорогі друзі!
Цей вірш написано 1998 року. Трохи редагував Павличко. Я співав сам цю пісню, бо і музика моя. Але нині пепреозвучив.Яка ваша думка?
https://youtu.be/gLMGkDrnh4s
Є ще інший варіант. У роковому стилі.
2025.03.17
14:53
У трясовинні ханжеських боліт
Куди не йди – етичні перешкоди.
А тяга до найвищої свободи
Мене веде за мріями услід
У той нецензурований політ,
Де я прославлю плотські насолоди,
А не земний сезонний пустоцвіт –
Про літо і літа щемливі оди.
2025.03.17
11:11
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2025.03.17
07:05
Немов знаряддям гострим тесля
Різьбить мереживом бруски, –
Пишу, учитуюся, креслю
Пером піддатливі рядки.
І очі сяють гарячково,
Й душа звучить, немов орган,
Коли рідниться слово з словом,
Коли нема в рядках оман…
2025.03.16
23:41
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ
Пригадалося: Сенека радив звертати «свій дух до того, що вічне!» А вічним філософ вважав мистецтво: Ars longa, vita brevis. Так, життя коротке, але мистецтво вічне. Передусім мистецтво поетичне.
Франческо Петрарка –
2025.03.16
20:21
Сніг наступає звідусюди,
оточуючи будинок,
як агресивна армія.
Сніг насувається
монголо-татарською ордою.
Він пускає свої списи
у саме серце.
Колючки снігу
2025.03.16
19:29
Якщо померти молодим,
Якщо скінчитися зарано,
Якщо розвіюсь, наче дим,
То пожалію за одним:
Не втілю грандіозні плани,
Якщо померти молодим.
2025.03.16
19:00
Розчиняюся в передвЕсні.
ПередрАння хрустить морозом.
Небо-море і хмари-весла,
Човник-місяць на обрій зносить.
В зорях-блискітках розсипаюсь
І в колоїднім сниві висну:
В часі, де лиш пускали парость
2025.03.16
17:12
Пробачаю усім, бо, напевно, й мені,
як не вибачу, Бог не пробачить...
Потонуло минуле у темнім багні —
на світ Божий не витягти наче.
То навіщо ж тобі я вчинила сама
правосуддя за скоєний злочин?
Чи спроможна у грішній душі крадькома
2025.03.16
17:11
Сидять козаки у шинку при битому шляху,
Яким колись йшли татари воювати ляхів.
Тепер уже так не ходять, тепер не до того,
Навіть, носа не покажуть вони з Криму свого.
Та і турки попритихли, бо ж добряче, видно
Надавали у минулім році їм під Віднем.
2025.03.16
07:33
Твоє волосся побіліло,
Немов трава серед зими, –
Неначе чайка оповила
Його тремтячими крильми.
Немов мороз навіки в іній
Убрав золочену косу, –
Немов стискаю сіру глину,
Щоб у руці відчуть сльозу…
2025.03.16
06:38
це я -
слів і лез гострота,
порожнеча у серці бездомнім,
рій подій, що приніс непритомність,
буря в склянці... сльота...
це я -
недоконаний час,
2025.03.15
20:32
Мерехтіння дерев, мерехтіння думок.
Насувається холод, немовби амок.
Мерехтіння сльози в мерехтінні світів.
Мерехтіння надій в мерехтінні рядків.
Мерехтіння ілюзій у маренні снів.
Мерехтіння алюзій в мереживі слів.
2025.03.15
19:48
Любов зла,
полюбиш і хохла.
Любов – біда,
полюбиш і жида.
Де обмаль сонця –
полюбиш і чухонця...
Та хоч – арапа,
2025.03.15
19:43
Вибачте, колеги. Вірш написано півмісяця тому. А пісня народилася нещодавно. Показую.
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fshorts%2FUrg28tfvMx0%3Ffbclid%3DIwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3xfOVG1CnWm-5-hK_7ar3QxyupowhK2tihvL2oUAzVQ_eCX0ipqIr
Останні надходження: 7 дн |
30 дн |
...
Останні коментарі: сьогодні |
7 днів
Нові автори (Проза):
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування • Латина (рус) • Дослівник до Біблії (Євр.)• Дослівник до Біблії (Гр.)• Інші словники