ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Чаплинська / Вірші

 ***
Знаєш, що таке грудень?

Це коли небо горілиць проводжає Сонце у найдальшу дорогу
і на розгойданому маятнику поштиво готує Святу Вечерю.
І хтось у бесагах занесе на крем’яну гору медову кутю – на подяку
і повернеться з Колядою – визрілою громовицею на нову трембіту.

Це коли птахи задзеркально позирають на розкиданий вогнями бісер
і ціпкими міліметрами крил зупиняють здичавілий вітер.
Дрібні зорі, ухопившись за кожухи Вертепу, підспівують колядки
і світами галактик котиться Коляда – горіхи, яблука, бублики...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-12-19 11:33:31
Переглядів сторінки твору 3488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.124 / 5.5  (4.780 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.134 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2023.01.07 22:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2015-12-19 20:10:07 ]
У першій строфі вчуваються якісь підтексти. А от у другій сенси губляться. Наприкінці хочеться спитати: так що хотіла висловити авторка?
Але у будь-якому випадку... Свято наближається!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Чаплинська (М.К./Л.П.) [ 2015-12-19 21:15:58 ]
Юро, Дякуююю. Підтекст є. І продовження є. Це такий 12-ти місяцевий текст. Грудень--- просто перший.)))По вісім рядків на місяць. Далі буде...

А в підтексті --- ми всі-всі з коренів своїх --- язичники. А в Карпатах такими відкритими носіями завжди були мольфари. Це "хтось" і є мольфаром. Мольфари на Різдво зносили з високих гір громовицю на трембіти. Робили це так, щоб ніхто з інших людей не бачив. Бо так треба. Так зберігається сила в громовиці. А кутю залишали Сонцю на подяку. День після Різдва ставатиме довшим. Бо Різдво --- найкоротший день (і найдовша ніч зимового сонцестояння 21-22 грудня).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2015-12-19 21:41:39 ]
Дуже цікаво, коли автор ділиться своїми підтекстами...)
Ми святкуємо Різдво. А до Йсуса був закон Мойсея. А до Мойсея?
У ап. Павла гарно сказано, що язичники скеровувались совістю. І жоден закон не може позбавити цього "органу". До речі, а де він?
Людина, кажуть, створена за Божою подобою і на власний розсуд приймає усі рішення. І не так важливо, чи назвемо ми якийсь вчинок "гріхом" або "чеснотою", а те, які наслідки він матиме.
Що може бути сакральнішим за розмову із власною совістю - на самоті?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Чаплинська (М.К./Л.П.) [ 2015-12-20 12:47:56 ]
Юро, дякую Вам за роздуми вголос. ось моя скромна думка і поведінка така: слідую за традиціями і культурою свого краю, свого народу --- культурою Трипілля. Нічого стародавнішого та глибшого за культуру Трипілля --- не знаю. Це цілий окремий світ. Ми, зрештою, всі тут, в Україні, трипільці-українці.)))І це, навіть, не залежить від етнічного походження.))) Сама природа, клімат, суспільне оточення і т.д. підштовхують людину до культурних витоків цієї землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2015-12-21 10:17:29 ]
Ярино, дякую )
Куди ж ми без звичаїв?
Батьків не обирають. Як і Батьківщину.
Відмінності роблять нас особливими. Самобутніми. Якщо вони не заперечують першоосновам. Культурі, мові, традиціям...
Г. Сковорода, наприклад, проводив паралелі між різними релігіями. Він вважав, що за різними іменами приховані спільні цінності. Добро. Толерантність. Взаємна повага.
Звичайно, якщо у твій дім не вдирається чужоземець. Тоді лише сила здатна приборкати агресора. Врешті-решт, лише сила спроможна запобігати новим спробам і нападам.
Взаємна повага повинна існувати не лише між людьми у одній країні, але й між різними народами та державами.
Хіба ми не живемо на одній земній кулі? Такій тендітній і беззахисній...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Чаплинська (М.К./Л.П.) [ 2015-12-21 12:11:03 ]
Юро, дякуююю. Все так. !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-20 13:14:20 ]
Що не рядок - чудові потужні метафори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Чаплинська (М.К./Л.П.) [ 2015-12-20 14:55:33 ]
Щиро дякуююю, сір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-20 14:57:53 ]
Прошу, мадмуазель.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Рей (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-21 10:37:48 ]
Гарно! Образно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Чаплинська (М.К./Л.П.) [ 2015-12-21 12:11:59 ]
Дано, щиро дякуююю. !