•  ***

Падає біле пір’я. Мліють ліси —
пухові сніжинки на землю летять з висоти.

•  ***

Сивіє ранок осінній
На раменах карпатських гір.

•  ***

Тримайся за неї,
мій Боже.

•  ***

Ну, звісно, ворони,
ну, звісно, чорні —

•  Знаєш, що таке листопад?

Це коли небо у вовняному шалику виглядає сонце щоранку
і до чаю тонко нарізає лимон як освячену проскурку.

•  Знаєш, що таке жовтень?

Це коли небо хмурить строкаті брови холодними дощами
і бреде навмання у вертикальну далеч розмитими дорогами.

•  ***

і біжать
шоколадні дні

•  Знаєш, що таке вересень?

Це коли небо зранку натрудженими руками тче густі тумани,
а потім у кирзових чоботях до темна оре втомлене поле.

•  ***

Це боляче так —
що далі тільки інфаркт,

•  Знаєш, що таке серпень?

Це коли засмагле небо жнивує золоте поле,
ходячи у солом’яному брилі по гарячій стерні.

•  ***

Як добре з тобою летіти
над горами хмар.

•  Знаєш, що таке липень?

Це коли небо ще затемна йде на поле як на святу прощу
та від зорі до зорі — не розгинаючи спини — жнивує.

•  Знаєш, що таке червень?

Це коли небо заквітчане у ромашках, маках, волошках ходить полем
і трепетно приглядається до кожної зеленої стебелини нового урожаю.

•  Знаєш, що таке травень?

Це коли небо на світанку випиває повне горня парного молока
і бреде туманом за маржиною — брязкальцем - дзвоником.

•  ***

По пальцях тече
сік беріз.

•  Знаєш, що таке травень?

Це коли небо на світанку випиває повне горня парного молока
і бреде туманом за маржиною — брязкальцем - дзвоником.

•  Шум дощу

Прозорими кроками
по склу —

•  Знаєш, що таке квітень?

Це коли небо з головою загортається у крижму білих пелюсток
і виколисує на окрилених потоках - вітрах благословенні миті кохання.

•  ***

Протяг як нічний злодій
нишком зайде і вийде

•  Знаєш, що таке березень?

Це коли небо літеплими вітрами обнімає кам’яну готику Криму
і витрушує з блакитних рукавів на яйлах різнобарвні первоцвіти по снігу.

•  Знаєш, що таке лютий?

Це коли небо відшліфоване морозом північного циклону
до ультрамаринового кришталевого блиску і дзвону.

•  ***

З кожного слова
російськомовного українця

•  ***

І пішов собі дощ —
у дощ

•  ***

Коли зимові ночі темніші,
а ніж коси циганки,

•  Знаєш, що таке січень?

Це коли небо на широких плечах тримає чумацькі вози
впорядкованими валками — з горами снігу, хурделицями, заметілями...

•  ***

хто пройшов
пекельні кола

•  Поету

Ви умієте ходити
по циферблату —

•  ***

Знаєш, що таке грудень?

•  ***

Вигориш, визорієш
і вибіжиш —

•  ***

Дівчинко,
ти проходиш через

•  ***

Рахманний ранок на Росі
дзвінко віншує жайворонок.

•  ***

там де нас не буде
при запалених свічках

•  ***

Ще засмагле каміння
ховається в різнотрав’я

•  ***

Вона завідомо одягнула
легке біле плаття

•  ***

Із швидкістю світла —
красиво і стрімко

•  ***

Тихий сон мого саду
тече солодкими ручаями

•  ***

З кожного слова
російськомовного українця

•  ***

Ходить по саду осінь —
фарбує деревам волосся.

•  ***

Та, що уміє літати
з розпущеним волоссям

•  ***

бродить садами осінь
у плетених кошиках

•  ***

У вересні журавлі ключами шикуються:
позаду — осінь, попереду — літо.

•  ***

Високовольтна лінія втечі
туди, де нічого немає —

•  ***

Там, де небо,
розшматоване вогненним «Градом»,

•  ***

Диким полем – чорним горем
йде орда…

•  ***

Коли закінчиться війна
розжарена від бомб земля –

•  ***

Я – радикал,
Це мій майдан,

•  ***

Війна сліпа
Вибухами розшматовує життя.

•  ***

У нічному Тернополі – два неба
розмотують злоторунний клубок.

•  ***

Усе дощі в твоєму місті
бруківка, стріхи, жовте листя

•  ***

Дощі у Львові гонорові –
спускаються крислатими дахами

•  ***

Система координат розпочинається з барикад –
Там, де розривається вибухівка.

•  ***

Поглядом барвінковим –
грайливим як у кіно,

•  ***

Вишні сміються червоно
соком у сотах високо.

•  ***

Втрачала цноту — кричала —
бабу на цвинтарі будила.

•  ***

у сонця за твоєю спиною
так багато тепла і кохання

•  ***

Він витягнув з морозу своє серце,
поклав його у човен

•  ***

Анкерний механізм гучно відцокав
на металевих підборах по циферблатному колу.

•  ***

Вона оголеною рікою пливе
по коловороту — оберт за обертом.

•  ***

Тиша з тишею
ідуть босоніж

•  ***

ти така крихітна і солодка
що будь-який львівський дощ

•  ***

Двері на черсаку
зашаркали ногами об її поріг.

•  ***

небо гойдається каруселлю
на вдосі і на видосі

•  ***

напитися кави
такої гіркої

•  ***

мовчати так довго щоб мовчанням
усе перемовчати і крик і докір

•  ***

Знаєш? Це просто такий
осінній холодний час —

•  ***

Ну ось і все. Вгинаються тумани
в осіннім треморі лісів.

•  ***

хочеться заплющити очі
і навпомацки — до меду і солі —

•  ***

Пізня осінь пахне
листям, димом, грибами.

•  ***

Ви приходите із світлої казки.
Сідаєте поруч — плече до плеча.

•  ***

У шепоті оголених беріз
вітри сховались поміж віт.

•  ***

На плато кохання народжувався і вмирав сто разів —
припадав чолом до чаклунських очей, плетива рук, вишневого зерня

•  ***

Дощ сьогодні знову й знову
іде по Києву гонорово.

•  ***

думають її розтовчуть
від Говерли до Дикого Поля