•  Наше літо

..Але весна вже скапувала з стріх,
вже журавлі летіли над полями.

•  Дивовижа

Напиши мені кілька рядків
прямо на жовтому місяці

•  Де Ти?

Це місто – п’яне, це місто – сонне.
І ти, і я – застигли в бетоні.

•  Тобі й не снилось

Тобі й не снилось
як зорі серпневі згоряли до тла.

•  Вірші

З Нею траплялися вірші.
Вони снили Їй ночі (себто спали в одному ліжку).

•  Причастя

Всесвіту таріль весняна,
чисто вмивана дощем.

•  Джерело

Ти – джерельна вода.
Я думала – перехоплює подих

•  Сьогодні

Ти сьогодні прокинешся і зрозумієш,
що попереду довге життя і, безперечно, цікаве…

•  Сину!

Ти – єдине мірило моєї любові:
не карати, не унції, не мегагерци.

•  Щастя

Так, наче камінчики,
щільно один до одного,

•  Побачимо

Під вересневим сонцем самотності
ще стигнуть слова,

•  космос

Я стомилась гоїти опіки.
Стомилась відновлювати рівновагу.

•  Ще не пізно любити

Ти вирішуєш сам - чим Господь притрусив Твою стежку: снігом чи рунами.
І нехай це виходить за межі здорового глузду і звичні лекала,

•  ***

Пройде час і вже не болітиме.
Я більш не відчую тієї хвилини,

•  ***

Я трохи п’яна
і, може, тому

•  ***

Ти десь там далеко лежиш
на незручному ліжку

•  Свобода

З тих,
хто причастився свободою на роздоріжжі,

•  ***

Після твого поцілунку розплющую очі
і враз все навколо - хитка месмерична краса:

•  У дзеркалі - інакша жінка

Всьому на світі є ціна.
Всьому на світі є причина.

•  ***

Душа щемить від повноти.
Так добре, що забракло слів.

•  Секунда

Секунда між «вчора» і «завтра» –
лиш подих, лиш поштовх, лиш що?

•  ***

Блакить без упину, нон-стоп блакить,
крізь золото й охру – просинь,

•  ***

Карти лягали – збирала карти,
тебе чекала – чекала марно…

•  Колядка

Кого й чого хоч раз не існувало!
Реальність, наче сон, не має меж.

•  Однаково

Я вдячна тобі за відсутність,
за не цілунки, за недзвінки.

•  Відпусти

Відпусти, бурштинове Учора,
золото розхлюпане моє,

•  ***

Складаю пас’янси з однакових днів,
вже не довіряючись картам.

•  Не ти

Твоїх не рахую гріхів
(на щастя, не нам звинувачувать)…

•  Крила

Найбільше із усіх чудес,
о, трепетні, о, сніжні крила!

•  Вже чи ще?

Я в Тобі розгледіла людину,
а не просто – друга чи самця.

•  Я ж знаю

Ніч краплями іще на стегнах,
твій погляд пророста травою:

•  ***

Частіш сміюся, аніж плачу,
вже і неправди не боюсь:

•  ***

Вже стільки всотали папери
дощів з неоднакових літер!

•  ***

Небо! Поглянь мені в очі ніжно,
дитина хай буду я, а ти – мати,

•  ***

Мій лицарю ясноокий,
пробач їх – вони ж як діти.

•  Ілюзія

Де сховаюсь я од цього вітру?
Є щось, щоб запорошити очі?

•  ***

Не в змозі зупинить годинник,
нас ніч сховала під крилом.

•  ***

Танули зірки в очах, як в морі,
протягом стонадцяти ночей.

•  Так просто

Де тебе носило всі ці роки?
Відповідь – за частоколом вій.

•  ***

Яка різниця: де падати
і кому це здається таким карколомним,

•  Танці

Нас таки впустило Небо
в бальний зал серед снігів:

•  ***

Вода розсуває стіни
і робить повітря червоним.

•  Молодість

Ти – молодість душі моєї,
гаряча, вірна й нетерпляча,

•  ***

Я мрію ще, чи просто заспана?
За спиною – смоляна темрява,

•  Молитва

Єдина риска між бровами
каталізує все в момент.

•  ***

Перебираю твої листи
(ніч підглядає з-під фіранок)…

•  Прямі

Я втратила давно бажання
перелюбити: хто кого.

•  Слабкість

Приходжу до тями – стрималась.
Могла цілу низку речей,

•  Смарагдові сходи

Щемить. І смарагдові сходи
рятують. Я ними йду,

•  ***

Світ ловив – і піймав (і не раз, не на жарт)
гіпнотичним попелом буднів,

•  Насолода

Самотньо і затишно.
Музика – дощ.

•  ***

Не боюсь знайти – і знов згубити.
Не боюсь шукати й не знайти.

•  ***

Я руки по лікті вмочила в весну,
я у коси вплела проміння,

•  ***

Ти поїхав. Лишилось за спиною
кілька днів. Ніжність. Затишок.

•  ***

Тільки той, хто падав з леза
(той, хто падав не на смерть),

•  Вірші

Вірші потребують тиші,
кави і сходів навпроти

•  Ніж-ність

Як ніж - холодний і вузький,
із лезом - поміж і раптово

•  Я давно шукаю

Я давно шукаю, Князю,
Вашу королеву,

•  Сон

Хтось уполює мій сон,
наснить його веснам прийдешнім

•  Не стомилась

Більше вже не буде так стікати
по тобі розхлюпане вино.

•  Поза межами

Це так немало – мій сон у твоїх очах,
а ще я знаю – ми граємось у квача,

•  Не журись

Ти врятував би кількома словами,
минулося б без болю і без сліз.

•  Першому чоловікові

Ввесь твій світ – галактика срібляста.
Світових між нами літ і літ!

•  Випадок

Хто з нас перший, ну а хто – останній,
сильний хто, а хто - боїться втрат,

•  Хочеться

Осінь
жовтоголосить.

•  Дороги

Якщо не «через», то, безперечно, - «заради»
нам снились зорі по різні боки планети.

•  Тінь

Я стрибаю в блакить щовечора
з підвіконня моєї кімнати,

•  Не моє

І в силу мрій, накиданих недбало,
а ще – життя і досвіду «abuse»

•  Стара верба

Сну мого верба не стереже -
і здається сірим кожен ранок.

•  Сусід помер

В вікнах навпроти недавно робили ремонт,
плакали вікна крейдяним безладдям і пилом.

•  Час іти

Як пучку врізать. На найвищій ноті.
Щоб позникало все й запанувала тиша.

•  Пазли

Ми витрачаєм ся на стільки міражів:
стосунки, від яких лишився тільки попіл,

•  У тумані

Я не знаю тебе. Я слова все до тебе римую
у сполуки чудні, типу "терен плюс дуріан".

•  Для тебе

У душі первозданний мотлох:
ніби пусто,та ще не чисто.

•  Зима

Зима завжди є невчасною…
Я її планувала зустріти

•  По це бік скла

Я чула як бринить твоя душа,
напнута на зорю. Стікали миті

•  Виновий валет на серці

В чирвової дами – виновий валет на серці,
а дама чирвова найбільше боїться пустот…

•  Джаз

Я дивилась на дощ. Я слухала джаз.
Чорний кіт перетнув кришталевий потічок.

•  От у чому річ

Ілюзорність самот-самотин,
недовершеність багатозначна.

•  Океан

Коли любов накриє з головою,
мов хвилею холодного смарагду,

•  Дим

Від спалених листів, немов від листя,
потягне димом, вогкістю і млістю,

•  Вчинок

Я не з тих, хто боїться жити,
Я не з тих, хто біжить од тіні,

•  Тінь

Порожнину в мені сьогодні обмацує вітер.
І пустелю в мені вгадає кожен собака.

•  Партія

Ми граємо в різні ігри.
Ти – в дротики, я – у шахи.

•  Самота

Щасливо пірнаю у темряву,
яка рафінує вулиці,

•  Щастя

З часом щастя втрачає ознаки глобальності
і уже не залежить від кількості грошей,

•  Передчуття осені

Весна, зима, осінь –
станції.

•  Ти ще не прийшов

Ти не приходив сьогодні,
і позавчора, й на тім тижні…

•  Рефлексія

Всі ми народжуємося з любові.
Трісне слизько-рожевий покрив –

•  До тебе

Знаєш, кожного разу,
просто серед бенкету,

•  Липень

Липневого ранку на пляжі…
Мов вперше, смакую яблуко.

•  Останній лист

Навіщо писати листи
людині, що їх не читатиме,

•  Немов уперше

Ти маєш знати, що кожна любов
закінчується пологами.

•  Спірний простір

Рукою проводив би по обличчю…
Ти мене, певно, кохав би, аби міг.

•  Перший сніг

Гострими лезами телевеж
подрано подушку хмар і з небес

•  Вода

Осінній день, замріяна ріка
в облямуванні з бронзи, а не з золота.

•  Твій вимір

Хто б не був – він не був тобою.
І ні з ким не ділила я юшки,

•  Легенда

Чи є де кінець оцим рікам кривавим?
Із чим же межують оці океани сліз?

•  така країна

Моя країна – Україна:
«край», «рак», «раї», «ура», і «рана»,